«Встанови віндовс, ти ж програміст», «долари мішками носите», «за клацання на ноутбуці ще й гроші платять» – ці та інші міфи про айтівців вам, мабуть, не раз доводилося чути. Робота в цій сфері видається багатьом ледь не казкою: гідна оплата праці, перспективи кар’єрного зростання. Однак за цим стоять роки постійного навчання та покращення навичок.
Кожна людина живе у своїй «бульбашці», й ті, що не мають товаришів у ІТ-секторі, думають, що навіть у такий складний час це та галузь, де все добре й стабільно. Проте це не зовсім так. Співрозмовники «Львівської Пошти» погодилися поділитися своїми думками про загальний стан українського IT-сектору.
Костянтин Білик, керівник команд розроблення програмного забезпечення:
Триває світова криза, спричинена, зокрема, й надмірним найманням працівників під час пандемії коронавірусу. Нещодавно читав статтю, що у FAANG-компаніях (Facebook, Apple, Amazon, Netflix і Google. – «Львівська Пошта») за перші місяці цього року звільнили майже 10 тисяч працівників.
На українському ринку IT-фахівців стало дуже мало пропозицій роботи, дуже високі вимоги, співбесіди мають ще більше етапів, стають жорсткішими. Нещодавно фейсбуком ширилася новина про те, що однією з вимог працевлаштування було те, щоби кандидат мав або «бронь», або «білий білет», інакше компанія не хотіла з ним мати ніяких справ. Водночас є, скажімо так, нішеві вакансії для спеціалістів, яких не надто багато і яких потребують.
Наприклад, QA-інженеру, тобто тестеру, тепер знайти роботу надзвичайно складно – їх дуже багато, є шалена конкуренція. Раніше кандидати могли самостійно обирати компанію, а тепер зголошуються на будь-яку роботу, бо навіть менш оплачувана краща, ніж її відсутність.
Моя знайома, QA-інженерка, уже понад пів року не може працевлаштуватись. Я й сам нещодавно шукав нову роботу, зокрема на Lobby X (Українська платформа з рекрутингу та працевлаштування, зокрема у ЗСУ. – «Львівська Пошта»). Наприклад, на одну з вакансій підходив за всіма пунктами, написав супровідного листа, проте висунута важлива вимога – шукач роботи має бути чинним військовослужбовцем. Щодо роботодавців загалом, то є такі західні компанії, які підтримують нашу країну, хочуть наймати фахівців з України, а є такі, що не ризикують мати тут бізнес. Насправді в Україні нових проєктів відкривають дедалі менше. А це зменшення кількості робочих місць та сум податків.
Крім того, роботодавці хочуть, щоб наші спеціалісти, які дають високу якість розроблення, перебували за кордоном або ж були заброньовані. Як мені відомо, великі компанії переходять на гіг-контракти (форма співпраці з фахівцями, яка поєднує трудові та цивільно-правові відносини. – «Львівська Пошта») від Дія.City і за цією програмою можуть якимось чином легше бронювати працівників.
Катерина Яценко, front-end-розробниця:
Насправді про IT-індустрію поширеною є думка, що тут все дуже добре. Але попри те, що ринок дуже «просів» і всі це знають, все одно є безліч курсів, на яких обіцяють, що за умовні три місяці людина може чогось навчитися й зароблятиме із самого початку півтори-дві тисячі доларів. Звичайно, це цілковита нісенітниця, тому що знайти роботу зараз дуже важко, особливо якщо не маєш комерційного досвіду.
Працевлаштовані айтівці переважно, як кажуть, сидять і не рипаються, адже перейти на нове місце праці важко, багато проєктів закрили, внаслідок чого чимало хороших спеціалістів опинилися фактично на вулиці. Водночас цікава ситуація з працевлаштуванням жінок. Якщо раніше, маючи однакові навички, віддавали перевагу чоловікам, то тепер все ж таки частіше обирають жінок – це безпечний варіант і менше ризику, що спеціаліста мобілізують, що він покине проєкт умовно за кілька місяців.
Як я знаю, протягом останніх років, зокрема після початку пандемії коронавірусу, заморозили збільшення зарплат. Деяким моїм знайомим казали, мовляв, тіштеся, що вас узагалі не звільнили. Через деякий час була така умова, що перегляд зарплати обговорюватимемо раз на рік, хоча раніше таке практикували раз на півріччя. Знаю, що людям підвищують платню, але не так часто, як колись.
А на початку повномасштабної війни взагалі було чимало проблем: багато проєктів закривали, тому що Україна видавалася закордонним замовникам не дуже надійною, на українську команду не можна було покладатися, бо, наприклад, прилетить ракета або щось іще.
Пандемія, а згодом і повномасштабна війна в нашій країні вплинули на світ. Деякі проєкти справді стали менше фінансувати, інвестори так і кажуть: «У нас немає бюджету, ми просто не можемо мати стільки людей».
Іван Роман, розробник програмного забезпечення:
Перед пандемією коронавірусу в IT-сфері спостерігався стрімкий зріст – усі компанії набирали джуніорів (Фахівець-початківець. – «Львівська Пошта»). Фахівцям рівня middle та вищого могли надсилати у лінкедін пропозиції роботи по кілька разів на день. На таких спеціалістів був великий попит, тож, відповідно, зростали і їхні зарплати. Набували популярності IT-курси, проте, на мою думку, найвищий шанс працевлаштування давали курси при великих компаніях.
Після початку пандемії ринок трохи «просів» – людей могли скорочувати, найбільше постраждали проєкти, які стосувалися туризму й ресторанного бізнесу, адже це сфери, які на той період призупинили свою діяльність. Згодом світ навчився жити в нових реаліях, зокрема й IT-сектор: тут наймали нових людей, запускали нові та розширювали наявні проєкти. Ще одним шоком для замовників стало повномасштабне вторгнення. Вони боялися невідомості, що зрозуміло, бо вклали чимало ресурсів й делегували українським командам ключові ролі.
Водночас замовники не згортали активно проєкти, принаймні я про такі випадки не чув. Колеги з інших компаній розповідали, що приблизно влітку 2022 року замовники давали короткострокові проєкти саме українським айтівцям. Це був певний жест підтримки.
На мою думку, нині обсяги робіт скорочуються, замовники зі зрозумілих причин не ризикують вести великі проєкти в Україні. Це впливає на надходження валюти в країну. Є дослідження, що обсяг експорту IT-продукції в першому кварталі цього року знизився на 5%, що є найнижчим показником від 2021-го. Також у дослідженні мовилося, що IT-сектор все ще приносить значно більше доходу, аніж експорт металів і машинобудування разом узяті.
Наталя Тимків, організаційна консультантка, HR-директорка, психологиня:
Стан ринку дійсно змінився на гірше. Якщо бути відвертою, то зараз, напевно, найгірший час для того, щоби йти в IT-сферу, принаймні в Україні. Перша причина – багато іноземних клієнтів скорочують обсяги своїх проєктів і попри наші запевнення, що люди працюватимуть, не всі іноземні замовники хочуть працівників саме з України. Друга причина – стан економіки, клієнти втрачають своїх інвесторів, скорочують бюджети й видатки. Зокрема, у багатьох великих компаніях, таких як X, Meta Google і Microsoft, нещодавно масово звільняли працівників.
Російсько-українська війна впливає на стан економіки в цілому світі. Економісти кажуть, що це природний процес: спочатку відбувається велике наростання, як було, наприклад, під час пандемії коронавірусу, а відтак – спад. Тоді чимало людей залишилися без роботи. Якщо провести аналогію, раніше було престижно навчатися на юридичному факультеті. Коли ці студенти закінчували навчання, то залишалися без роботи у величезному морі конкуренції. Аналогічна ситуація відбувається в IT-секторі.
Для прикладу, під час карантину чимало людей здобували фах тестувальника, а нині це найгірший варіант потрапити в IT.
Зараз найбільш потрібні fullstack-розробники – фахівці, які працюють і на front-end, і на back-end та працівники у сфері продажів і маркетингу, внутрішнього корпоративного навчання. Крім того, радила б шукачам роботи дивитися на сфери кібербезпеки, штучного інтелекту, розроблення відеоігор і застосунків.
Які знання потрібні? Володіння англійською мовою вище середнього рівня та знання основ міжкультурної бізнес-комунікації. Наприклад, тон листування з американцями чи британцями відрізнятиметься: перші прямолінійніші у висловлюваннях, а другі цю прямолінійність можуть сприйняти за неввічливість.
Для кандидата стане перевагою й практичний досвід, який можна здобувати, розвиваючи власний проєкт. Пізніше ці проєкти можна буде додати до свого портфоліо. Для прикладу, мій знайомий любив подорожувати й зробив програму, яка порівнювала вартість авіаквитків різних перевізників.
Якщо ви шукаєте роботу в ІТ, раджу стежити за новинами IT-кластера, відвідувати ярмарки вакансій, підписатися в соцмережах чи на тому ж ютубі на сторінки рекрутерів, щоб зрозуміти, як правильно, наприклад, написати резюме, мотиваційного листа, пройти співбесіду тощо. Особисто можу порекомендувати фейсбук-сторінки Юлії Шишенко та Ірини Сулацької. В них великий досвід рекрутерства та карʼєрного консультування. Не бійтеся звертатися до фахівців, шукайте того, хто вам відгукується. Успіхів вам на цьому шляху!
