Якими мають бути найпростіші укриття та хто за них відповідає

Крім того, що укриття мають бути відчинені, існують норми, які роблять їх придатними для комфортного перебування. Як повідомляла Львівська міськрада, в червні 2023 року по всій Україні мобільні групи проводили рейди різними бомбосховищами – у Львівській громаді перевірили 6011 локацій. За результатами інспекцій, придатними для перебування із відчинених укриттів (81% від усіх перевірених) комісія визнала 86%.

Також міський голова Львова Андрій Садовий писав на своїх сторінках у соцмережах, що за два роки на занедбаних локаціях міста створили п’ять нових великих бомбосховищ. Ще одне планують влаштувати до кінця цього літа на вулиці Шевченка. Такі укриття облагоджені всім необхідним – теплою водою, опаленням, санвузлами, вентиляцією, Wi-Fi тощо.

«Львівська Пошта» побувала в кількох укриттях у середмісті Львова, дізналася, чим вони мають бути встатковані, та звернулися до Львівської міськради із запитанням, хто відповідає за їх належне утримання.

Невелика подорож укриттями Львова

Перше укриття на площі Ринок, 29 зустрічає нас купою сміття ще при вході. Сходи завалені пляшками та уламками дерев’яних дощок, бетон по краях сходинок частково знищений.

Фото: Олег Огородник/«Львівська Пошта»

Щоб знайти приміщення, яке виділили для громадян, доводиться блукати. Нарешті перед нами відкривається простора (і не менш захаращена) кімната. Тут панує атмосфера горор-гри. І створює її зовсім не наявність темного й вогкого підвалу, а стан меблів, які колись тут залишили для перепочинку людей. Деякі стільці помітно прогнили, деякі взагалі зламані.

Фото: Олег Огородник/«Львівська Пошта»

Перший вимикач, який ми помітили, теж у цій кімнаті, хоча лампочки на дротах звисають зі стель інших приміщень та коридорів. Наші сподівання на освітлення не справдилися – вимикач не працює, але під ним гордо звисає подовжувач на дві розетки.

Стіни, стеля та глибина підвалу мають доволі надійний вигляд. Можливо, після прибирання та за наявності всього необхідного він має шанс стати непоганим укриттям.

На вулиці Лесі Українки, 17, все, що натякає на сховище, це інформаційна табличка і три стільці, які скромно туляться один до одного. Електрика тут також не працює. Вдень приміщення трохи освітлюють два отвори попід стелею.

Фото: Олег Огородник/«Львівська Пошта»

Оптимістичніша ситуація в укритті школи №62, що на Театральній, 15. Тут є все і навіть більше: система оповіщення, вогнегасники, аптечки, питна вода, пледи, санвузол, піч із водяним контуром для опалення під час знеструмлень. В укритті передбачене все для чаювання: металеві чашки, чайник і навіть чай. Кімнат безліч, у всіх стоять стільці та лавки. Вдень, каже працівник школи, тут ховаються тільки учні, а вночі можуть приходити жителі довколишніх будинків. На місці завжди чергує охоронець. Більшість необхідних речей залишають: за потреби ними може скористатися кожен.

Фото: Олег Огородник/«Львівська Пошта»
Хто відповідає за стан укриттів

Відповідно до чинного законодавства для укриття населення є такі об’єкти цивільного захисту: найпростіші укриття, споруди подвійного призначення, захисні споруди цивільного захисту, повідомили «Львівській Пошті» в пресслужбі Львівської міськради.

У Львівській міській територіальній громаді 5259 таких об’єктів. Серед них:

  • найпростіші укриття;
  • укриття, розташовані в закладах освіти, культури, культових спорудах, у закладах охорони здоров’я;
  • споруди подвійного призначення;
  • захисні споруди цивільного захисту.

Основними для населення Львівської міської територіальної громади є найпростіші укриття.

Відповідальність за стан укриттів покладена на власників та співвласників приміщень: мешканців, управителів будинків, ОСББ, ЖБК, керівників установ та організацій. Отже, при потребі влаштування додаткових місць для сидіння чи з приводу інших ініціатив щодо оснащення укриттів мешканці мають збиратися колективно, залучаючи представників управляючих компаній, та ухвалювати відповідні рішення для втілення цих пропозицій.

Також можна звернутися на гарячу лінію міста за номером 1580 або залишити звернення у Facebook-групі гарячої лінії, в мобільному додатку «Львів 1580» чи на порталі 1580.lviv.ua.

Водночас у Львові діє міська програма ремонту й обладнання захисних споруд, які перебувають у власності міста. Завдяки цій програмі з 2022 року місто відновило п’ять великих укриттів у різних районах, в яких загалом може поміститися близько 1,5 тисячі людей під час тривоги. Це укриття на вулицях: Городоцька, Похила, Теліги, Каліча Гора та Харківська. Там повністю замінили всі комунікації, створили різні зони для комфортного перебування тощо. У найближчих планах міста – завершити ремонт укриття такого самого типу на вулиці Шевченка.

Яким має бути найпростіше укриття

Згідно зі статтею 37, глави 7 Кодексу цивільного захисту України найпростіше укриття – це цокольне, підвальне приміщення або інша підземна споруда, пристосована до безперервного перебування людей не менш ніж 48 годин.

Відповідно до наказу МВС №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» вони мають бути облагоджені:

  • місцями для відпочинку – лавками, стільцями, ліжками тощо;
  • ємністю з питною водою – 2 літри на добу на одну людину, а також технічною за відсутності централізованого водопостачання;
  • контейнерами для зберігання продуктів;
  • виносними баками для нечистот, які щільно закриваються (для неканалізованих будівель та споруд);
  • резервним штучним освітленням (ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);
  • первинними засобами пожежогасіння;
  • засобами надання медичної допомоги;
  • засобами зв’язку та оповіщення – телефоном, радіоприймачем, мережею «Інтернет»;
  • шанцевим інструментом – стиковими та совковими лопатами, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо;
  • системою вентиляції.

Норми щодо площі на одну людину залежать від кількості ярусів місць для сидіння або лежання: в один ярус – не менш ніж 0,6 кв. м; в два яруси – 0,5 кв. м; в три яруси – 0,4 кв. м. Якщо простір неможливо заздалегідь обладнати такими місцями, на одну людину в приміщенні має припадати не менш ніж 1 кв. м площі.

Також важливими є параметри, які забезпечують надійність укриття: стіни повинні мати товщину від 2 до 2,5 цеглини або ж складені із суцільних залізобетонних блоків чи панелей товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості забезпечує і шар ґрунту від 67 до 78 см (мішок із піском, ґрунтом), укладений поперек конструкції.

Через приміщення, які визнали укриттям, не мають проходити водогін, каналізація та інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж).

А ще в найпростішому укритті мають бути не менш ніж два евакуаційні виходи, один із яких може слугувати аварійним.

Підземні укриття є найкращим захистом від російських атак. «Львівська Пошта» вже писала про те, чим ворог обстрілює Львівщину, і подала думки експертів, які наголошують, що правило двох стін більше не працює. Подбайте про власну безпеку!

Якщо бомбосховище під час повітряної тривоги зачинене, телефонуйте на гарячу лінію області (номер 112) або ж залиште скаргу в чат-боті за посиланням.

Total
0
Shares