За останні кілька років з’явилися десятки нових технологій ШІ. І хоча найпопулярнішими були і є ChatGPT та Gemini, технології на основі штучного інтелекту створюють як бізнес, так і держава.
Перша версія найпопулярнішого ШІ Chat GPT побачила світ не так давно – в листопаді 2022-го. За три роки штучний інтелект розвинувся настільки, що деякі звичні нам галузі повністю перейшли на роботу з ним. ШІ допомагає айтівцям, науковцям, музикантам (найпопулярніша група, що створює музику завдяки ШІ – Velvet Sundown), деякі використовують його замість Google. Крім того, цифровий розум допомагає у навчанні: як у списуванні під час уроків або лекцій, так і в створенні нових освітніх програм.
Іншими словами, ШІ за кілька років став невід’ємною частиною життя мільйонів людей. Я особисто використовую його навіть під час ремонту побутової техніки. Завдяки його порадам полагодив злив у ванній кімнаті, надіславши фото й описавши проблему.
Систем ШІ дуже багато. Найпопулярнішими є ChatGPT та Gemini, а ще Claude і десятки інших мовних моделей. «Львівська Пошта» дізналася, як використовують штучний інтелект в абсолютно різних галузях і наскільки він допомагає чи, навпаки, створює проблеми в роботі.
Освіта
Багато викладачів небезпідставно критикують використання ШІ у навчанні, проте він може допомагати не тільки в написанні учнівських чи курсових робіт. ЛНУ ім. І. Франка та НУ «Львівська політехніка» змогли знайти для нього місце в навчальному процесі.
У лютому 2023 року у Франковому виші відкрили дослідницько-освітній хаб технологій штучного інтелекту – AIT Research & Learning HUB. Цей простір створений для молодих айтівців. Тут вони можуть вивчати ІТ‑технології та брати участь в дослідницьких проєктах.
У хабі поставили обладнання, також студенти можуть одержати там менторську підтримку ІТ-фахівців, долучатися до розробки проєктів, лекцій та курсів.
У Львівській політехніці створили освітню програму «Комп’ютерні науки (Системи штучного інтелекту)», де після навчання студенти можуть вільно працювати з ШІ. Згідно з метою освітньої програми випускники мають змогу застосовувати ці знання в науці та бізнесі.
Крім того, у Львівському обласному архіві розпочали тестування нової системи, пов’язаної з ШІ. Вона створена у Львівській політехніці студентом і викладачкою кафедри штучного інтелекту. Програма допомагає працівникам автоматично знаходити та виправляти помилки в офіційних документах: читає текст і підсвічує проблемі місця. Розробка цієї системи обійшлася в 50 тисяч гривень.
Бізнес
ШІ також використовують у бізнесі, повідомляє Deloitte. Зокрема, французька мережа супермаркетів і гіпермаркетів Auchan намагалася упровадити в Україні систему iBeacon, поширену в Європі. Її суть полягає у тому, що коли ви проходите повз певний товар, вам на телефон надходить сповіщення з акцією на нього.
Українська мережа супермаркетів Vаrus генерує опис товарів і картинки для сайту за допомогою ChatGPT. Це економить витрати на фотосесії.
Fozzy Group, натомість, створила свою лабораторію ШІ, яка розробляє систему Kissa AI, що розпізнає їжу та формує чек за лічені секунди.
ТРЦ Gulliver та ТРЦ Dream використовують ШІ в маркетингу, створенні аватарів, чат-ботів і мультимедійних проєктів.
Урбаністика
У Львові на кількох вулицях працює система інтелектуального керування світлофорами, інформує dsnews.ua. Вона аналізує дані з датчиків руху і завантаженість вулиць у реальному часі та автоматично вмикає зелене або червоне світло залежно від трафіка. Подібні системи працюють у Києві.
Журналістика
На щастя, «Львівській Пошті» не треба далеко ходити, щоб знайти досвідчених журналістів. Марічка Ільїна, моя колега, погодилася дати коментар на тему використання ШІ в журналістиці. На її думку, залучення штучного інтелекту до написання тексту – це сухо, нецікаво:
«Я не дуже добре сприймаю використання ШІ для написання тексту, тому що він схильний вигадувати факти й дурити. Журналістам потрібні достовірні дані, тому я за пошук інформації у Google зі своєю, як кажуть, клепкою. Але не буду стверджувати, що без ШІ працювати можна. Тепер його використовують багато в чому».
Також відомо, що деякі сайти використовують вбудований ШІ для перефразування тексту. Окремі ЗМІ просто копіюють новини, вставляють текст на сайт і натискають «перефразувати». Моя колега розповіла, що вона думає з цього приводу:
«Для перефразування текстів я користувалася різними платформами: і Chat GPT, і Gemini, але мені не подобається, як вони це роблять. Текст начебто й непоганий, якщо в нього не вчитуватися, але коли починаєш прискіпливіше дивитися, то в тексті бракує, а то й зовсім нема фактажу. ШІ рідко використовує факти, бо тут його можна зловити на помилках і прикладах. А журналістська робота без фактажу – це просто слова. Не впевнена, що людям подобається читати гарні фрази без змісту, тому я не бачу якоїсь загрози для якісної журналістики з боку ШІ. При написанні тексту важливий особистий досвід, тому мене й читають».
Марічка Ільїна каже, що зараз дуже важко знайти людину, яка вміє добре писати тексти. Більшість уже звикла користуватися ШІ, але тоді одразу видно, що текст не писала людина:
«Текст ШІ виглядає дешево. Люди, які довго працюють у цій сфері, навчилися розрізняти тексти, створені штучним інтелектом. Тож я думаю, що ШІ не є конкурентом, а навпаки, показує, наскільки важлива людина, яка вміє добре писати».
IT-сфера
Про роль штучного інтелекту в IT-сфері ми попросили розповісти веброзробницю Катерину Яценко:
«Я досить довго чинила спротив тому, щоби перекладати свої робочі завдання на ШІ, але в якийсь момент зрозуміла, що делегувати щось маленьке чи консультуватися щодо кращих підходів у вирішенні тих чи інших проблем зі штучним інтелектом дуже зручно. Зазвичай це полегшує і пришвидшує написання, але тільки доволі простих, стандартних речей. Щось складніше виходить із помилками, тому треба багато переписувати, і це потребує більше часу, аніж робити все самій з нуля.
Я не тестувала всі доступні ШІ-інструменти, це загалом дуже субʼєктивна штука. Моїми улюбленими є Chat GPT і середовище розробки Cursor. В нього інтегрований штучний інтелект, що пришвидшує й полегшує роботу».
Дехто навіть каже, що ШІ зможе замінити таку професію, як ІТ-розробник, у найближчі десятиліття. Катерина зазначила, що ще два роки тому відчувала тривогу, навіть паніку, порівнюючи свої навички та знання з можливостями штучного інтелекту, однак тепер ставиться до цього спокійніше й скептичніше.
Вона часто чує думку, що ШІ-інструменти можуть створити новий сайт за 5–10 хвилин, на що людині потрібно значно більше часу. Катерина особисто бачила згенеровану ШІ сторінку – стильну, барвисту, з автоматично написаним текстом на основі промпту (запиту до ШІ). Але пізніше виявилося, що деякі технічні речі, як-от відступи або шрифти, були некоректні, тож все одно знадобилася участь людини для виправлення.
На думку Катерини, створення складних сайтів, особливо з інтеграцією платіжних систем чи розподілом ролей користувачів, навряд чи можна повністю довірити ШІ, бо часто виникають помилки, що неприйнятно для проєктів, які мають стосунок до грошей або медичних даних. Тому вона переконана, що доброго ІТ-фахівця штучний інтелект не витіснить із робочого місця.
Веброзробниця використовує штучний інтелект для написання коду, проте розглядає ШІ як інструмент або допоміжний засіб. Повністю покладатися на нього не варто.
Також співрозмовниця розповіла, як змінився ринок розробок після появи першої версії Chat GPT:
«Кожен програмний продукт намагається показати, що в ньому є якийсь прихований і дуже розумний ШІ-функціонал «під капотом», бо це тренд. А ще ШІ прискорив вирішення деяких питань. Колись, якщо ти з чимось не міг дати ради, треба було питати колег, щось десь гуглити, шукати на Stack Overflow і це було більш затратно в часі. А тепер, зазвичай для отримання відповіді, варто лише правильно поставити запитання і почекати менш ніж хвилину».
Відтак я вирішив спитати в самого ШІ, ким він є – помічником чи загрозою. Ось відповідь:
«Штучний інтелект за кілька років міцно інтегрувався у повсякденне життя, роботу, освіту й бізнес. Його активно застосовують у львівських університетах, міському управлінні, торгівлі та IT-сфері. Попри страхи про те, що ШІ може витіснити фахівців, приклади з досвіду показують: якісна робота все ще потребує людського контролю та творчого підходу. ШІ став корисним інструментом, але не повноцінною заміною спеціаліста — принаймні наразі».
Цей висновок я одержав буквально за кілька секунд. Текст відповіді доволі поверховий, без конкретних прикладів, бо, як уже було сказано, ШІ часто видумує факти і створює структурований текст навіть тоді, коли його про це не просять.
Однак я цілком згоден із висновками цифрового розуму: ШІ став невід’ємною частиною повсякденного життя як окремих людей, так і цілих держав. Водночас поділяю думку Катерини Яценко, що нам варто застосовувати ШІ як інструмент, а не бачити в ньому робочого конкурента. Штучний розум – всього лиш технічний помічник, який навряд чи найближчим часом забере у нас робочі місця, тому боротися чи ігнорувати його нема сенсу.
