Сміттєві баталії Львівщини

“Пошта” довідалась, чому Львову та області необхідні сміттєпереробні заводи та коли і де їх нарешті збудують

В умовах сучасного світу, коли кількість відходів на планеті збільшується з кожним днем, все актуальнішою стає справа переробки або спалювання сміття. Львівщина теж із утилізацію відходів має проблему, вирішення якої тягнеться роками. Інформацію про те, що на території нашої області планують збудувати завод з переробки твердих побутових відходів, теж чуємо віддавна. Реалізувати свої сміттєпереробні проекти на Львівщині пропонували і німці, і шведи, і канадці. Втім наразі жодна із пропозицій  не була реалізована. Тому Львів та область все ще не мають повноцінного заводу із переробки ТПВ, зате маємо  велику кількість сміттєзвалищ, y тому числі і несанкціонованих. 
Так  у п’ятницю, 11 вересня, у Львівській облдерж­адміністрації підписали протокол про наміри щодо будівництва заводу з переробки сміття на території Львівщини за участі італійців, інформує прес-служба ЛОДА.  Тим паче, що європейська практика вже виправдала себе у багатьох країнах світу. Тому будівництво на Львівщині підприємства такого типу дозволить вирішити питання утилізації твердих побутових відходів, зменшення кількості сміттєзвалищ. А це, безумовно, покращить екологічну ситуацію в області, створить нові робочі місця та забезпечить додаткові надходження до бюджету.
Як зазначив під час зустрічі голова  Львівської ОДА Олег Синютка, сьогодні питання екології та поводження з твердими побутовими відходами є одним із найважливіших в області. 
“Я добре розумію, що це непростий шлях, – підкреслив Олег Синютка.  –  Ми обов’язково повинні мати доступ до найкращих технологій та довготермінових і дешевих фінансових ресурсів. Я сподіваюся, що наша співпраця буде добрим кроком у цьому напрямку”.

І переробка сміття, і додаткові прибутки 

Італійці ж певні: підписання протоколу – перший крок для того, аби Львівщина мала найсучасніший завод з утилізації ТПВ. Тим паче, що досвід у цій сфері іноземні колеги мають, бо їх фірма реалізувала кілька проектів з будівництва заводів з переробки сміття в Європі. Такі сучасні заводи, крім утилізації ТПВ, виробляють теплову та електричну енергію.
“Ми є проектною організацією, яка займається вивченням та розробкою проектів. Після цього ми вибираємо фірми, які можуть запропонувати найкращі технології. Найближчим часом ми  напрацюємо техніко-економічне обґрунтування і подамо на розгляд ОДА”, – зазначив виконавчий директор італійської компанії CED ENGEGNERIA Луїджі Моро. 
За словами заступника голови ОДА Ірини Гримак,  підписаний протокол з італійцями – це лише перший крок для того, аби розпочати процес вивчення та необхідності облаштування такого переробного заводу на території області. 
“Нині ми маємо, велику кількість відкритих полігонів на території Львівщини для того, щоб звозити туди сміття. Втім це не є крок в Європу і не крок у майбутнє. Це, на жаль, декілька кроків назад, тому що весь світ вже давно практикує новітні технології з переробки сміття, яке  навіть стає енергетично цінним добривом. А вивозити сміття на полігони, як то є у нас,  – це лише відкладення вирішення проблеми на якийсь час. Італійські колеги зголосились дослідити процес вивезення і саму  якість сміття Львівщини. До прикладу, у великих населених пунктах сміття має здебільшого хімічний склад (таке сміття просто необхідно переробляти), а на сільських територіях у смітті більше органіки, яку можуть переробляти як добрива для городини. Також італійці мали б дослідити кількість самого сміття, адже існують різні варіанти потужності заводу, який буде в тому числі віддавати теплову енергію. Лише тоді, коли проведуть певну аналітику територій, аналітику якості, а також оцінять кількість сміття, можна буде визначити конкретну ділянку чи території під будівництво заводу. Тоді ж і шукатимемо та залучатимемо інвесторів з ЄС, які б допомогли з фінансуванням будівництва”, – зазначає “Пошті” Ірина Гримак. 
З її слів, після проведення спеціальної експертизи можна буде сказати, чи буде це комунальний завод, чи виключно приватний. Також буде відома конкретна територія, на якій будуватимуть завод. 
“Місце, де буде збудований такий завод, має бути зручним у плані логістики збору і вивозу ТПВ. Нам зараз потрібно зрозуміти, якого типу і якої потужності буде завод. На будівництво цього об’єкта ми старатимемося максимально залучати інвестиції з Європейського Союзу. З європейського досвіду, інвестор будує завод, який працює так, аби погасити витрати на його будівництво. В подальшому, до речі, завод переходить у власність територіальної громади, на території якої він розташований, а це і нові робочі місця, і податки у місцеву казну. Тобто, ще раз кажу, переробка сміття – це дуже актуальна проб­лема і вона буде завжди, бо сміття буде завжди “, – зазначає Ірина Гримак. 

Спалювання і переробка – речі різні

Натомість екологи зазначають, що потрібно чітко розуміти різницю між переробкою сміття і його спалюванням. Останній метод, з їх слів, аж ніяк не корисний і навіть затратний. 
“Під словом “переробка” часто приховують банальне спалювання. Це, звичайно, погано, бо якщо переробка сміття дозволяє отримувати із відходів цінні компоненти, то спалювання лише за чіткого дотримання конкретних температур даватиме тепло. Та й для того, аби спалити все те сміття, варто чимало витратити ресурсів і така практика у Європі вже фактично не практикується. Це варто розуміти! Треба будувати завод, який би переробляв відходи нетермічним способом. Тоді буде результат”, – зазначив “Пошті” голова ГО “Бюро екологічних розслідувань” Д. Скрильніков. 
Співрозмовник також наголошує, що під новітніми європейськими технологіями Україні можуть також підсунути обладнання для спалювання сміття, яке вже не використовується у Європі. 
“Нам можуть привезти обладнання, яке за кордоном не відповідає нормам. До прикладу, там спалювати сміття можна лише за температури не менше як 1100 градусів. До нас можуть привезти непотрібне обладнання і сказати, що це європейські новинки. Спалювання також не підходить нашій культурі, бо ми не практикуємо сортувати сміття, а тому процедура спалювання буде малоефективна”, – акцентує Дмитро Скрильніков. 

Сміттєпереробний завод – підприємство, на якому сміття (в основному тверді побутові відходи) переробляють у компост, який використовують як добрива та біопаливо. При переробці зі сміття витягується металобрухт; неокислююча складова сміття (ґума, шкіра, текстиль) відсортовується і може перероблятися за допомогою піролізу в паливо.
Сучасні сміттєпереробні заводи – комплекси з утилізації комунальних ТПВ (твердих побутових відходів). Тут відходи попередньо сортують на конвеєрі, а потім за підсумками сортування відправляються на переробку (окремо вторполімер, макулатура, текстиль, металобрухт і склобій). 
Крім того, на сміттєпереробних заводах знешкоджують усі види відходів, а на основі вторинних ресурсів виготовляють різні конструкційні вироби, будівельні матеріали, господарсько-побутові товари, фільтропласти, неткані матеріали, агломерат, гранулят, полімерна плівка і труби, туалетний папір, упаковка для яєць, фруктів і багато іншого. На таких заводах відходи, по суті, отримують друге життя, починають знову приносити користь.
На всіх сучасних сміттєпереробних заводах технологічний процес ділиться на три основні стадії: контрольно-конвеєрне сортування відходів і механізовану обробку вторинних ресурсів; переробку фракцій вторинних ресурсів – сухе очищення, мийку, подрібнення, агломерацію, грануляцію, лиття під високим тиском, подальше виробництво різних будматеріалів і іншого; гомогенізацію органічних відходів і початкову біостабілізацію органічної маси, механізоване доочищення біомаси, штучну аерацію органічної маси з виробництвом товарного компосту і біогумусу.
Слід зазначити, що в нашій країні (та й на території колишнього СРСР в цілому) побудовано ще недостатню кількість утилізаційних комплексів, незважаючи на очевидну економічну вигоду від їх використання. Хоча поступово ситуація в даній сфері поліпшується. Однією з причин, через яку у нас гальмують спорудження нових заводів, є невдоволення громадськості через побоювання, що ці підприємства принесуть шкоду довкіллю, хоча насправді все йде якраз навпаки. Використання сучасних технологій гарантує, що у жодному разі не буде завдано шкоди екології навіть у найближчому радіусі від заводу. За дотримання норм екологічної безпеки власники сміттєпереробних заводів несуть найсуворішу відповідальність, а обладнання проходить регулярні перевірки та обслуговування.


Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради уклав угоду на будівництво ІІІ-ї черги сміттєпереробного заводу з ТОВ “Група компаній Енергомонтаж”. Вартість будівництва – 9,98 млн грн, інформує “Вісник державних закупівель”. Завершити будівництво планують до кінця 2017 року. Фактично це буде остаточне завершення будівництва. Адже перша та друга черга заводу, який обслуговує  Червоноград, Соснівку та смт Гірник уже працює понад три роки.
Завод, який повинен переробляти до 100 тис. тонн сміття в рік, відкрили у серпні 2012 року. Вартість будівництва тоді склала 12 млн грн, хоч оголошена раніше вартість робіт складала приблизно 18 млн грн, однак цього року зробили перерахунок кошторису. Відтак станом на 2015 рік вартість заводу складе майже 22 млн грн.

Оксана Марискевич, еколог:
– Завод потрібно будувати і якнайшвидше, адже об’єми сміттєзвалищ взагалі жахають. Зараз вибори на носі і знову чергові обіцянки стосовно болючих проблем. Тому важливо визначити потрібне місце для будування такого заводу, а також технології такого будівництва. Від цього залежатиме і продуктивність самого заводу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8358 / 4.45MB / SQL:{query_count}