У перший день 2025 року до 116-х уродин Степана Бандери у рубриці «Літтред», в якій «Львівська Пошта» ділиться уривками найновіших книжок, мальопис. Це графічний роман «Убивство на сходах. Останні роки Степана Бандери» письменниці й репортерки Віри Курико та художниці Лади Касьяненко від Vivat. Книгу можна замовити за посиланням, а ми з нагоди свята публікуємо ексклюзивний уривок з неї.
Як останні роки Бандери надихнули на комікс
«Убивство на сходах. Останні роки Степана Бандери» – це історична белетристика, яка відкриває нові грані життя одного з найвідоміших українських політичних діячів. Його ім’я обросло масою легенд і досі лякає наших ворогів. Графічний роман створений у співпраці з істориком Володимиром Вʼятровичем, який став науковим консультантом видання.
Візуальна частина роботи художниці Лади Касьяненко доповнює текст і створює ефект повного занурення в події. «Мені цікаво працювати з історичними постатями, особливо неоднозначними. Для мене минуле – наче зоряне небо. Ми бачимо світло тих зірок, які вже давно погасли. Але їхній вплив усе ще відчутний. Саме тому я вирішила розповісти цю історію через комікс», – пояснює авторка Віра Курико.
Сюжет мальопису розгортається в 1957 році у Мюнхені. Степан Бандера живе під ім’ям Стефан Попель, працює журналістом, виховує дітей. І водночас ховається від КДБ, яке полює на нього по всьому світу. Його старша донька захоплюється історією України. Вона розпитує батька про те, що відбувалося під час Другої світової, чому він так часто підписується різними прізвищами і чи чув він колись про Степана Бандеру, крайового провідника ОУН у 1930-их.
Дівчина на не підозрює, що її батько і є тією самою людиною, про яку вона читає. Оповідаючи про Україну, Стефан Попель не договорює лише того, що він і є тим самим Бандерою, на якого давно полює КДБ. Ця книга не тільки про боротьбу, але й про сімейні стосунки, сумніви та людські обличчя великих історичних постатей.
«Убивство на сходах» про факти, а не міфи
Графічна повість «Убивство на сходах» може зацікавити і дітей, і дорослих історією через сучасний, доступний формат. Це книга, яка не лише розповідає про минуле, але й допомагає зрозуміти, як воно впливає на нас сьогодні. СЕО Vivat Юлія Орлова певна, що таку літературу важливо видавати, бо знання своєї історії – базова річ, незалежно від віку чи місця проживання.
«Особливо це стосується таких постатей, як Степан Бандера, які стали символами боротьби за незалежність України. На жаль, образ цього політичного діяч протягом десятиліть спотворювали не раз. Його використовувала пропаганда і радянської, і російської системи, – каже вона – Ми у Vivat прагнемо представити правдиву історію, яка дозволяє читачам сформувати власну думку на основі фактів, а не міфів, тому видали цей мальопис. Сподіваюся, він стане добрим провідником у виміри нашої історії».
А головний редактор видавництва Vivat Артем Літвінець додає: «Через такі проєкти ми прагнемо не лише популяризувати національну історію, а й формувати патріотичну свідомість. Мальопис про Бандеру – це більше, ніж історія. Це спосіб по-новому поглянути на людину, яка боролася за незалежність України».
***
Бібліотечка «Літтреду»
У останніх випусках рубрики ми пропонували уривки із новинок «Називай мене Клас Баєр» Юлії Чернінької і Видавництва Старого Лева, «Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса» Анастасії Забели і Vivat, «Мрія» Євгена Положія і Vivat, «Дреди, батли і «стіли» Дарії Анцибор і «Це вам не естрада» Філа Пухарєва від «Лабораторії», «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» Степана Процюка і Discursus, «У пошуках Єви. Історія про чуму, війну та еміграцію» Максима Беспалова і «Локальної історії» «Жмур. Історії з бліндажу, де стерлася межа між життям та смертю» Олександра Ябчанки і видавництва «Колесо Життя».
До цього «Літтред» публікував уривки книг «Українець Джонатан і двадцять сім мерців» Віктора Шепелєва від «Видавництва 21», «Безстрашні. Історія українського фемінізму в інтерв’ю» Тамари Марценюк від Creative Women Publishing, Марини Стародубської «Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд» від Vivat, видання Юрія Рокецького «Всьо чотко. Сергій Кузьмінський і «Брати Гадюкіни» від «Нашого Формату».
В цій рубриці ви знайдете уривки збірки оповідань «Арабески» Сергія Жадана від Meridian Czernowitz, книги «Залізний генерал. Уроки людяності» Людмили Долгоновської від Vivat, спогадів «Жити переможно: школа Патріарха Йосифа Сліпого» Бориса Ґудзяка від видавництва УКУ, збірки Валерія Пузіка «Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати я тебе розбуджу» від Vivat, видання «Сила опору. Українці в радянських таборах» від «Локальної історії», збірки короткої прози в жанрі фантастики від українських письменниць «Мотанка», книг Артема Чеха «Пісня відкритого шляху», Павла «Паштета» Белянського «Битись не можна відступити».
А починався «Літтред» з уривків роману Юлії Чернінької «Спадок на кістках», видання Олександра Кучерука, Юрія Черченка і Михайла Ковальчука «Євген Коновалець. Історія нерозкритого вбивства», книг Тетяни Рубан «Тимчасово переселені» і Олени Чернінької «Лемберґ: мамцю, ну не плач».
