Трохи більше як за тиждень в Україні святкуватимуть Різдво. До цього дня Акім Галімов, журналіст та автор ютуб-каналу «Реальна історія» підготував випуск про 12 українських автентичних різдвяних страв, який в мережі досить жваво обговорюють.
Коротко розповімо, про що там йдеться. До створення випуску, окрім Акіма Галімова, долучились Олена Брайченко, дослідниця гастокультури та співзасновниця проєкту їzhakultura, та шеф-кухар Євген Клопотенко. Останньому у соцмережах цими днями дістається найбільше.
Річ у тім, що багатьох людей тривожить те, що знімання епізодів з Клопотенком відбувалися у Трапезній церкві святих Антонія і Феодосія у Києво-Печерській лаврі.
На початку відео Акім Галімов пояснив, чому вирішили знімати саме тут: «Команда Євгена зараз працює над дуже крутим проєктом. І, зокрема, працює з різними переписами, які зберігають в архівах Києво-Печерської лаври. Й на основі цього триває велике дослідження української кухні».
Євген Клопотенко на своїй фейсбук-сторінці написав, що раніше, коли у Києво-Печерській лаврі була УПЦ МП, він тільки мріяв про те, щоб знімати відео про українські страви.
«Саме в архівах Києво-Печерської Лаври я знайшов такі страви, як, наприклад, пиріжки з ікрою карася, цибулею та пшоном чи гороховий кисіль, про які розказав у випуску. Тож після консультацій зі святими отцями та працівниками заповідника, ми вирішили відтворити справжній різдвяний стіл українців у трапезній палаті, яка була збудована в свій час як обідня зала духовенства і не виключено, що таким і був їх святковий стіл. Саме показати, не готувати чи пригощати ними, дотримуючись всіх правил перебування у Лаврі!», — написав у своєму блозі шеф-кухар.
Крім того, цей захід був, зокрема, й благодійним. На записі збирали кошти для дітей загиблих військових в межах проєкту «Здійсни мрію» від 1+1 media.
Як відреагували священнослужителі
Водночас Українська православна церква, на загал більше відома як УПЦ МП, засудила такі знімання: «Православний храм — це місце, де людина зустрічається з Богом у молитві, сповіді та Таїнствах. Його призначення — бути Домом Господнім, де звучить молитва, покаяння і славослів’я, а не музика шоу-бізнесу чи звуки аплодисментів».
До речі, у серпі Верховна Рада ухвалила закон про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Росією, який в народі прозвали «законом про заборону УПЦ МП». Якщо хочете нагадати собі, як тоді «неслося» в мережі, читайте матеріал за посиланням.
Олександр Дедюхін, священник-блогер й водночас депутат Полтавської міської ради, теж прокоментував різдвяний випуск «Реальної історії».
Священник ПЦУ Роман Грищук теж не в захваті від побаченого.
Водночас Георгій Коваленко, священник ПЦУ та ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, написав, що нічого страшного у тому, що подію провели у Трапезній церкві, немає: «По-перше, і Молитовний сніданок, і подія від Клопотенка відбулися в Трапезній (!) палаті Трапезного (!) храма. Сучасною мовою – це бенкетна зала, або чернеча їдальня. І, якщо шукати найкраще місце для подібних заходів, – то це саме воно. По-друге, ми з дружиною із задоволенням подивилися цю програму від початку і до кінця і можемо її сміливо радити і вірянам, і людям нерелігійним, які цікавляться українськими традиціями».
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відреагували на бурхливі дискусії у соцмережах: «захід проходив у Трапезній палаті, яка є історичною частиною архітектурного комплексу та з моменту свого заснування в кінці XIX століття слугувала місцем спільної трапези. Ця зала не є храмом та завжди використовувалася для проведення урочистостей: духовних, культурних і освітніх. Це повністю відповідає чинному законодавству й вимогам експлуатації пам’яток історії та культури, а також жодним чином не шкодить живопису XX століття».
Що пишуть у соцмережах
Українці традиційно висловили свою думку про запис епізоду «Реальної історії» у церкві. Одні поставилися до цього позитивно:
Другі ж абсолютно не згодні, що знімальній групі проєкту дозволили проводити такий захід у храмі.
Акім Галімов відреагував на негативні коментарі й дописи так: «Ми бачимо класичну підготовлену спецоперацію до дня… подивіться на календар — вчора була річниця Обʼєднавчого собору, після якого ми отримали Томос. Подія, яка стала однією з найбільших поразок кремля в Україні.
Якщо ви проаналізуєте більшість коментарів, вони зводяться до: «дивіться до чого довели…» Тобто, раніше було краще. В часи паші мерседеса і домінування москви. Віддали святині й там тепер ось таке! Якби не ми з Євгеном, був би інший привід. Це важливо розуміти!».
Дослідниця гастрокультури Олена Брайченко, яка брала участь у зніманнях, теж висловилася щодо хвиль незадоволення у соцмережах: «Виходить так, що готуєшся до інтерв’ю, систематизуєш страви за регіонами, шукаєш щось цікаве та нове про традиції святкування Різдва в Україні, аналізуєш, що змінюється… а потім з’являється сюжет й мова лише про те, чи можна готувати і їсти в церкві. З динаміки поширення обурення навколо цього випуску у мене є підозри, що це дуже зручно тим кого потрібно було вигнати з Лаври ще 30 років тому».
Євген Клопотенко, якому зі всіх причетних до створення випуску «Готуємо 12 втрачених українських страв! Чому ми про них забули?» дісталося чи не найбільше, також написав про останні події: «Я завжди готовий визнавати свої помилки. Тому мої щирі вибачення всім істинно віруючим українцям чиї почуття я зачепив. Востаннє зіркою прес-конференції пропагандистки захарової я ставав під час боротьби за борщ. Від того, що українська нація існує (і існує набагато довше московитів), має власну ідентичність та відроджує її на болотах неймовірно підгорає. Ворог витрачає неймовірні зусилля, щоб роз’єднати нас, викидаючи сотні фейків у інфопростір. Але в нього нічого не вийде!».
Ну й наостанок наведемо вам висловлювання Едуарда Бердника, молодшого наукового співробітника Інституту екуменічних студій УКУ та заступника головного редактора часопису «Патріярхат», про те, як використовують приміщення храмів у Європі, зокрема у Нідерландах.
І щоб підтвердити написане. В лютому цього року гурт «Танок на майдані Конго» виступали в одній з церков Роттердаму.
До слова, у випуску «Готуємо 12 втрачених українських страв! Чому ми про них забули?» крім того, що розповідають про традиційні різдвяні страви, діляться їхніми рецептами. Можливо, ви захочете приготувати одну з них на свята.
