У проєкті Державного бюджету на наступний рік передбачене вилучення близько 2,5 млрд грн із міського бюджету Львова, що становить майже 20% його загального обсягу. Якщо ці зміни ухвалять, це стане найбільшим скороченням міського бюджету за останні два десятиліття.
«Львівська Пошта» пропонує розібратися в причині такого можливого скорочення і з’ясувати, чи вплине воно на життя містян.
На що Львів витрачає кошти
Доходи бюджету Львова у 2024 році становлять близько 14,1 млрд грн. Це переважно податки львів’ян, сплачувані впродовж року. Ці кошти розподіляють на військову, соціальну сфери, на зарплати комунальних працівників і не тільки.
Для прикладу, цього року Львів виділив близько 1,1 млрд грн зі свого бюджету на прямі закупівлі до частин ЗСУ, ще близько мільярда гривень місто спрямувало на підтримку поранених воїнів, допомогу військовим та технологічні розробки у військовій сфері. Тільки на це місто витрачає майже 2,1 млрд грн, що становить майже 15% від усього бюджету.
В табличці витрат також є заклади культури, освіти, соціального захисту, витрати на департамент житлово-комунального господарства і, звісно, медицину. На ці галузі цього року у Львові виділили понад 7 млрд грн, що становить майже половину річного бюджету міста. В ці витрати входять зарплати вчителів і вихователів у комунальних школах та дитячих садках, зарплати працівників музеїв і бібліотек. В сферу медицини, окрім зарплат лікарів, також входить підтримка й допомога в реабілітації пораненим військовим.
Що пропонується в проєкті держбюджету
У новому проєкті державного бюджету пропонується забрати у Львова та інших міст частину їхніх прибутків на користь держави. Іншими словами, вилучити частину коштів, які заробило місто, та передати їх у державний бюджет. У випадку Львова суми можуть сягати 2,5 млрд грн.
Перенести в державний бюджет планують такі частини прибутку:
● ПДФО;
● реверсну дотацію;
● єдиний податок з юридичних осіб.
А тепер докладніше: місто заробляє близько 550 млн грн на ПДФО. ПДФО – це податок на доходи фізичних осіб, який люди сплачують із зароблених грошей. Наприклад, коли ви отримуєте зарплату, з неї вилучають певну частину (зазвичай 18%) і передають місту, щоб ці гроші використовували на потреби містян: будівництво доріг, виплати заробітної плати, ремонт комунальних приміщень тощо.
ПДФО у бюджеті Львова становило майже 4% бюджету. Для прикладу, за 9 місяців 2024 року з Львівської міської територіальної громади виділили близько 122 млн грн на надання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю. Ще 118 млн грн виділили на фізичне здоров’я та спорт. Притім більшість цих коштів були спрямовані лише на утримання та фінансову підтримку роботи комунальних дитячо-юнацьких спортивних шкіл та інших спортивних споруд. Ці видатки сумарно дорівнюють 240 млн грн, що не становить і половини коштів, яке місто отримує з податку ПДФО.
Реверсна дотація – це коли місто або громада, яка заробляє більше грошей, віддає частину свого бюджету державі, щоб допомогти іншим містам і громадам, які заробляють менше. Це ніби як «поділитися надлишком», щоб усі мали більше рівних можливостей. Львів отримував близько 1,8 млрд грн з реверсних дотацій.
Проте в цьому питанні, окрім «прав» є ще й обов’язки. Ці гроші зазвичай використовують для виконання завдань, які держава передає містам, як-от утримання професійно-технічних училищ, покриття витрат на пільгові тарифи для тепло- і водопостачання або забезпечення безкоштовного проїзду окремих категорій населення. Якщо цих коштів не буде, місто все одно змушене виконувати ці обов’язки, але вже без належного фінансування.
1,8 млрд грн – це майже в півтора раза більше коштів, аніж Львів виділив у 2024 році на прямі закупівлі в ЗСУ. У випадку зникнення цих надходжень місту доведеться шукати інші шляхи отримання доходу, які не обов’язково зможуть залатати дірку в бюджеті. Другий варіант – зменшити грошову допомогу збройним силам, що не є оптимальним варіантом під час повномасштабної війни.
Єдиний податок з юридичних осіб – це спрощений спосіб сплати податків для компаній. Замість того, щоб рахувати і платити багато різних податків, компанія платить один фіксований відсоток від своїх доходів. З цього податку Львів заробляє близько 200 млн грн. Проте цю правку залишили без змін, забирати ці кошти у Львова не будуть.
Що це змінить у Львові
Окрім виплат зарплат комунальним працівникам і допомоги ЗСУ, Львів має ще досить значні міжнародні фінансові зобов’язання у вигляді кредитів. Загальний борг міста становить майже 5,3 млрд грн. Орієнтовно 3,8 млрд грн з цієї суми – це гарантовані Львівською міськрадою кредити львівським комунальним підприємствам. Ще майже 1,5 млрд грн із суми загального боргу – це місцевий борг.
У 2024-му Львів сплатить орієнтовно 578 млн грн за гарантіями і 589 млн грн за кредитами та облігаціями.
Проте наступний 2025 рік може стати для Львова найскладнішим щодо виплати фінансової заборгованості через виплату за облігаціями. Виплати за облігаціями в наступному році можуть сягнути майже мільярда гривень, що є дуже значною цифрою для міського бюджету.
Враховуючи можливе скорочення міського бюджету на понад 2,3 млрд грн, кредитна історія Львова може зазнати значних збитків. Для того, щоби вчасно сплачувати потрібну суму у випадку скорочення бюджету, Львову доведеться скоротити сумарні витрати, в які можуть входити як пряма підтримка збройних сил та реабілітація поранених, так і медична або культурна сфери міста.
Проте бюджетний план та фактичні цифри, які виходять наприкінці року, рідко коли збігаються на сто відсотків. Для прикладу, якщо у 2023-му виконання бюджету за доходами у Львові становило 100,5%, то за видатками місто виконало бюджет всього на 94%. Притім минулорічні доходи міста становили менш ніж 15,9 млрд грн , а видатки сягнули позначки понад 17 млрд грн.
У 2022 році доходи міської територіальної громади становили понад 13,8 млрд грн, що становить близько 94% від виконання плану, а видатки міста, які у річному плані мали становити майже 15,3 млрд, були опрацьовані всього на 77%. Отже, 2022-й став профіцитним для бюджету Львова, хоча, згідно з річним планом, видатки у 2022 році мали перевищити доходи.
За дев’ять місяців 2024 року Львів опрацював лише 53% бюджетних видатків та 79% бюджетних доходів. Проте до кінця року ситуація може стабілізуватися, оскільки департаменти можуть використати надані їм гроші перед тим, як вони згорять у наступному бюджетному році.
Навіщо державі забирати кошти з бюджетів міст
Нещодавно Кабінет міністрів України схвалив проєкт Державного бюджету на 2025 рік до другого читання. Головним пріоритетом уряду й надалі залишається обороноздатність та безпека України. На ці потреби планують виділити 2,225 трлрд гривень. Усі кошти з податків держава витрачатиме на забезпечення Сил безпеки й оборони, на виготовлення та закупівлю нової зброї, дронів і техніки.
Ще у вересні Верховна Рада України схвалила в другому читанні закон, який передбачає збільшення цьогорічного бюджету на 500 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на військові потреби.
Пресслужба Мінфіну повідомила, що 60% із цієї суми підуть на зарплати військових, 40 % – на зброю, техніку та інші критичні витрати.
А вже у жовтні парламент збільшив податки для ФОП 1, 2 і 4 груп із введенням військового збору в розмірі 10%; встановив податок у розмірі 1% від прибутку для ФОПів 3 групи, запровадив 25% податку на прибуток для небанківських фінансових установ тощо.
Під час повномасштабної війни Україна скеровує левову частку державного бюджету на військові потреби. Військові потреби – це не тільки закупівля техніки та зброї, але й зарплати військових, утримання військових частин і так далі.
Проте, окрім військових потреб, у країні є й витрати на культурну, спортивну, будівельну та медичну сфери, що також потребують державних дотацій. Щоб залатати дірку в державному бюджеті, Україна планує залучити додаткові надходження через скорочення місцевих бюджетів, розбиваючи таким чином велику діру на багато менших. Але, як кажуть, від зміни доданків сума не змінюється.
Що таке міський і державний бюджет
Міський бюджет – це гроші, якими розпоряджається місто. Кошти надходять в міський бюджет завдяки сплаті податків. Для прикладу, місто отримує гроші, коли ви продаєте нерухомість, платите за паркування автомобіля у середмісті або ж оплачуєте комунальні послуги.
Ці кошти місто витрачає на ремонт доріг, комунальних приміщень або адміністративних будівель. Також місто оплачує роботу комунальних підприємств, які, натомість, платять зарплати працівникам: лікарям, учителям, вихователям.
Під час повномасштабного вторгнення міста закуповують власним коштом дрони або спеціальну техніку для армії, фінансують технологічні проєкти та напряму допомагають війську.
Державний бюджет – це гроші зі всієї країни, які збирає держава. Ці кошти також надходять від податків: митних зборів, продажу державних активів тощо.
Державні кошти виділяють на зарплату працівникам державних підприємств або установ. Наприклад, викладачі отримують заробітну плату від держуніверситету, який одержує гроші від держави. Також держава фінансує ремонт магістралей, доріг, які сполучають різні куточки нашої країни. Держава виплачує пенсії, будує інфраструктуру і, звісно, виділяє кошти на оборону: зарплати військовослужбовців, закупівлю зброї, амуніції та техніки.
Із державного бюджету також виділяють гроші на різного роду державні субсидії та дотації. Державна субсидія – це кошти, які держава дає для допомоги конкретній людині. Наприклад, якщо сім’я не може повністю оплатити житлово-комунальні послуги, держава може підтримати її, взявши частину витрат на себе.
Державні дотації – це теж фінансова допомога, однак її надають організаціям, підприємствам або навіть місцевим бюджетам. Наприклад, держава може дати гроші місту, щоби воно могло відремонтувати дороги чи забезпечити пільговий проїзд у транспорті. Або ж може фінансово допомогти певному підприємству під час кризового періоду.
