У перші дні нового року Володимир Зеленський ініціював низку кадрових перестановок в різних державних інституціях. «Ми почали суттєве перезавантаження — зміни внутрішні, щоб Україна була більш стійкою. Минулого року були й хороші результати державних інституцій, які треба зробити більшими. Були й проблеми, які не варто залишати в новому році. Тому — хвиля змін кадрових, і будуть ще рішення в інституціях», — заявив президент. Докладніше про це — далі у матеріалі медіа «Львівська Пошта».
Керівник Офісу президента України
Минулої п’ятниці, 2 січня, Володимир Зеленський написав у своїх соцмережах про те, що запропонував Кирилу Буданову, керівнику Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО), очолити Офіс президента.
28 листопада, після проведення обшуків представниками НАБУ і САП на тлі оприлюднення подробиць операції «Мідас», тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак написав заяву про відставку.
Кирило Буданов зголосився на пропозицію очолити Офіс президента: «Вважаю посаду керівника Офісу Президента як ще один рубіж відповідальності перед країною. Для мене це честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави».
Його першим заступником призначили дипломата Сергія Кислицю, який раніше був постійним представником України при ООН, а також заступником міністра закордонних справ.
Кирило Буданов очолював ГУР з серпня 2020 року. За час повномасштабного вторгнення Головне управління розвідки брало участь у таких операціях, як вертолітні рейди до Азовсталі в оточеному Маріуполі, звільнення острова Зміїний, «вишок Бойка», а також інсценізація загибелі Дениса Капустіна, командира Російського добровольчого корпусу, а 500 тис. доларів, які російські спецслужби виділили на його ліквідацію, спрямують на потреби ГУР.
Керівник Головного управління розвідки
Замість Буданова ГУР МО очолив Олег Іващенко, який з березня 2024 року керував Службою зовнішньої розвідки (СЗР) та входив до Ставки верховного головнокомандувача, а перед цим був першим заступником начальника ГУР МО. Також Олег Іващенко з 2019 по 2024 рік обіймав посаду помічника головнокомандувача Збройних сил України з розвідки. Як зазначив Володимир Зеленський під час свого звернення 2 січня, інформацію щодо нового очільника СЗР незабаром оголосять.
Служба зовнішньої розвідки проводить розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній сферах.
Держприкордонслужба
Володимир Зеленський також провів зустріч з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, під час якої, серед іншого, порушив питання щодо змін у роботі Державної прикордонної служби України (ДПСУ), а також про заміну її керівника, Сергія Дейнеки. Зокрема, президент доручив Клименку представити кандидатури на посаду очільника ДПСУ. Крім того, Володимир Зеленський зазначив, що Сергій Дейнеко продовжить роботу в системі МВС.
4 січня на сайті президента України оприлюднили указ про звільнення Сергія Дейнеки. Він обіймав посаду голови ДПСУ з 2019 року. Тимчасовим виконувачем обов’язків призначили першого заступника Валерія Вавринюка. Натомість Сергій Дейнеко став радником міністра внутрішніх справ України, заявив Ігор Клименко.
Міністерство оборони України
У своєму вечірньому зверненні 2 січня Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Михайлу Федорову, міністру цифрової трансформації, очолити Міністерство оборони. «Михайло глибоко займається питаннями щодо «Лінії дронів», працює дуже результативно в цифровізації державних послуг та процесів», зазначив президент.
На наступний день, 3 січня, Володимир Зеленський також зустрівся з міністром оборони Денисом Шмигалем. Зокрема, президент подякував за роботу в міністерстві й процеси, спрямовані на забезпечення захисту держави. І також запропонував Шмигалю обійняти посаду першого віцепрем’єра та міністра енергетики.
Згідно з українським законодавством, міністра оборони призначає і звільняє з посади Верховна Рада за поданням президента.
Михайло Федоров і Володимир Зеленський під час зустрічі 5 січня обговорили формат роботи та майбутні зміни у Міністерства оборони. Як зазначив президент, через тиждень Федоров представить проєкти рішень, які впроваджуватиме на посаді міністра оборони.
Михайло Федоров обіймає посаду міністра цифрової трансформації з 2019 року й був в урядах трьох прем’єрів: Олексія Гончарука, Дениса Шмигаля та Юлії Свириденко.
Денис Шмигаль понад п’ять років був прем’єр-міністром (з 4 березня 2020-го по 17 липня 2025 року). Пізніше призначений міністром оборони, змінивши на посаді Рустема Умєрова. Крім того, Денис Шмигаль працював у енергетичній сфері: заступником генерального директора з соціальних питань у ПАТ «ДТЕК Західенерго» та керівником Бурштинської ТЕС.
Оновлення ДБР
Володимир Зеленський доручив підготувати пропозиції щодо оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР). Водночас він зауважив, що президентський законопроєкт має бути напрацьований у січні й невідкладно внесений на розгляд парламенту. Зокрема, у серпні у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо вдосконалення роботи ДБР.
Зміна керівників низки обласних адміністрацій
Третього січня Володимир Зеленський зазначив, що тривають консультації щодо нових керівників обласних адміністрацій у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Також президент наголосив, що розраховує на те, що найближчим часом Кабмін погодить призначення, й нові керівники обласних адміністрацій розпочнуть роботу з наступного тижня.
Голова Служби безпеки України
Кілька днів тому медіа «Українська правда», з посиланням на свої джерела, повідомило про ймовірну відставку голови Служби безпеки України (СБУ) Василя Малюка. Пізніше у соцмережах Василя Малюка підтримали й виступили проти його звільнення, зокрема, командир Першого корпусу НГУ «Азов», полковник Денис «Редіс» Прокопенко, керівник Угруповання обʼєднаних сил генерал-майор Михайло Драпатий, командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді та інші.
П’ятого січня Василь Малюк оголосив, що йде з посади голови Служби безпеки України, проте залишається у системі СБУ «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди». Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч з Василем Малюком і подякував йому за бойову роботу.
Василя Малюка 18 липня 2022 року призначили тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ, з 7 лютого 2023-го — голова відомства. За час його керівництва Служба безпеки України провела три атаки на Кримський міст, спецоперацію «Павутина», під час якої FPV-дронами уразили 41 літак на російських аеродромах, підривання підводного човна у Новоросійську, ліквідацію низки злочинців і зрадників, як-от Ілля Кива, Владлен Татарський та інші, викриття агентурних мереж ворога та створення водних дронів Sea Baby.
Тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Служби безпеки України призначили Євгенія Хмару, начальника Центру спецоперацій «А» СБУ. Відповідний указ оприлюднений на сайті президента України.
Серед іншого, підрозділ брав участь в обороні Києва, Харкова, Чернігова, Сум, Луганської та Донецької областей, звільненні окупованих територій, зокрема острова Зміїний. Також бійці ЦСО «А» СБУ у 2024 році уразили FPV-дроном російський гелікоптер над територією Курщини.
Згідно зі законодавством, голову СБУ призначає та звільняє Верховна Рада за поданням президента.
Радниця з економічних питань
П’ятого січня Володимир Зеленський призначив Христю Фріланд своєю радницею з економічних питань. Президент наголосив, що вона має значний досвід залучення інвестицій та проведення економічних трансформацій.
Христя Фріланд — канадська політикиня українського походження. Зокрема, була заступницею прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, обіймала посаду міністерки фінансів з 2020-го по 2024 рік. У вересні 2025 року Фріланд стала спеціальною представницею Канади з питань відбудови України.
Нагадаємо, що на Львівщині ухвалили Стратегію національної пам’яті до 2030 року.
