Роль Львова під час великої війни значна. Особливо щодо медицини, яка надає допомогу і цивільним, і військовим. Насамперед якісну реабілітацію воїнам. Від початку повномасштабного вторгнення Львів став найбільшим хабом-прихистком для українців із різних регіонів держави, зокрема для поранених бійців та ВПО. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначила Роксоляна Шміло, фізична терапевтка Національного реабілітаційного центру «Незламні».

«Важливо, що у Львові запрацював корпус Національного реабілітаційного центру «Незламні». Допомагаємо дуже великій кількості людей. Ми почали рух, який підтримує вся Україна: лікуємо, реабілітуємо протезуємо українців в Україні. Це місія центру «Незламні», це якісна екосистема. Ми не зупиняємося, а постійно розвиваємося. Цього місяця буде відкриття протезного заводу», – каже співрозмовниця.

Також у Львові працюють інші реабілітаційні центри. «І це не конкуренція, а наша спільна велика місія – допомогти воїнам і цивільним, пораненим і травмованим унаслідок війни», – зазначає фізична терапевтка.
У центрі «Незламні» проходять реабілітацію ветерани і ветеранки зі всієї України. «Для багатьох із них наше місто вже стало рідним. Багато ветеранів переїхали сюди, перевезли свої родини і намагаються тут влаштувати своє подальше життя. Львів забезпечує їх можливістю навчатися і працевлаштуватися. Це все також аспекти реабілітації, бо вона передбачає не лише фізичну, психологічну, але й рекреаційну соціалізацію», – акцентує Роксоляна Шміло.

Відколи почалася ця війна вона, як фізична терапевтка, допомогла більш ніж 200 воїнам, які проходили реабілітацію в центрі «Незламні».

«Для мене це дуже велика відповідальність, бо пацієнт мусить самостійно вийти від нас на протезах. Важливо зробити все правильно, коректно та якісно. У своїй роботі я практикую груповий підхід до реабілітації поранених воїнів, запровадила рекреаційні програми для них. Відчуваю гордість за наші групові реабілітаційні заняття, бо результат якісний та ефективний, – розповідає Роксоляна Шміло. – Ми спілкуємося з хлопцями не лише в стінах центру, але й поза ними. Тішуся, що ми подружилися, перебуваємо, як кажуть, на одній хвилі. Хлопці, яким ми допомогли, повертаються на фронт і передають свій досвід іншим. Це також допомагає Україні здобувати перемогу».
Повністю опитування відомих львів’янпро роль і місію міста Лева в часі війни читайте за покликанням:




