Нещодавно у Домі Франка дискутували про «Перший вінок» і його книжку-посестру. Гості заходу мали нагоду послухати розмову з Аллою Швець, Богданом та Наталією Тихолозами про перший український феміністичний альманах. Про залаштунки роботи над унікальною збіркою «Ті, що творили «Перший вінок» розповіли співавторки есеїв Катерина Шмега та Оксана Левицька та ілюстраторка видання Дарія Луцишина. Модерували літературну подію Ірина Ніколайчук і Слава Світова з Creative Woman Publishing. Якою була ця зустріч, розповідає медіа «Львівська Пошта».
Авантюра, яка переросла у глобальний проєкт
Книжка-посестра «Ті, що творили «Перший вінок» про те, як жила, любила й писала кожна з 17 авторок легендарного жіночого альманаху «Перший вінок». В 1887 році він започаткував традицію жіночого письма в Україні. Видання показує цікаві залаштунки, настрої, обставини видавничої історії альманаху. В умовах бездержавної України й суворого лінгвоциду він зумів під однією обкладинкою об’єднати Галичину і Наддніпрянщину. Більше про його творинь ви можете дізнатись з матеріалу «Сестринство «Першого вінка». Як жіночий рух літературою об’єднав Україну».
«Я би назвала сучасне перевидання «Першого вінка» авантюрним, бо спочатку це дійсно була авантюра, яка згодом переросла у глобальний проєкт. Проте я розуміла, що «Перший вінок» працюватиме лише в парі з книжкою, котра має його пояснити», – поділилася Алла Швець, кураторка збірки «Ті, що творили «Перший вінок», докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України.
Збірник «Ті, що творили «Перший вінок» в оригінальних версіях текстів сучасних науковиць і дослідниць жіночої історії формує цілісне бачення життєвого й творчого шляху кожної з авторок легендарного альманаху. У текстах поєднано аналіз їхніх художніх творів, надрукованих у «Першому вінку», зі спробою переосмислення біографічних фактів, багато з яких подаються вперше. Простежено й те, як участь в альманасі вплинула на подальшу долю авторок – для одних це стало початком літературного шляху, для інших – його завершенням.
«Повернення до читачів та читачок «Першого вінка» за 140 років після першопублікації – поза всяким сумнівом, Подія з великої літери. Втім це ошатне й естетично виконане репринте видання містить багато загадок. Наприклад, хто ховається за псевдонімами Єрина, Анна П. чи Кліментія П. або чому серед письменниць цього альманаху немає імені Ольги Кобилянської? Розкрити ці загадки і покликана книжка-посестра «Ті, що творили «Перший вінок» – своєрідний довідник персоналіями альманаху. Як і 140 років тому, під однією обкладинкою зібралися сучасні письменниці й науковиці, щоб детально вивчити життєписи та шляхи до «Вінка» кожної з його авторок, аби і їхні твори краще прочитувалися у цьому контексті», – каже Катерина Шмега, одна із 17 авторок книги «Ті, що творили «Перший вінок», кандидатка філологічних наук.
У випадку з «Першим вінком» сучасному читачеві замість традиційного вступу запропоновано окрему книжку-пояснення – збірку есеїв, яка не лише висвітлює історію створення альманаху, а й розкриває постаті всіх його авторок та редакторок. Катерина Шмега радить починати саме зі збірки есеїв, але також ділиться ще двома можливими шляхами. Або читати есеї послідовно, а вже потім звертатися до текстів самого альманаху. Або ж обирати твори й авторок на власний смак і читати обидві книжки паралельно у зручному порядку.
Іван Франко багато зробив, аби ми мали «Перший вінок»
Дім Франка у Львові невипадково обрали для літературної зустрічі. Як зауважила Ірина Ніколайчук, літературознавиця, головна редакторка й співзасновниця феміністичного видавництва Creative Women Publishing: «Іван Франко дуже багато зробив для того, аби ми мали «Перший вінок».
Іван Франко познайомив Наталю Кобринську з Оленою Пчілкою. Об’єднавши зусилля, вони видали унікальний жіночий альманах обсягом майже 500 сторінок. Разом шукали й залучали авторок, редагували тексти та фінансували друк. На титульній сторінці «Першого вінка» були вказані імена двох редакторок – Олени Пчілки та Наталії Кобринської. Та головну редакторську роль за лаштунками фактично виконував Іван Франко.
Алла Швець стверджує: сьогодні ми сміливо можемо говорити про те, що український фемінізм завдячує своїй появі саме Іванові Франкові. Після публікації альманаху впливовий редактор і письменник Франко активно підтримував його. Широко рекламував у галицькій і польській пресі, анонсував, рекомендував і навіть особисто долучався до його промоції. Навіть назвав видання унікальною історичною пам’яткою української літератури, з якої, на його думку, починається відлік жіночого письма як особливого явища та зародження літературного сестринства.
Попри значну культурну вартість, «Перший вінок» не мав комерційного успіху й продавався доволі повільно. А от сьогодні завдяки ініціативі і плідній роботі команди Creative Women Publishing, Алли Швець за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна та ГО «Дівчата» «Перший вінок» став популярним. Другий тираж перевидання розібрали ще до того, як він потрапив на полиці книгарень. «Перший наклад «Першого вінка» не розпродали, а через трохи більше, ніж сто років перевидання розлетілося. Це – свідчення зрілості суспільства», – певна Наталія Тихолоз.
Придбати «Перший вінок» і сплести свій
Львівський дощ змусив організаторів дійства перенести його з галявини під франковою грушкою у Дім Франка. Щоправда після завершення двох частин розмови керівник музею Богдан Тихолоз таки провів еспрес-екскурсію локацією під грушкою. До слова, кілька днів тому він отримав звання заслуженого працівника культури.
Прогулянка і свіже повітря після дощу налаштували учасниць на другу, менш офіційну частину заходу. Львівська мисткиня Марʼяна Сціра провела для учасниць творчу майстерку із плетіння вінків. Погодьтесь, що це дуже символічна активність на події про «Перший вінок», ще й напередодні свята Івана Купала.
Атмосферу доповнила камерна музика. Співачка, музикантка і культурна діячка Анастасія Войтюк зіграла на чернігівській і харківській бандурах. А гості події підспівували їй, зосереджено сплітаючи колоски і сухі квіти. Стежте за анонсами, скоро у відеопроєкті «Культура на РАЙОНі» вийде розмова з Настею і прем’єра її авторської пісні «Боривітер». А 6 липня вона дасть сольний концерт у Нижньому залі театру ляльок (квитки є тут).
Не лише «Перший вінок». Що ще почитати
Creative Women Publishing – перше феміністичне видавництво в Україні, засноване жінками для жінок: тих, що пишуть і читають. Воно спеціалізується на феміністичній літературі, а також на «викритті гендерних стереотипів українського суспільства щодо табуйованих тем жіночого й чоловічого досвідів».
Медіа «Львівська Пошта» у рубриці «Літтред» опублікувало декілька матеріалів про новинки Creative Women Publishing і уривки з цих книжок. Співпрацю почали з видання Тамари Марценюк «Безстрашні. Історія українського фемінізму в інтерв’ю». Не так давно у Львові відбулась його презентація, про яку я написала оцей матеріал.
Наступний текст у рубриці був про перевидання легендарного дослідження витоків та історії розвитку українського жіночого руху Марти Богачевської-Хомяк «Білим по білому. Жінки у громадському житті України, 1884-1939». А кілька випусків тому в рубриці презентували книжку Віолетти Кім «Плач, сестро, смійся». Це збірка 16 авторських есе та уривків з глибинних інтервʼю з 23 жінками в Україні та тими, які змушено виїхали за кордон.
В останньому ж випуску «Літтреду» вийшов текст про антологію сучасної української феміністичної поезії «Другий вінок». Після понад річної підготовки вона ось-ось побачить світ у видавництві «Смолоскип».
Вікторія Дребот, фото Оксани Боровець
