IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» запрошує 27-28 липня в Луцьк у музейний простір «Окольний замок». Це новий туристичний об’єкт, створений на основі відреставрованих пам’яток архітектури національного значення. Кого з зірок літератури, музики і навіть стендапу ви зможете побачити і почути на фестивалі та про події, які я відвідаю і вам раджу, розповідаю для медіа «Львівська Пошта». Дочитайте до кінця, бо в останньому розділі ексклюзив про те, як приймали рішення про відновлення фестивалю після тририрічної перерви. І чому літературна платформа «Фронтера» – це значно більше, ніж два насичених подіями дні.
Речник Міноборони і стендапер на одній сцені
З українських учасників «Фронтеру» відвідають лауреат Шевченківської премії і речник Міноборони Дмитро Лазуткін, Юрій Іздрик, Макс Кідрук, Остап Сливинський, Ірена Карпа, Євгенія Кузнєцова, Марічка Паплаускайте, Ростислав Семків, Ія Ківа. А ще Сергій Чирков, Макс Щербина та DakhTrio. З іноземних чекають гостей з Польщі, Франції, Португалії та Іспанії. Це люди, які розповідатимуть про нас за кордоном. Тому одне з головних завдань фестивалю – показати європейцям, як працює культура в Україні під час війни.
Фокусною темою фестивалю «Фронтера» є «Зміна ролей».
«Вона не тільки про перелаштування з цивільних на військових. Часто ми не плануємо, ким хочемо стати, просто є тими, ким повинні бути в цей момент на вимогу ситуації. Готуючи «Фронтеру» ми зрозуміли, як багато людей, які взаємодіяли з фестивалем, змінили свої ролі. Стали військовими, як фотограф Вітя Голіков, який робив неймовірні портрети наших авторів, – пояснює засновниця літературної платформи «Фронтера» Елла Яцута. – Чи як актор театру «Гармидер» Дмитро Безвербний, котрий був на всіх фестивалях і творив простір, в якому проводили перший. Або стали волонтерами, роблять іншу важливу роботу і не можуть долучитися до цієї «Фронтери». Хоч декому таки вдалося, що особливо приємно. Але є й такі, що ніколи не зможуть, бо загинули на цій війні…»
На подіях мовитиметься про українських письменників та журналістів, які вступили до лав ЗСУ або стали волонтерами. Учасники говоритимуть про літературу й документування дійсності, поезію та мову, що змінюються під впливом воєнних дій. А ще про те, як книжки можуть протистояти тиранії і навіщо потрібна культурна дипломатія. Організатори підготували багату літературну і довколалітературну програму. Будуть дискусії за участю українських та іноземних інтелектуалів і інтелектуалок, перекладацькі майстерні, розмови довкола нових книжок, публічні інтерв’ю, стендап, музичні й театральні дійства.
«Ми думали про всіх наших людей, коли формували фокус-тему, створювали ту чи іншу подію. Хотіли проговорити їхні історії, продовжити їх проєкти. Бо це дуже важливо. Ще ніде цього не казали, але зараз працюємо над фотопроєктом про авторів фестивалів минулих років, які стали військовими і не можуть долучитись цього року до «Фронтери», – анонсує співрозмовниця.
Література проти тиранії і феномен Тичини
Перший день фестивалю розпочнеться з лекції Ростислава Семківа. Літературні історії почуєте на публічному інтервʼю Богдани Романцової із Євгенією Кузнєцовою, бесіді «Потяг прибуває за розкладом» із Марічкою Паплаускайте та розмовою про життя і літературу з Іреною Карпою.
Про покоління волинських шістдесятників, які розвалили СРСР, розкажуть Леся Бондарук і дослідник українського національно-визвольного руху Богдан Паска. Тему тиранії зачеплять і Макс Кідрук, Інна Білоножко та Малґожата Реймер в розмові про тексти та диктаторські режими. А «Погляд ззовні: писати про інші культури попри відстань і стереотипи» на фестивалі «Фронтера» пропонують Ана Франса, Олеся Яремчук, Езра Пастор і модератор Андрій Ферт.
Закриватиме перший вечір вистава «Тичина: Феномен доби» від DakhTrio. Вистава з’явилася від подібності часу, в якому опинились ми, з тим, який переживав поет. Віра, надія та зустріч зі страшною реальністю є актуальними досі.
Ось як пояснює концепцію побудови програми програмний менеджер фестивалю «Фронтера» Микита Москалюк: «Зміна ролей» має три виміри, які розкриватимуться на фестивалі «Фронтера» подія за подією. Це особистісний вимір людей, які змінили свій штиб життя. Це вимір спільнот, наших умовних інформаційних бульбашок. Те, як ми тепер об'єднуємося, по іншому мислимо, працюємо, взаємодіємо всередині країни, і як доповнюємо одне одного. І це вимір держави, нашої культури – того, що представляє нашу націю. Це те, як нас бачать, як про нас говорять, ким ми маємо бути в очах світу.
В нас дуже різнопланові події. Одні більше пасуватимуть журналістам, інші – культурним менеджерам, ще інші – тим, що працюють із міжнародними відносинами. Але всі будуть цікавими для пересічних українців. Бо вони про те, як ми живемо сьогодні, про різні виміри нашої боротьби, страждань, здобутків, наших недоліків, про те, чого, нам бракує» .
Жарти, поезія і інформаційна війна
Почати неділю, 28 липня раджу з ранкового стендапу співведучого подкасту «Запах слова» та учасника Youtube-шоу «Ебаут» Сергія Чиркова. У виступах він зосереджений на пошуку взаєморозуміння між людьми та світом через дослідження літератури. На фестивалі «Фронтера» Чирков представить новий матеріал, тож не полінуйтесь прийти на зустріч з ним о 10:00. І посмієтесь, і кави вип’єте.
Після стендапу стратує перекладацька майстерня «Чого не може ґуґл-транслейт?) за участі Євгенії Кузнєцової і Анни Марховської (модератор Микита Москалюк). Далі Малґожата Реймер, Марічка Паплаускайте і Фабріс Депре поговорять про літературу і документування дійсності.
Не оминіть увагою дискусію «Хто гучніше? Російсько-українська інформаційна війна у європейському просторі». Її вестимуть Ірена Карпа, іспанська військова кореспондентка Марія Сеновійя, яка нині висвітлює російсько-українську війну в Україні і адвокат України у культурному середовищі Польщі Ришард Купідура. Модератор – декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Kyiv School of Economics Антон Лягуша.
Багато поезії буде на подіях «Навіщо вірші?» Юлії Федорчук та Ії Ківи, «Поміж сирен» Остапа Сливинського, Марина Пономаренко, Дмитра Лазуткіна і вечорі з Юрієм Іздриком. На кінець фестивалю «Фронтера» пропонує «Літературне Хто Зна Шоу» за участі Макса Кідрука, Богдани Романцової, Яни Брензей, Макса Щербини і Сергія Муса. А останнім вечірнім акордом стане перформанс творчої спілки Phill it.
«Фронтера» – це більше, ніж фестиваль»
Елла Яцута ексклюзивно для медіа «Львівська Пошта» розповіла, як приймали рішення про відновлення фестивалю після тририрічної перерви. І чому літературна платформа «Фронтера» – це значно більше, ніж два насичених подіями дні, які ми побачимо.
Ми знали, що відновимо діяльність, питання було лиш у форматі. Власне він й змінився, хоч «Фронтера» й народилась з фестивалю. Зараз до неї прикуто багато уваги, але фестиваль – це лише один проєктів, який організовує оновлена літературна платформа «Фронтера». І всі вони слугують єдиній цілі: через літературу адвокатувати Україну за кордоном. Говорити про нас, повертати на шпальти медіа, звертати на нас увагу тих, які не хочуть про нас думати. Не давати просочуватися російським наративам, не дозволяти замовчувати наші правду і голос.
Так, може робимо невеликі кроки, але вони доповнюють ті, що робить Україна, інші митці, говорячи про нас. Наш інструмент – це література. Наші друзі і колеги в цьому –українські письменники і письменниці. Ми найкраще вміємо працювати саме з цією темою, можемо об'єднувати довкола неї.
Саме завдяки вмінню об’єднувати ми залишили фестиваль як флагманський захід. Довго думали, чи справді він зараз на часі, чи потрібен людям, чи може варто кинути сили на щось інше. Але бачимо, як «Фронтера» об'єднує людей, які до знайомства з нею навіть поняття не мали про світ літератури. Інші громадські організації, бізнес, митці, люди з різних середовищ, соціальних груп, професій приходять в коло фестивалю, взаємодіють з нами, очікують подій і моменту цього єднання. Ми далеко від лінії фронту, але теж йдемо до людей, які не зневірилися в Україні, цінують і люблять її, хочуть допомагати. Які підтримують її культуру, готові говорити про неї тут і зараз – так гучно, аби за кордоном почули якомога краще і доступніше.
Ми робимо фестиваль, аби люди відчули енергію, силу в собі, мотивацію для руху далі. Щоб допомагати ЗСУ і щоденно вперто кожен на своєму полі робити свою роботу, аби країна рухалася до дня перемоги, який повинен настати. Такі події необхідні й нам, бо це відчуття потрібності допомагає розправити крила. Знаєте, як це, коли письменники на фронті відповідають тобі на листи, шлють обійми, обіцяють приїхати наступного разу або вирватися на вихідні, щоб просто відвідати фестиваль. Напевно, для цього його й потрібно було відновлювати. Для цього ми робитимемо ще багато всього.
*Прибуток від продажу ексклюзивної продукції партнерів і мерчу фестивалю «Фронтера» організатори перерахують на 15-тимільйонний збір на РЕБи та дрони для Збройних сил України. Квитки на фестиваль можна придбати тут.
