Письменники, музиканти, перекладачі і дослідники творчості Бруно Шульца з’їдуться 19-20 листопада у Дрогобич на міжнародний літературно-мистецький проєкт «Друга Осінь». Він приурочений до 82-х роковин загибелі від рук гестапівця 19 листопада 1942 року польського письменника і художника єврейського походження Бруно Шульца. Що саме заплановано у програмі проєкту на наступний вівторок і середу та чому до нього варто долучитися, розповідає медіа «Львівська Пошта».
Це і його життя після смерті
Це вже 23-тя «Друга Осінь» в Дрогобичі. Перша сталась в далекому 2001 році – і це була молитва п’ятьох небайдужих на місці вбивства Шульца. Так з ініціативи тогочасного Генерального консула Республіки Польща у Львові Кшиштофа Савицького і Ігора Менька (нині уже покійного) започаткувалась «Друга Осінь». Згодом вона переросла у щорічний міжнародний літературно-мистецький проєкт і породила «ШульцФест», який відбувається що два роки у час уродин Шульца.
Проєкт названий за Шульцовим оповіданням «Друга Осінь», у якому він писав: «Та друга осінь нашої провінції не що інше, як хворобливий міраж, випромінений у гігантські проекції на наше небо вмираючою, ув’язненою красою наших музеїв. Ота осінь – то великий мандрівний театр, оманливий своєю поетичністю, величезна кольорова цибуля, що лущиться лушпина за лушпиною щораз новою панорамою. Ніколи не досягти ніякої суті. За кожною кулісою, коли зів’яне і згорнеться з шелестом, з’явиться нова та осяйна картина, якусь мить жива і правдива, гаснучи, не зрадить свого паперового походження».
А ще «Друга Осінь» позначає відродження життя по смерті, оприсутнення Шульца на рідні землі після десятиліть забуття. «Назва «Друга Осінь» народилася в мене 2005 року, коли ми вперше молилися на місці загибелі Бруно Шульца вже без мого чоловіка Ігоря – натхненника, ініціатора й організатора усіх наших шульцівських проєктів. «Друга Осінь» – моя присвята Ігореві також. Це і його життя після смерті», – розповіла у інтерв’ю літературознавиця, перекладачка, співзасновниця і організаторка «ШульцФесту» і проєкту «Друга Осінь» Віра Меньок.
23-я «Друга Осінь» стартує традиційною екуменічною зустріччю на місці загибелі Шульца. Представники усіх конфесій молитимуться в юдейській, римо-католицькій, греко-католицькій та українській православній традиціях. Молитимуться не лише за митця, який загинув лише тому, що був євреєм, а за всіх жертв усіх тоталітарних режимів. Зокрема й за українців, які загинули внаслідок нинішньої війни лише тому, що є українцями.
Що нам готує «Друга Осінь»
Проєкт «Друга Осінь» має наукову і мистецьку складову, тож впродовж двох днів ви зможете долучитись до читань, презентацій книжок, розмов, дискусій музичних подій та перформансів (вхід на усі заходи безкоштовний). 19 листопада Олександр Бойченко вестиме розмову про книгу Ґжеґожа Ґаудена «Польська справа Дрейфуса. Хто намагався вбити президента». Ґжеґож Ґауден, Андрій Павлишин і Павел Прухняк дискутуватимуть довкола видання Ярослава Курського «Дзяди й дибуки».
Катерина Гладка модеруватиме зустріч з автором книги «Море вночі стає м’язом серця» Аріелем Розе і її перекладачкою Наталією Бельченко. А закриватиме перший день проєкту концерт барокових, українських та польських вокальних творів у виконанні Ельнари Алієва, Даниїла Мисіна і Олени Дмитрієвої.
Другий день проєкту «Друга Осінь» почнеться традиційною Міжнародною літературознавчою конференцією «Листопадові читання», яку вестимуть Віра Меньок і Павел Прухняк. Її учасниками також стануть Юрко Прохасько, Андрій Павлишин, Ганелє Палковá, Моніка Шнайдерман, Наталія Філевич, Леонід Тимошенко, Юзеф Олєйнічак, Данило Ільницький та Мацєй Трамер.
Далі стартують читання й розмова з Яцеком Подсядлом і Григорієм Семенчуком. По їх завершенню гостей чекають на дискусії й поетично-музичному перформансі «Дебора Фоґель. Час фігур. Колір днів», які творитимуть Данило Ільницький, Юрко Прохасько і Діана Горбань. Ще один літературно-музичний перформанс «(не)вцілілі, вбережені. Ґінчанка. Папуша» запропонують Люба-Параскевія Стринадюк і Єва Райська. А закінчиться «Друга Осінь» музично-поетичним проєктом Григорія Семенчука «Поріг чутності».
Слово українським учасникам проєкту «Друга Осінь»
Доцент кафедри філології Гуманітарного факультету УКУ Данило Ільницький вважає Бруно Шульца митцем, який зумів зробити специфічну природу свого світосприйняття доладним мистецьким світом. «Шульц доводить: можливості мови – неймовірні, а дійсність, яку створює митець є не втечею від реальності, а навпаки, потребою і бажанням глибше її пізнавати. Щось, що важко вхопити в сітку слова, в його текстах доладно висловлене і скомпоноване, – пояснює він. – Що ж до проєкту «Друга Осінь», то його циклічність і регулярність доводить, що буття в культурі – це те, до чого ти завжди повертаєшся, нанизуючи свій кожнорічний досвід і рухаючись далі ушир та вглиб».
Поет і музикант Григорій Семенчук пояснює, що для нього феномен Шульца – це передусім містерія: «Його тексти, життя й те, що, зрештою, стало його спадком, завжди перебуває під певним ореолом магічності реального й реальності у магічному. «Друга Весна» – це важливий акт засвідчення належної честі митцеві, спадщина якого належить різним країнам і культурам й світові загалом.
Історик, культуролог, публіцист і перекладач Андрій Павлишин зауважує символічне сусідство військового меморіалу пам’яті героїв і героїнь цієї війни з меморіальним знаком Шульцу: «Кадіш за Шульцом, поєднаний із багатоголосою християнською молитвою – це щорічна нагода нагадати про катастрофи ХХ століття. Війна за незалежність проти фашистської Росії болісно актуалізувала проблему цивільних жертв геноциду та загиблих письменників. Продовжила ряд, у якому перебуває Шульц, іменами Володимира Вакуленка та Вікторії Амеліної, інших численних творців».
… і їх польським колегам
Журналіст і дієвець польської «Солідарності» Ґжеґож Ґауден каже, що для нього Шульц – це три різні феномени: його творчість, трагічна доля і його визнавці. «Це універсальна релігія, а Дрогобич – її Єрусалим. Листопадова «Друга Осінь» стала щорічним ритуалом для поціновувачів Шульца. Конче потребую тішитися зустріччю зі стількома близькими людьми, з якими мене об’єднують любов до нього і спльні цінності. Бути для Шульца, бути у Дрогобичі, бути в Україні та з Україною в такий страшний для України час», – пояснює він.
Професор гуманітарних наук, літературознавець і співорганізатор проєкту Павел Прухняк твердить: Бруно Шульц показав, що Дрогобич – це континент уяви, яка дає нам силу й свободу, вчить мужності. «Пам’ять про загиблих є мірилом нашої людяності. «Друга Осінь» і спільна молитва на ній нагадує, що життя сильніше за смерть, бо триває наперекір їй і знищенню. Як і в творчості Шульца. Бо однією з форм перемоги життя є мистецтво», – додає співтворець проєкту.
Літературознавець, професор Сілезького університету у Катовицях Юзеф Олєйнічак переконаний, що перед лицем війни польська присутність на «ШульцФест» та проєкті «Друга Осінь» стала важливішою. Він пояснює: «Я вже літня людина, приїзди до Дрогобича стали для мене важливою, хоча й не єдиною формою підтримки України. Раніше їздив через захоплення творчістю Шульца, радість від зустрічі з друзями, постійними учасниками і творцями мистецьких подій. Але тепер приїзди до Дрогобича – це передусім скромний прояв солідарності з Україною та турботи».
Організаторами проєкту є Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігоря Менька Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Краківський університет Комісії національної освіти, Товариство Фестиваль Бруно Шульца (Люблін), Благодійний Фонд «Музей та Фестиваль Бруно Шульца» (Дрогобич).
