Меморіальний комплекс «Пагорб слави» тривалий час був частиною ландшафту Львова. Проте водночас це місце слугувало нагадуванням про радянську окупацію міста, подробиці якої добре запам’ятали львів’яни й переповідали молодшим поколінням.
Після початку процесу декомунізації, а надто під час повномасштабної російсько-української війни гостро постало питання про усунення маркерів радянського режиму. І у травні цього року на Пагорбі слави розпочали ексгумацію останків військових Червоної армії.
Як тривав процес і що згодом планують облаштувати на місці меморіалу – читайте у матеріалі медіа «Львівська Пошта».
Історія Пагорба слави
Свого часу митрополит Андрей Шептицький планував збудувати на цій землі храм, у 1915 тут ховали російських вояків, загиблих у боях та від хвороб під час Першої світової війни. Після відходу росіян зі Львова військовий цвинтар занепав. У міжвоєнний період, вже за панування Польщі, поховання перенесли Австрійське військове кладовище.
Після закінчення Другої світової війни та окупації Львова Радянським Союзом вирішили облаштувати кладовище, де ховатимуть воїнів Червоної армії. Зокрема, саме тут розташовувалась могила відомого агента НКВС Миколи Кузнєцова, чиї останки намагалися вкрасти, зокрема це трапилося у 2023 році.
Також племінниця Кузнєцова Маргарита Брюханова намагалася отримати дозвіл на перепоховання родича у Єкатеринбурзі, проте цього так і не трапилося.
Не одне десятиліття Пагорб слави слугував місцем вшанування «перемоги у Великій вітчизняній війні». Зокрема, 9 травня 2011 року запам’ятається як дата масштабної провокації проросійських активістів, звезених до Дня перемоги до Львова, яка закінчилась стріляниною та бійками. Кадри з цього заворушення зі задоволенням демонстрували московські пропагандисти – мовляв, погляньте, як у Львові не шанують й ображають ветеранів. Відтоді щороку у переддень 9 травня з’являлася загроза провокацій, але подібне більше не повторилося.
Пуста братська могила й невідповідність поховань
У листопаді 2023 року з території меморіалу демонтували три скульптури – «Мати-Батьківщина», «Воїн з прапором» і «Присяга». Вони стали частиною експозиції Музею тоталітарних режимів «Територія терору». Тоді ж Наталія Алєксєєва, на той час виконувачка обов’язків керівника управління охорони історичного середовища, зазначила, що місто планує провести на Пагорбі слави ексгумацію й перепоховати останки, проте на це потрібні дозволи від Мінкульту та області.
«Для того, щоб реалізовувати такі проєкти у контексті декомунізації, має бути синергія органів влади – центральних, місцевих, на рівнях області й громад. І, безумовно, цим має займатися фахова структура. На жаль, в Україні таких небагато», – каже Святослав Шеремета, директор меморіально-пошукового центру «Доля».
І вже у грудні 2024 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій погодило ексгумацію та перенесення останків на Голосківське кладовище. Власне, підготовку до робіт розпочали у квітні наступного року. Верхній шар ґрунту знімали екскаваторами, а далі фахівці центру «Доля» працювали лопатами, шпателями й пензликами та фіксували весь процес на фото.
Як зазначив Святослав Шеремета, згідно з документацією на Пагорбі слави було 255 окремих поховань та чотири братські могили. І вже під час досліджень виявили певну невідповідність.
Наприклад, кількість поховань і надгробків не збігалася, а в трьох братських могилах замість останків 65 людей виявили 84. А четверта, де мали б покоїтися загиблі у Першій світовій війні, взагалі виявилася символічною.
Крім того, у двох рядах могильні плити встановили перпендикулярно до поховань. «Частину вищих чинів поховали дбайливо, проте ми також побачили, що декілька полковників поховали обличчям вниз», – веде далі Святослав Шеремета. Також співрозмовник додав, що під час ексгумації знайшли мало супровідного матеріалу – гвардійські значки, кілька нагород, залишки погонів, взуття та шкіряних речей.
Перепоховання останків і майбутнє простору на місці меморіалу
16 липня Андрій Садовий оголосив, що роботи на Пагорбі слави завершили. Загалом виявили 335 останків, які, зазначив міський голова, готові обміняти на українських захисників. Металеві елементи з меморіалу поповнили музейну колекцію «Території терору».
«Музею ще передадуть капсулу часу, компоненти «вічного вогню», колону. Тобто процес передавання ще триває. Це наше минуле й ми повинні його переосмислювати», – каже Інна Гнилицька, головна зберігачка фондів музею «Територія терору».
Євген Бойко, керуючий справами виконкому ЛМР, під час брифінгу наголосив, що останніми ексгумували останки Миколи Кузнєцова й розпочинається процес перепоховання на визначеному секторі Голосківського цвинтаря.
Згідно з проєктом Мінкульту, тут облаштують окремі та братські могили, як це було на території меморіалу.
Що буде на місці Пагорба слави поки не вирішили. Як сказав Євген Бойко, територію приберуть, а пізніше спільно з представниками громадськості, істориків й науковців вирішать призначення цього простору.
Нагадаємо, що у Львові оголосили тендер на відбудову Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.
