Навесні батьки часто можуть помітити у дітей сльозотечу, чхання чи кашель. Іноді це приймають за застуду, але водночас за цими симптомами може ховатися алергія. І хоча саме весною часто проявляються алергічні реакції, насправді ця проблема може турбувати дітей у будь-яку пору року. Пил, шерсть домашніх тварин, продукти – усе це потенційні алергени.
Цього разу на зв’язку з «Львівською Поштою» Тетяна Брич, дитяча лікарка-алергологиня 4-ї міської поліклініки Львова.
Чи справді дитина може «перерости» алергію?
Дійсно «перерости» можна хіба псевдоалергічні реакції. Псевдоалергія має свої складні хімічні та патофізичні механізми.
А саме алергічні хвороби є хронічними. Можна отримати стійку довготривалу ремісію, навіть до кінця життя, залежно від того, яке буде лікування. Проте може статися й так, що дитина тривалий час чудово себе почуває, а, скажімо, у 25 років знову починаються приступи бронхіальної астми. Це залежить від стресів, куріння та інших факторів ризику.
Загалом, якщо відразу вжити заходів, можна запобігти серйозним алергічним захворюванням. На жаль, вчасно це зробити зазвичай не вдається. Іноді батьки протягом двох-трьох років лікують обструктивний бронхіт, що насправді вже може бути астмою. Або ж звичайний риніт, який просто вважають загостреним, проте насправді він є алергічним.
Для досягнення довічної ремісії у разі астми, алергічного риніту та атопічного дерматиту може допомогти алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ. – Ред.). Хоч загалом лікуванням алергії займаються, зокрема, сімейні лікарі, педіатри, отоларингологи, дерматологи, однак АСІТ можуть використовувати тільки алергологи. Ми проходимо кваліфікацію для цього, вивчаємо молекулярну алергологію.
Чи існують профілактичні заходи, які можуть знизити ризик розвитку алергії у дітей?
Так, і грудне вигодовування – це золотий стандарт. За таких умов ймовірність алергії дуже низька, хіба якщо мама зловживатиме якимись продуктами.
Також важливим є раціональне харчування після закінчення грудного вигодовування. Іноді батьки починають купувати чимало цукерок, чипсів, газованих напоїв, що може спричинити розвиток алергічних реакцій.
Як відрізнити нежить, спричинений алергією, від вірусного?
Якщо говорити про нежить внаслідок вірусних інфекцій, він триватиме від семи до 10 днів. Тоді з’являється ринорея, з носа тече, закладеність, може бути чхання. Коли дитина перехворіла, нежить припиняється і так до наступного подібного захворювання.
А якщо мовиться про алергічний риніт, він буває двох видів. Цілорічний, який спричинює, наприклад, цвіль, домашній пил, контакт з тваринами. А також сезонний, який може тривати з лютого до вересня. У цей період спершу починає цвісти береза, ліщина, потім – лугові трави, а пізніше – полин та амброзія. Так виникає хронічне алергічне запалення.
Отже, головною ознакою є те, що у разі вірусної інфекції нежить є короткочасним та піддається симптоматичному лікуванню, а під час алергії він є довготривалим та вимагає лікування кваліфікованим отоларингологом, а ще краще – отоларингологом та алергологом водночас.
Чи правда, що схильність до алергії може передаватися генетично?
Так, це однозначно правда. За час своєї сорокарічної практики спостерігаю, що пацієнти, які мали важку бронхіальну астму, тепер приводять вже своїх дітей з такими симптомами.
Згідно з науковими дослідженнями, якщо один з батьків має серйозні алергічні захворювання, 25% ймовірності, що дитина також матиме таку хворобу. Якщо обидва – 50%.
Які продукти (та інші збудники) найчастіше викликають алергію?
Якщо говорити про продукти, то це молоко, яйця, м’ясо риби, птиці, цитрусові. Також харчовими алергенами є консерванти. Завжди кажу кожній дитині та батькам, що майже будь-які подібні наповнювачі в продуктах – це величезна шкода для організму, яка може спричинити алергію. Це, наприклад, барвники, які можуть бути у цукерках, газованій воді, соках. За такими добавками потрібно слідкувати, коли купуєте масло, молоко, м’ясо.
Якщо говорити про інші алергени, дуже агресивним є пилок дерев і трав. Також побутові алергени – чимало дітей через пилюку мають бронхіальну астму, алергічний риніт і навіть атопічний дерматит. Це особливо болюча тема для алергологів.
Чи можуть психологічні чинники впливати на розвиток алергії у дітей?
Бувають пацієнти, які мають психосоматику, наприклад. На прийомі вони починають кашляти, важко дихати, складається враження, ніби у них астма. Часто це підлітки, які приходять самі. Проте одразу помітно, що насправді це не так. Вони просто перебувають в емоційно нестабільному стані, тож зазвичай я скеровую їх до психіатра або до невролога. Зараз, враховуючи війну, багато емоційних моментів.
Також стрес може впливати на розвиток захворювання, якщо дитина схильна до алергій або вже мала якісь прояви. Навіть якщо це зовсім легка форма, за якою хворобу складно визначити.
Що мають робити батьки у разі виникнення першої алергічної реакції у дитини?
Звичайно, пацієнт має потрапити до сімейного лікаря або педіатра. Кваліфіковані лікарі можуть самостійно призначити правильне лікування, наприклад, гіпоалергенну дієту, місцеві препарати, якщо є висипання, антигістамінні засоби на певний курс. І якщо харчова або шкірна алергія «заспокоюється», тоді необхідне лише спостереження.
Якщо ж за певний період дитина звертається знову і знову, в такому разі сімейний лікар скеровує до алерголога або отоларинголога. Ми робимо обстеження, алергопроби й надалі ведемо тих пацієнтів.
Які помилки найчастіше роблять батьки, намагаючись самостійно лікувати алергію?
Знаєте, як це у нас буває: сусідка щось сказала, й потім так і роблять. Беруть, наприклад, борсучий жир, займаються довготривалою фітотерапією, навіть можуть на рефлексотерапію дитину повести. Також можуть давати неправильні дози ліків або ж не ті препарати. Згадують, що 20 років тому алергію лікували супрастином чи діазоліном, його й дають. Симптоми того, що люди вважали алергією, можуть навіть зникнути. Проте це може статися само собою, а не завдяки препаратам. Це не означає, що батьки погані. Лише те, що медициною має займатися медик.
Тому люди затягують з проблемою, що потім може відгукнутися хронічним перебігом хвороби та додатковими витратами для родини.
Що ви порадите батькам дітей-алергіків для комфортного літнього відпочинку?
Батьки дітей, які проходять лікування у мене і вперше цього року збираються їхати на відпочинок, приходять і запитують, що з собою потрібно взяти. Залежно від патології даю невеликий список препаратів.
Наприклад, якщо це інсектна алергія, обов’язково потрібно мати засоби захисту проти комарів. Також бажано завжди брати антигістамінні препарати другого покоління. Вони не викликають сонливість, побічних реакцій, тому за потреби їх можна спокійно приймати. Якщо діти мають астму, щоб нічого не сталося в дорозі, батьки беруть спеціальний апарат небулайзер, а також мають запас необхідних ліків.
Ніколи не раджу брати препарати проти кашлю, промивати ніс також немає потреби.
Діткам, які мають алергії негайного типу, як-от анафілаксію, потрібно мати з собою так званий епіпен – автоінжектор адреналіну.
Які алергічні стани потребують негайної госпіталізації?
Здебільшого госпіталізація необхідна у разі реакцій негайного типу – анафілаксії. Це найстрашніші, що можуть виникати. Дитина може знепритомніти, падає тиск. Тоді потрібно викликати «швидку», адже перехожі у такому випадку нічим не зможуть допомогти. Зазвичай батьки, діти яких можуть мати такі реакції, носять з собою епіпен. Це шприц-тюбик, ін’єкція адреналіну, яку колють через одяг. Проте у таких випадках все одно необхідно викликати «швидку» та проводити реанімаційні заходи.
Якщо стається щось негайне і вперше, звичайно, це великий стрес. Залежно від ситуації, у таких випадках варто викликати бригаду швидкої допомоги, та й батьки зазвичай так і роблять. Адже дитині важко дихати – ніби ввечері бавилися, і тут така ситуація. Тому, звичайно, батьки звертаються до медиків, і це правильно.
А ті, що вже мають досвід, завжди мають під рукою все необхідне і можуть надати допомогу. А наступного дня йдуть до сімейного лікаря або до іншого спеціаліста.
Нагадаємо, що минулого тижня у межах Великоднього випуску рубрики «На зв’язку» ми спілкувалися одразу з трьома експертами: настоятелем Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отцем Тарасом Михальчуком, етнологинею Лесею Горошко-Погорецькою та дослідницею галицької кухні Маріанною Душар, також знаною як Пані Стефа.
