25 березня, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який стосується регулювання інформаційних платформ, включаючи месенджер Телеграм.
Згідно з законопроєктом, онлайн-платформи повинні розкривати інформацію про свою власність та джерела фінансування. Також запропоновано заборонити діяльність українських медіа, які належать або отримують фінансування від держав-агресорів.
Народні депутати запропонували ввести правило, що недоступність перевірки соцмережі може призвести до визнання її провайдера непрозорим. У випадку визнання структури непрозорою, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також надавачі фінансових послуг не мають права використовувати непрозорі соцмережі.
Де у світі частково або повністю обмежено доступ до Телеграму?
Країни в яких повністю або частково обмежений доступ до Телеграму:
- КНР;
- Іран;
- Індія.
Також, у 2018 в росії були спроби блокування месенджера Телеграм. Блокування призвело до перебоїв в роботі багатьох сторонніх сервісів, але практично не вплинула на доступність Telegram.
До того ж цього року, 25 березня Верховний суд Іспанії прийняв рішення призупинити діяльність месенджера.
Причиною цього рішення стали скарги чотирьох медіакомпаній щодо можливості користувачів месенджера завантажувати контент без дозволу.
Проте, Верховний суд Іспанії вже призупинив дію своєї постанови про блокування Телеграм на території країни, оскільки очікує звіту поліції про те, як це вплине на користувачів.
Що думає про законопроєкт авторка та ведуча радіо й телепрограм з інфогігієни?
“Львівська Пошта” взяла коментар щодо реалізації законопроєкту в Оксани Мороз – лекторки, письменниці та засновниці волонтерської ініціативи «Як не стати овочем».
Експертка зауважила, що зараз на проєкт регулювання інформаційних платформ дивиться з іронією, бо виникає багато питань чи взагалі блокування Телеграм можливе технічно. Багато питань виникає ще з приводу того, що в Телеграм є багато офіційних джерел, які є основними для споживання в мільйонів українців.
Оксана Мороз розказала що чула дві думки, щодо цього законопроєкту: хтось каже, що Телеграм треба заборонити, інші ж наголошують на тому, що його треба використовувати в інформаційній війні, тобто російським каналам треба протиставляти українські. Законопроєкт подає ідеалістичну картину, проте при обговоренні її реалізації виникає досить багато питань.
Оксана Мороз відповідаючи на питання щодо можливості заборони відзначила:
“Я не знаю як це буде реалізовуватись в українських реаліях, до того ж в законопроєкті вказано що регулювання буде не тільки Телеграму, а в принципі медійних платформ. Закон звучить ідеалістично, як він на практиці може виконуватись я не знаю. Державні та політичні органи йдуть туди де є електорат. Зараз електорат знаходиться в Телеграмі. Якщо змоделювати ситуацію, що в Телеграмі закриються державні представництва, то виникає проблема “а де комунікувати державі з людьми”, якщо вони всі зараз в Телеграмі, а там немає джерел інформації. Всім перейти в WhatsApp? Ну, там немає такого функціонала і люди туди масово не перейдуть, а якщо перейдуть, то за який період часу? Кількість питань, які виникають при реалізації цього закону справді велика”.
Відповідаючи на питання щодо підтримки законопроєкту суспільством є другорядним, через те, що блокування ВКонтакте було також непопулярним рішенням, але при наданні альтернативи та представлення логіки блокування рішення є обґрунтованим.
У випадку з Телеграмом експертка зазначила, що наразі українцям не зрозуміла потенційна альтернатива, через що до законопроєкту виникає багато запитань.
