На початку нового навчального року «Львівська Пошта» розповідає, як триває реформа шкільного харчування. Ще кілька років тому у школах готували страви за рецептами 1980-х років, проте з початком роботи реформи рівень шкільного харчування в Україні змінюється.
Орест Степаняк, керівник проєктного офісу реформи шкільного харчування, розповів «Львівській Пошті» про стратегічні цілі та терміни реформи.
Реформа шкільного харчування – це урядовий документ, який врегульований постановою уряду. Стратегія реформи діє до 2027 року та складається з чотирьох цілей. Перша – спроможність громад забезпечити якісне харчування дітей. До цього пункту належать фінансова та інституційна спроможності.
Друга стратегічна мета – модернізація інфраструктури, тобто кухні та їдальні. Третя – кадровий потенціал, а четверта – комунікація здорового харчування. Зокрема, йдеться про спілкування з дітьми на тему здорового харчування, щоб запобігти проблемам зі здоров’ям у майбутньому.
Команда реформи: чим вони займаються та хто туди входить
Орест Степаняк також розповів про команду реформи та з ким її вона співпрацює:
«Команда працює за підтримки міжнародних партнерів, зокрема UNICEF Ukraine. У велику сім’ю реформи, окрім людей, які займаються стратегічними цілями, входять також Міністерство освіти, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство інфраструктури, Мінагро, Держпродспоживслужба та Міністерство економіки. Міністерство економіки на цьому етапі активніше долучається до процесів».
Також керівник проєктного офісу пояснив, хто відповідає за впровадження реформи в українських школах та розповів про етапи її впровадження:
«2020 – 2021 роки – це напрацювання постулатів, які лягли в концепцію. 2022 рік – активне розроблення стратегії. Хоч у цей рік почалося повномасштабне вторгнення, водночас до проєкту вдалося долучити велику кількість міжнародних партнерів. У 2023 році тривала робота з громадами та впровадження реформи в регіонах. Тепер кожна область на основі Національної стратегії розробила власну програму впровадження реформи. Завершився 2023 рік каскадом з 19 форумів в різних областях. Там був великий масив інформації та виступали різні спікери. Ми дали інструменти для реалізації стратегічних цілей, їх впроваджуватимуть в громадах. Тобто кожна громада щорічно ухвалює рішення на сесії, скільки коштів виділяти, хто буде надавачем послуги – приватні кухарі зі штату закладу, кейтеринг чи аутсорс. Ці всі питання вирішує громада. Якщо узагальнити, то реформа – це напрацювання інструментів від держави та команди реформи й максимальна популяризація їх у регіонах».
Співпраця з міжнародними партнерами
«Є три треки роботи з міжнародними партнерами: перші роки – це запозичення їхнього досвіду та матеріально-технічної допомоги до питання реформи. Донори допомагають підвищити кваліфікацію кухарів. В нас понад 20 тисяч закладів освіти й уявіть, скільки там працює людей. Це десятки тисяч людей. Міжнародні донори допомагають відновити заклади професійно-технічної освіти, привести їхній матеріально-технічний стан до належного стану і, крім того, фінансують проведення навчання. Дуже допомагають проєкти швейцарського уряду, а також проєкти Організації Об’єднаних Націй. Донори виділяють кошти на модернізацію харчоблоків. В нас є приклади роботи від різних донорів, багато партнерів береться за модернізацію інфраструктури, розуміючи, що це дуже великий обсяг роботи. Оновлення одного харчоблоку коштує декілька мільйонів гривень, а помноживши їх на 20 тисяч, ми розуміємо, що мовиться про мільярди. Україні треба буде багато часу, щоб модернізувати всі харчоблоки», – зазначив керівник проєктного офісу реформи.
Що планують впровадити
Орест Степаняк наголосив, що у планах забезпечити школярів 1 – 4 класів безоплатним харчуванням. За його словами, це стратегічна мета:
«Україна має на меті забезпечити безкоштовним харчуванням дітей, які навчаються у початковій школі. Проте ми розуміємо, що органи місцевого самоврядування самі з цим не впораються. Тому команда реформи, в тому числі, залучає донорів ВПП ООН – це всесвітня продовольча програма ООН, яка вже другий рік поспіль співфінансує з громадами організацію харчування для школярів 1 – 4 класів. Зараз ми працюємо в напрямку збільшення кількості таких партнерів. Для цього Міністерство освіти розробило спеціальний рахунок, на якому можна акумулювати кошти партнерів і пізніше розподіляти їх на громади, які скерують ці кошти на оплату харчування. Третій напрямок міжнародної співпраці – Україна готова ділитись інформацією з міжнародними партнерами. Про те, що вже відбулось і що вже зроблене. Бо якщо порівняти стан харчоблоків, який був п’ять-сім років тому, то він значно покращився. Вся нормативна база в Україні сучасна і нова – від стандартів модернізації харчоблоків до стандартів освітніх та професійних. Україна має чим ділитися з іноземними партнерами».
Керівник проєктного офісу реформи анонсував Європейський регіональний саміт шкільного харчування, який відбудеться в Україні:
«Важливим також є вступ України в глобальну коаліцію ООН school meals coalition, до якого входять понад 100 країн. Це велика честь, що 12 – 13 листопада цього року в Києві пройде Європейський регіональний саміт шкільного харчування. І це чудово, бо там Україна зможе показати свої напрацювання та збільшити міжнародну підтримку».
Про нове меню
За словами Ореста Степаняка, реформа не обмежує громади у виборі страв до меню:
«Декілька років тому в Україні шкільне меню мало за основу збірник рецептур 1986-го чи 1987 року. Це було «олдскульно». Ми сьогодні відійшли від цього. Ми не маємо якогось чіткого переліку рецептів. Як і у всій реформі, ми маємо створити рамки, але водночас не обмежувати. Не кажемо, що в школі треба готувати їжу обов’язково. Якщо ви проживаєте у селі, в якому у школі навчається кілька десятків дітей і ви не маєте можливість готувати їжу, це не значить, що їжі у вас не буде. Сьогодні ми даємо різні варіанти: хочеш – готуй, хочеш – отримуй їжу з сусідньої школи. Те саме і з меню – є 305 постанова уряду, яка регламентує показники. Тобто дитячий раціон повинен складатися з певної кількості молочних продуктів, білків тощо. І на основі цього кожна школа може розробити своє власне меню. Затвердивши його в регіональному відділі Держпродспоживслужбі».
Про шкільне меню Клопотенка
Відповідаючи на запитання про реалізацію шкільного меню «від Клопотенка», Орест зазначає:
«Євген як один з ініціаторів реформи розробив свій збірник меню на основі 305 постанови. Він пройшов всі кола погоджень установ, його посібник визнали рекомендованим. Це означає, що якщо ти не хочеш розробляти власне меню, то можеш взяти меню Євгена. Водночас його не потрібно доробляти, воно вже погоджене Міністерством охорони здоров’я. Тому тут дуже багато плутанини. Існує хибна думка, що школи повинні готувати страви за меню, яке запропонував Євген Клопотенко. Ні, Євген, як і будь-який шеф-кухар, має свій погляд на страви, але Україна – це дуже велика держава, в нас різна культура і харчові вподобання. Те, що люблять на Закарпатті, напевно, не надто сприймуть в Одесі, або форшмак не дуже розуміють в Івано-Франківську, можливо. Тобто кожен регіон може і розробляє власне меню. В постанові є певні обмеження, наприклад, ми не можемо використовувати велику кількість солі та цукру, має бути баланс борошняних виробів, в меню тепер заборонено використовувати продукти високого ступеня оброблення, тобто сосиски, ковбаски, а все інше – готуйте все, що завгодно. Форшмак бограч або банош».
У серпні 2024 року уряд затвердив розподіл субвенцій на модернізацію харчоблоків, виділивши на нове обладнання та модернізацію шкільних їдалень майже півтора мільярда гривень.
Комісія ухвалила фінансування 11 проєктів модернізації шкільних їдалень Львівщини. Сумарно на модернізацію обладнання та харчоблоків Львівщини уряд виділив понад 107 мільйонів гривень.
