Танці можуть бути просто хобі або ж сферою, у якій можна досягти професійних здобутків. Проте, як і з багатьма іншими новими захопленнями, початок може супроводжуватися тими чи іншими страхами. «Львівська Пошта» запитала у хореографки, як побороти хвилювання та спростувати деякі міфи, які можуть бути його причиною.
Цього разу з нами на зв’язку Юлія Луцишин, тренерка танцювальної команди Sintez Crew.
Чи обов’язково треба мати хорошу фізичну підготовку для того, щоб почати займатися танцями?
Не обов’язково. Більшість людей приходять, не маючи належної фізичної підготовки, вже згодом на заняттях все напрацьовується: фізична форма, техніка танцю.
Чи часто зараз дорослі люди починають займатися танцями, чи все ж це захоплення починається у дитинстві? Чи можна досягти прогресу дорослим, якщо почати з нуля?
Переважно всі думають, що варто займатися обов’язково з дитинства. Але навіть я почала, напевно, у 10 класі, що теж не можна назвати дуже раннім віком. Тепер викладаю, все вийшло. Так само дуже багато відомих хороших хореографів, які починали вже доволі дорослими. Тут немає ніяких вікових обмежень.
Наприклад, у моїй групі є старші й молодші дівчата. Головне мати бажання, тоді все вийде.
Які найпоширеніші страхи у новачків і як їх подолати?
Напевно, найбільший страх – це те, як ти будеш виглядати зі сторони, наскільки у тебе все буде виходити. Також початківці переймаються щодо того, як їх сприйматиме колектив. Думаю, ці сумніви нав’язані ще зі школи.
У такому разі потрібно працювати над собою. Прийти в зал і думати, що там є тільки ти, дзеркало, колонка та музика. З часом, коли людина починає почуватися впевненіше, набуває певних навичок, самооцінка починає рости. І врешті-решт це переживання проходять.
Які найбільші труднощі можуть виникнути у початківців?
Звичайно ж, коли людина тільки починає вчитися, вона може не з першого разу зуміти виконати всі рухи. Також новачкам потрібно навчитися відчувати музику, тобто працювати над своїм музикальним слухом, та синхронізувати рухи з нею.
Скільки часу потрібно тренуватися, щоб побачити прогрес?
Зазвичай групи мають два або три заняття на тиждень. Але не думаю, що цього достатньо, якщо людина хоче досягти дійсно високого рівня, бути танцівником. Розвивати навички необхідно кожного дня, навіть вдома. Брати навушники, слухати музику й танцювати.
На своїх заняттях постійно кажу ученицям, що коли вони приходять додому, потрібно стати перед дзеркалом і відточувати те, чому вони навчилися на занятті. Також варто відвідувати майстер-класи, тоді матимете можливість швидше розвивати свої вміння.
Часто люди не сприймають танці як повноцінний спорт. Яка ваша думка щодо цього?
З одного боку, танці дійсно можна назвати спортом, з другого – це справжнє задоволення для тих, кому це подобається. Під час занять фізичне навантаження справді є дуже сильним, не кожен їх може витримати. Тому, звичайно, у танцях є щось від спорту.
Чи є різниця між навчанням у групах та індивідуальними заняттями? Що краще для початківців?
Залежить від того, як на це дивитися. Для тих, хто дуже соромиться та не може наважитися працювати одразу у колективі, комфортніше буде займатися з тренером індивідуально. Крім того, на таких заняттях хореограф зможе зосередитися конкретно на одному учневі.
В групі людина все ж таки більше самостійно має відточувати навички, а тренер може лише допомагати. Проте, на мою думку, групові заняття цікавіші, тому що у них є своя особлива атмосфера – всі підтримують одне одного, це приносить набагато більше задоволення.
Якщо група початкового рівня, то новачкам буде так само комфортно, як на індивідуальних уроках. Особливої різниці немає.
Чи бувають випадки, коли людина не може навчитися танцювати, чи це міф?
Не буває такого, що людина взагалі не може навчитися танцювати. Банально, коли до війни у нас були дискотеки, або коли ми чули музику десь в таборах, кожен міг хоч якось танцювати. Тому це міф, з часом навчитися танцювати може кожен.
Які найефективніші способи запам’ятовувати танцювальні зв’язки та комбінації?
Для цього потрібно постійно працювати та запам’ятовувати багато інформації. Наприклад, навіть якщо під час заняття людина не змогла запам’ятати все та навчитися виконувати певний рух, у цьому немає нічого страшного. Як я і казала, потрібно просто допрацювати це все вдома. З кожним заняттям пам’ять розвиватиметься, а запам’ятовувати стане легше.
Які найпоширеніші міфи про танці, з якими ви стикаєтеся, і чому вони не відповідають дійсності?
Напевно, найбільший міф у нашій сфері – це думка, що у тебе нічого не вийде. Люди бояться, багато хто залежить від думки соціуму, через це їм страшно йти в новий колектив. І від того, напевно, найбільше залежить те, чи ви зможете навчитися танцювати: це складніше зробити, якщо людина скута. Рухи не так круто виглядатимуть, коли немає впевненості.
Нагадаємо, що минулого тижня «Львівська Пошта» спілкувалася з тату-майстринею Оксаною Постой. Разом з нею ми розібралися, як правильно доглядати за татуюванням під час загоєння та у майбутньому, у яких ситуаціях майстер може відмовити клієнту, чи справді наявність малюнків на тілі впливає на процедуру проведення МРТ та дізналися про багато інших цікавих нюансів.
