Війна, яка вже принесла стільки горя українцям, також змусила багатьох із нас узятися за втілення найпотаємніших мрій, яке ми відкладали на потім. Одну з таких мрій запоріжець Максим Максименко звершує просто зараз завдяки підтримці Львівського регіонального партнерства зайнятості «Опліч». Історією про свій пересувний кінотеатр він поділився з «Львівською Поштою».
Із Запоріжжя до Самбора
Максиму Максименку 38 років. Його батько Олександр став на захист України з 2014-го, воює й тепер, у час повномасштабного вторгнення, яке змусило сім’ю Максименків рятуватися втечею із Запоріжжя. Одразу після початку війни чоловіки ухвалили непросте для родини рішення – вивезти з міста жінок.
«Від нас до фронту 40 кілометрів. Коли почалися прильоти по місту, ми вирішили, що час їхати. Майже вся Запорізька область була в окупації. Я знав, що в Бердянську московити вже шукали сім’ї атовців, тому взяв маму, сестру, дружину Анастасію, доньку Варвару, двох кішок і вирушив у дорогу», – згадує події дворічної давності Максим.
На той час чоловік уже активно волонтерив, разом із громадською організацією «Українці українцям» розвозив потребуючим у рідному місті гуманітарну допомогу, яку фурами допомагав доправляти польським благодійникам. Також через різні фонди знаходив і привозив військовим коптери, турнікети, амуніцію. І хоч тепер масштаби допомоги зменшилися в рази, він і досі волонтерить. Щоб мати можливість і ресурс допомагати війську, мусив спочатку подбати про найближчих. Чи міг тоді Максим подумати, що на новому місці почне задумуватися над відкриттям власного кінотеатру? Аж ніяк!
«Ми не знали такого міста»
Спочатку родина Максименків мала зупинитися в Трускавці, але доля завела її в Самбір, про який вони раніше навіть не чули. Дружина Максима, психологиня, на новому місці почала співпрацювати з «Жіночими перспективами», надає психологічну допомогу. Сім’я, дізнавшись про п’ятиденні тренінги «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес», організовані Львівським регіональним партнерством зайнятості «Опліч» (більше про партнерство і один із таких тренінгів «Львівська Пошта» писала в матеріалі). Варто зауважити, що наш герой уже брав участь у схожому конкурсі для військових, писав для тата-ветерана грантову заявку. Тоді Максименки не пройшли відбір, але рук не опустили.
«Я долучився до тренінгу і був приємно вражений його професійністю, інтенсивністю, наповненням. Знаю, про що кажу, бо раніше працював на державній службі, був задіяний у продажах. Однак саме на цьому тренінгу мені реально відкрилися очі: можна, виявляється, зайнятися власною справою. Сертифікований тренер Міжнародної організації праці Іван Харченко виявився нашим земляком із Бердянська. Він дуже крутий спеціаліст і спікер, – пояснює співрозмовник. – Поділився справді цікавою і корисною інформацією, розповів про донати, грантову сферу. Я зрозумів, що якщо є гарна ідея, колектив і можливість, то можна всього навчитися і втілювати задумане. Написав бізнес-план, взяв участь у конкурсі й отримав 100 000 гривень на реалізацію власного проєкту».
Кінотеатр як бізнес
Максим дуже комунікабельний, провадив активне життя в Запоріжжі, тому був здивований невеликою кількістю розважальних закладів, інформативних установ у Самборі. Чоловікові здалося, що молодь не має де себе подіти в місті, що їй бракує активностей, цікавого дозвілля. Саме тому подав бізнес-ідею щодо відкриття пересувного мобільного кінотеатру. Ще на етапі написання проєкту створив телеграм-канал для поширення відповідної інформації.
«Я маю авто, купив якісний проєктор, екран і генератор, щоб кінотеатр мав безперебійне живлення незалежно від обставин. Уже говорив із представниками влади громад про надання приміщень і ділянок, де можна буде здійснювати кінопокази. Якісь приміщення опалюють, якісь – ні. Комунальна власність не дуже придатна… А заходи мають бути безпечними і комфортними. Влада також інформуватиме про покази розважального контенту для дітей і молоді, пізнавальних відео для учнів і їхніх батьків. Зараз готуємо меморандум, щоб мати чітку домовленість, що ці покази стануть регулярними. Для влади це є перевагою, для нас – заробітком, а для людей – цікавою інформацією для самоосвіти й релаксу».
Кінотеатр розпочне повноцінну роботу, щойно дозволять погодні умови, щоб глядачам було комфортно. Тепер Максим обирає локації для показів із запропонованих громадами і водночас «тестує» свій кінотеатр. Ба більше, знайшов роботу в аграрній компанії і скористався нагодою провести пілотні покази про агробізнес: робив презентації з допомогою придбаного обладнання у межах тренінгів для фермерів про ведення бізнесу.
Треба щось робити, не зупинятися
«Мені було цікаво отримати фідбек, бо розуміння процесу є, але на ділі буває по-всякому. Скоро вийдемо в світ, презентуємо себе, зможемо працювати для цільової аудиторії – місцевого населення. Вже працюємо з громадою, інформуємо в групах, де спілкуються місцеві та ВПО. Маркетинг потрібен, але коштів на це нема, тож обходимося власними зусиллями. Допомагає, звісно, й «сарафанне» радіо. Треба щось робити, не зупинятися», – вважає бізнесмен-початківець.
І додає: якщо хочете чогось досягти, не треба боятися: «Коли довго працюєш в одній системі, то вже не бачиш, що діється довкола. Але щойно виходиш із зони комфорту, спілкуєшся з людьми з інших сфер та напрямів – і все кардинально змінюється: люди самі йдуть до тебе. Тому, повторюю, треба перебороти свій страх».
Раніше ми розповідали історію ще однієї учасниці проєкту – 39-річної логістки Мар’яни Сохи, яка разом з чоловіком вирощує часник.
Максим Максименко став одним із 125 учасників п’ятиденного тренінгу «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес» організованого Львівським регіональним партнерством зайнятості «Опліч». Тренінги проходили у Львові, Моршині, Самборі та Стрию. 51 особа з тих, хто пройшов навчання, взяла участь у однойменному конкурсі бізнес-планів за результатами якого 27 учасників здобули грантову підтримку до 3 000 доларів США на купівлю необхідної техніки та обладнання для власної справи.
Львівське регіональне партнерство зайнятості «Опліч», засноване на початку 2023 року для сприяння розвитку місцевого ринку праці в межах проєкту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» за фінансування Міністерством закордонних справ Данії та уряду Німеччини за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Виконавчий партнер проєкту – ГО «Центр «Жіночі перспективи».
*промо
