Завдяки вірі, силі духу й витривалості українці вистояли у війні росії проти України. Обов’язок українців – стояти, як би важко не було. Вистояти – це й обов’язок матерів України, які, попри страшні реалії, тривоги та обстріли, дбають, щоб доньки і сини мали дитинство. Моя відповідальність як мами трьох дітей – дбати в часі війни про їхній розвиток, здоров’я і добрі емоції. Про це «Львівській Пошті» наголосила Устина Слободян, переможниця конкурсу «Освітня премія Львова –2025» у номінації найкраща вихователька міста, музична керівниця дитячого садка №179.
За плечима чотири роки повномасштабного вторгнення, а загалом 12 років війни росії проти України. Україна стійко тримається, стоїть, дає гідну відсіч ворогу, чинить потужний спротив. «Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян, завдяки чому українці вистояли і стоять у війні.
Устина Слободян наголошує: ми та родина, що не покинула Україну на початку великої війни.
«Ми навіть цього питання не розглядали. Богу дякувати, ми не тривожні батьки. Переконана, що якщо мама і тато тривожні, то й діти такими будуть, адже вони копіюють батьків. Якщо мама спокійна, врівноважена, то й діти такі. Ми ті батьки, які працюють задля рідної держави в Україні. Кожен українець має виконувати якісно та професійно свою роботу, допомагати воїнам», – розповідає найкраща вихователька Львова.
З її слів, бути педагогом у дитсадку в часі війни – це і виклик, і велика відповідальність за маленьких дітей: «І виховувати їх маємо добре, щоб вони мали дитинство, розвивалися».
«Я щодня працюю з дитячими емоціями, голосом, рухом. Для мене важливим є не лише навчити дітей рухатися і співати, але й відчувати себе. Моє завдання – бути поруч з дитиною за потреби, підтриматиїї. У дитсадку під час тривоги ми в сховищі з дітьми співаємо пісні, спілкуємося, а не мовчимо. Під час свята супергероїв говоримо про сміливих воїнів, які стоять на захисті України. Говоримо й про милосердя, підтримку людей, які потребують допомоги: голодного треба нагодувати», – зазначає співрозмовниця.
Устина Слободян певна: українські жінки сміливі, коли народжують дітей під час війни.
«Це дуже відповідально! Моя третя дитина, донечка, народилася під час повномасштабного вторгнення. В середньої донечки 24 лютого день народження. У той день, коли почалася велика війна, їй виповнився рочок. Сьогодні старшому синові Тадею сім років, Гафії – п’ять, Лукії – два», – говорить львів’янка.
Освітянка каже, що про мужніх воїнів-супергероїв говорить зі своїми дітьми.
«Щовечора ми молимося, зокрема і за воїнів, які є нашими родичами. Важливими є збори для військових у школі й дитсадку. Наша родина є їх активною учасницею. Все це про стійкість у часі війни», – зазначає Устина Слободян.
Повністю опитування читайте за посиланням:
