2026 рік буде складним і напруженим для України. Цей рік має продовжити тенденцію пошуків можливого формату припинення війни і встановлення миру в Україні. Коли немає однозначних рішень під час війни, то пошук миру, як правило, триває довго. Про це «Львівській Пошті» наголосив професор, завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. Івана Франка Анатолій Романюк.
Нагадаємо, що «Львівська Пошта» запитала експертів, яким для України може бути 2026 рік у військово-політичній перспективі.
Зі слів політолога, військовий складник залежатиме і від політичного, і від позиції основних міжнародних гравців, які сьогодні активно випробовують нові інструменти на міжнародній арені.
«Деякі напрацювання і певний прогрес є. І він полягає в тому, що європейські країни і Україна виробили спільну позицію щодо того, на яких умовах можливий мир у нашій державі. Варто врахувати, що вироблення цього формату зробили спільно зі США. Сьогодні є розуміння, які позиції є принциповими для України і чим ми не готові поступитися, чого ще не було на початку 2025 року», – акцентує професор.
Анатолій Романюк певен: військові дії стають тим чинником, який визначатиме, коли запустять політичний процес.
«У 2026-ому ми станемо свідками чіткіших окреслень можливих нових політичних проєктів. У 2025-ому мовилося радше про варіанти гіпотетичних політичних проєктів. У цьому році це вже будуть контури. Все залежить від розвитку ситуації на фронті та в площині пошуку формату миру. Саме від цього залежатиме швидкість розвитку формування нових проєктів», – зазначає співрозмовник.
Серед чинників, які впливатимуть на ситуацію в Україні, політолог окреслив декілька.
«Це чинник виборів, які відбудуться у США восени. Це вибори до Конгресу і частини Сенату. Певною мірою впливатиме на нас і чинник виборів у росії, які мають відбутися восени 2026-го. Знаємо, що більшість виборів в росії були керованими і програмованими з боку влади, але вони завжди несуть якусь певну несподіванку, яка може впливати. Безумовно, впливатиме те, як Китай просуватиме свою візію майбутнього Тайваню. У Китаї у соцмережах почали говорити, що спецоперація США щодо захоплення Мадуро у Венесуелі є прикладом того, як можна розв’язати тайванське питання», – мовить політолог.
З його слів, від українських воїнів залежить багато, бо вони стримують російську навалу.
«Наші військові тримають фронт і не дозволяють країні-агресорці, яка має більше ресурсів, ніж Україна, реалізовувати те, що періодично озвучує керівництво росії. Це робить Україну ваговим гравцем і в політиці Європи, і світу», – каже Анатолій Романюк.
Щодо кадрових ротацій у владі, то, з його слів, маємо побачити дії цих людей на нових посадах.
«Посада голови Офісу президента в часі війни є вагомою, чого не було колись. Ролі Кирила Буданова і Сергія Кислиці є важливими. Це стосується і переговорного процесу, і питань внутрішньої політики. На попередніх посадах обидва зарекомендували себе позитивно. Потрібен час, як кажуть у політиці 100 днів, аби оцінити наміри і дії. Думаю, найімовірніше побачимо переформатування Офісу президента. За попереднього глави Офіс зайшов у більшість інститутів, які є в Україні. Зараз Офіс президента має знайти свою нішу, де працюватиме. Зокрема, ця ніша стосуватиметься переговорного процесу, і це головне завдання», – акцентує Анатолій Романюк.
Він зазначає, що є ротації в низці областей і добре, що Львівщини у цьому списку немає.
«Наша область є надзвичайно важливою у розвитку України. І стабільність та ефективність Львівщини суттєво впливає на ситуацію у державі. Очільник області Максим Козицький працював і працює у надзвичайно важких умовах, починаючи з пандемії коронавірусу у 2020 році, і з початку великої війни у 2022-ому. Це умови, які потребують великих зусиль, аби ситуація в області була стабільною. Те, що Максим Козицький залишається на посаді, свідчить про те, що з боку вищого керівництва держави його роботу оцінюють позитивно», – підкреслює політолог.
З його слів, вибори можливі у разі припинення війни.
«Спочатку потрібно провести підготовку, аби відбулося волевиявлення. Першими мають бути президентські вибори. Чи будуть поєднані з місцевими – радше ні. Парламентські та місцеві вже будуть наступною хвилею», – констатує Анатолій Романюк.
Подробиці теми – у матеріалі за посиланням:
