Стійкість – історично сформована риса українців. Стійкість українцям притаманна впродовж століть. Це те, що ми набули через наш непростий історичний досвід. Про це у розмові з «Львівською Поштою» зазначив директор Музею Івана Франка у Львові, франкознавець Богдан Тихолоз.
Нагадаємо, що «Львівська Пошта» запитала відомих львів’ян, чому стійкість важлива для українців у часі війни.
«У моїй біографії є проста наука стійкості. Коли в дитинстві я ходив на бокс, наш тренер казав: «Не той боксер, хто всіх долає на рингу одним ударом, а той, хто вміє піднятися після падіння на рингу. Коли мовиться про стійкість людини чи народу – це не уникання поразки, не невразливість, не бути вічно на коні, а вміння піднятися після падіння, вміння тримати удар, вміння знайти під ногами твердий грунт, випростатися і продовжити бій заради тих цінностей, у які віриш. Оце і є стійкість», – каже співрозмовник.
З його слів, українську стійкість формувало не одне покоління.
«Коли ми говоримо, з якою стійкістю українці сприймають випробування під час повномасштабної війни, то це не тому, що ми якісь особливі в нашій історії. А власне тому, що пам’ятаємо історичний досвід наших батьків, дідів, прадідів, які розповідали нам, як переживали різні лихоліття, як у ті часи одне одного знаходили, закохувалися, підтримували, долали різні випробування і пам’ятали, що навіть у таких складних обставинах є речі, заради яких варто жити, боротися, що саме вони дають силу жити, творити, любити. Думаю, джерела нашої стійкості і в цих розповідях наших дідусів і бабусь», – говорить директор Музею Івана Франка у Львові.
Богдан Тихолоз акцентує: щоденна стійкість є умовою нашого виживання.
«Якщо не будемо плекати в собі, в своїх дітях цю рису, якщо «випадатимемо в осад» за найменшої тривоги, найменшого випробування, то в нас не буде майбутнього. Українська стійкість – це те, чим ми дивуємо світ і, можливо, навіть самих себе. Це ресурс, який ми маємо ще довго плекати. Наша перемога та відбудова після цієї перемоги передбачають, що ресурси нашої стійкості мають бути невичерпними», – резюмує франкознавець.
Подробиці теми у матеріалі за посиланням:
