Перемога залежить від кожного з нас, і вкрай важливою є згуртованість нації. Я вірю в перемогу. Певен: російська імперія розпадеться. Ми вистояли і вистоюємо у боротьбі з росією. Про це в інтерв’ю «Львівській Пошті» наголосив Мирослав Маринович, громадський діяч, колишній дисидент, політв’язень ГУЛАГу, президент Інституту релігії та суспільства УКУ.
«Думаю, що не лише я, а й багато українців відчувають цей трупний запах росії та цивілізаційну перемогу України. Ми сильні вірою у Збройні сили України та вірою в Бога, – наголошує Мирослав Маринович. – Переконаний: Україна отримає остаточну перемогу тоді, коли вона преобразиться духовно».
«Мій оптимізм щодо України не змінився і в 2024 році»
Нагадаємо, що в інтерв’ю «Львівській Пошті» у січні 2014-го, а тоді саме тривала Революція гідності, колишній дисидент наголошував: Україна має унікальний шанс стати геополітичним лідером і може відкрити нову епоху у людській цивілізації.
«Мій оптимізм щодо України не змінився і в 2024 році. Під час війни навіть підсилився. Чому? Я порівнюю Україну на різних етапах її існування, зокрема в XX-XXI столітті. Пригадую собі думку, яку висловлювали всі слідчі, що говорили з нами, дисидентами, під час нашого ув’язнення у совєтські часи. Всі вони говорили так: «Ну. нічого, зараз покосимо цю націоналістичну поросль і будемо мати на 10 років спокій». Тобто в умах радянських «еліт» Україну треба було час від часу «косити», наче траву на газоні, й тоді вона виглядатиме гарно. Не буде «націоналістичної порослі»», – каже співрозмовник.
«Ми 33 роки плекали свій газон, ми його не підстригали. Виросли всі патріотичні почуття. Є нове покоління, яке народилося в незалежній Україні! Все це дає великий ефект. Я тепер спокійний за Україну! Бо в нас стільки людей, які готові боротися за неї, ризикуючи своїм життям! Від молодих і до старших. Мене це заспокоює. Такого не було в мій дисидентський час. І тому звідси й утверджений мій оптимізм», – зазначає Мирослав Маринович.
З його слів, сьогодні та структура світової безпеки, яка була сформована після Другої світової війни, фактично росією зруйнована. Буде формуватися нова структура безпеки. Наразі з деяких сигналів можна зробити висновок: на Заході все ще уявляють собі, що можна повернутися до попереднього стану.
«Мовляв, щось трохи змінять, десь там натиснуть на росію. Але як же ж без росії? Мовляв, ця країна все ще має бути стовпом світової безпеки і фактично за цим стоїть, що вона має контролювати східноєвропейський простір. Поза тим, ми, українці, підважуємо всі ці плани та розрахунки росії. Ми не даємо їм реалізуватися. І тут виникає найголовніше питання для нас: маємо шанс стати елементом світової безпеки в майбутньому. Але можемо ним стати лише тоді, коли пройдемо через наше власне духовне преображення», – наголошує співрозмовник.
Громадський діяч певен: ми сьогодні є все ще корумпованими.
«Мене приголомшує, що навіть на третьому році повномасштабної війни бачимо, стільки шкурницького в нашій державі. Такими ми не завоюємо собі місце під європейським сонцем. Такими серйозно нас сприймати не будуть. Дуже багато залежить від самих українців!», – каже він.
«Потрібно робити свою справу з вірою і світлом!»
На запитання «Львівської Пошти», який настрій напередодні 33-ї річниці незалежності України, Мирослав Маринович відповів: «Настрій, як то кажуть, з журбою радість обнялась. Ці слова Олександра Олеся дуже добре лягають на нинішню ситуацію».
«Добре, що ми вистояли і вистоюємо у цій боротьбі! Розмовляв з воїном, який приїхав з фронту трохи відпочити. Втішно чути від нього цілковиту переконаність, що Україна переможе! А це воїн, який повернувся з «нуля», він бачить найжахливіші речі на фронті. І все одно цілковито вірить у перемогу. Це мене тішить, це дає надію і викликає гордість за український народ», – говорить співрозмовник.
З його слів, а журба, що поряд із радістю сусідують негативи.
«Дуже хочу вірити, що у вогні війни будуть випалені ці рештки «совковості». Та й так вже чимало цього випалилося. Хоча ще його і є багато. Ось тут журба», – додає він.
Мирослав Маринович як людина, яка багато пережила, перебуваючи в ув’язненні й на засланні, радить українцям: потрібно робити свою справу з вірою і світлом!
«Наведу один приклад, який добре проілюструє відповідь на це запитання. Коли був у таборі, КДБіст тамтешній, капітан Суровцев, постійно мені нагадував: «Ви плануєте повернутися після закінчення терміну в Україну? Ніколи цього не буде, поки ви не розкаєтеся». Це були реалістичні слова. І багато в’язнів справді отримали другий термін. Але сьогодні живу в незалежній Україні! Його слова не справдилися», – акцентує він.
Й продовжує: «Коли повернувся в Україну, у Дрогобичі тодішній голова міського КДБ сказав мені: «Змінилися обставини, зараз перебудова, ми вас чіпати не будемо, але зрозуміло, що за кордон ви не виїдете». Так ось, я вже об’їздив ледь не всю Європу, побував декілька разів у багатьох державах, побував у США 18 разів, був в Австралії. Одним словом, вже об’їздив пів світу. То скажіть мені, хто керує цим світом? Треба вірити в Бога, треба вірити в цінності. Коли ти не знаєш, як бути, – тримайся Божого закону. І тоді все буде добре. Нам потрібно повернутися до одвічних цінностей – правди, любові, добра, справедливості. Це завжди буде на часі».
Повністю розмову з Мирославом Мариновичем читайте за посиланням:
