Україна та українці на 33-ому році незалежності сильні своєю вірою в успішне та щасливе майбутнє. Ми сильні вірою у Збройні сили України та вірою в Бога. Про це в інтерв’ю «Львівській Пошті» до 33-ої річниці Незалежності України наголосив Мирослав Маринович, громадський діяч, колишній дисидент, політв’язень ГУЛАГу, президент Інституту релігії та суспільства УКУ.
«Тішуся перемогам Збройних сил України, захоплююся нашими захисниками і захисницями. Щиро захоплююся. Схиляю перед ними голову. Вони зробили велику роботу – захистили Україну в час дуже відповідальний», – акцентує співрозмовник.
Мирослав Маринович наголошує: він, як і багато українців відчувають цей трупний запах росії та цивілізаційну перемогу України.
«Коли ми говоримо про перемогу, то не уявляю собі наші танки на красній площі. Я собі радше уявляю іншу перемогу, обриси якої зараз ще дуже слабо проглядаються. Переконаний: Україна здобуде остаточну перемогу тоді, коли вона преобразиться духовно. Коли гріх суспільний, який зараз булькає, вийде з нас», – наголошує громадський діяч.
З його слів, ми ще не знаємо, через які катаклізми перейде росія.
«Ця гоноровита імперія, яка претендує на відродження своєї слави, може перетворитися у місиво громадянської війни, конгломерат якихось квазінаціональних утворень, які конкуруватимуть одне з одним. Пригадую, як на початках незалежності в Україні з’явилися громадянські свободи. Тоді чимало російських журналістів переїхали до нас, бо тут вони бачили свободу. Цього не було там, в росії. Насправді росія дуже стежить за Україною. Російська еліта мислить категоріями історичними: наша місія – накинути на українців вуздечку. І так було століттями», – зазначає Мирослав Маринович.
З його слів,важливо отримати насамперед духовну перемогу над росіянами: «І духовна перемога стане передумовою і політичної та воєнної перемоги. Перемога залежить від кожного з нас, і вкрай важливою є згуртованість нації. Це ключ».
У лютому-березні 2022 року українці були мегазгуртовані. Тепер багато людей певні, що ця згуртованість розвіялась.
«У нашій тодішній згуртованості було дві складові. Одна – переконаність в тому, що ми єдина нація і захищаємо себе від агресора. Це залишилося. Що змінилося? А змінилася друга складова – були ентузіазм, емоції й відчуття, що ще трохи – і перемога. А так не сталося. І ці надмірні емоції зіграли з українцями, даруйте, поганий жарт. Коли на фронті стало не так оптимістично, емоції згасли. Тому виникло враження, що консолідації вже немає. Ні, думаю, що консолідація є. Просто проявилися якісь тріщини. Маємо бути обачні, бо тріщини є небезпечні для єдності», – наголошує колишній дисидент.
На запитання «Львівської Пошти», які меседжі хотів би донести до українців у 33-річницю Незалежності України, Мирослав Маринович відповів: «Біймося емоцій! Розумію, що в час війни є звістки, які нас збурюють, і тоді українська душа прагне знайти якусь шаблю, аби все це розрубати, аби не боліло. Біймося тих емоцій, бо їх свідомо розбурхує росія. І щоразу, коли хтось з українців хоче одним махом вирішити якусь проблему напруженням емоцій, це діє на шкоду Україні. Пам’ятаймо про це!».
Повністю розмову з Мирославом Мариновичем читайте за посиланням:
