11 і 12 травня вперше після 2019 року до міста повертаються «Флюгери Львова». Як і чому, розповідає «Львівська Пошта».
Найбільш львівський за духом фестиваль цього разу змінить локацію і чекатиме друзів не традиційно в дворику ратуші, а в закапелку Маркіяна Іващишина. Символічно, що «Флюгери» відбудуться біля стін, де їх вигадали, за кілька днів до п’ятих роковин по смерті їхнього творця – Марека. Думаю, його дух буде з нами, бо без того доброго велета з цигаркою в руці та загадковою усмішкою цей фестиваль просто неможливо уявити.
Для своїх і про своїх
«Флюгери Львова» розпочали свій відлік із 2003 року. Саме тоді фестиваль вперше відбувся у дворику ратуші і одразу ж показав «характер». Мені довелося працювати на перших «Флюгерах». Пам’ятаю, тоді був ураган, який миттєво почався і так само швидко минув, що й сліду не залишилося. Тому цей фестиваль, попри весь його комфорт, теж був своєрідним ураганом, який приносив нові музику, ідеї та знайомства.
«Флюгери Львова» завжди радо приймали дуже різних людей. На тій самій сцені могли виступати зовсім молоді музиканти, як-от вихованці львівської школи джазу, і музичні легенди. Цей фестиваль завжди демонстрував різноманітність музики, охоче підтримував найдивніші експерименти і став стартовим майданчиком для багатьох популярних гуртів.
«Флюгери Львова» завжди були місцем для своїх. Вони, як і «Дзиґа» загалом, творили спільноту, в якій можна було комфортно і радісно подуркувати дорослим і дітям, пострибати під сценою, поспівати, померзнути і помокнути під дощем (що бувало частенько, хоча фестиваль припадав на кінець квітня – перші дні травня). Заради «Флюгерів» ми щороку прокидалися в неділю, щоби потусити на «Прокиданні». Спочатку на класичному з «Мертвим Півнем», потім з «ГИЧем», ТНМК, «Крихіткою», «Піккардійською терцією», «Кому вниз» і «Тельнюк: сестри».
«Флюгери» – один з кращих фестивалів, на яких я був і який мав нагоду організовувати. Дуже вільний, атмосферний і дуже львівський. Це щось абсолютно протилежне до слова «шоу-бізнес» і абсолютно відповідне слову «культура». Саме оце відчуття свободи і радості ми захищаємо. Бо воно відрізняє нас від закомплексованих безкультурних рабів, котрі хочуть нас знищити», – переконаний арткуратор, ветеран Юрко Вовкогон, який чимало років був прес-секретарем фестивалю.
Космос за стінами дворика
«Флюгери Львова» завжди були нашим особливим святом. Найбільш львівським фестивалем, який передає характер і різноманітність цього міста. Тож новина про повернення «Флюгерів» рознеслася соцмережами миттєво. Цього разу їх організовує Інститут стратегії культури, очолюваний Юлею Хомчин, яка в часи роботи на «Дзизі» чимало часу присвятила їм, та ГО «Вірменська 35». Цього року артдиректоркою «Флюгерів Львова» стала Марта Більська – багаторічна незмінна ведуча фестивалю.
«Від перших «Флюгерів Львова» я завжди була залучена до промоції фестивалю. Мусила достеменно вивчити історію, біографію кожного виконавця. Маркіян Іващишин мав феноменальну здатність відчувати потенційно крутих виконавців і артистів. Він ніби передбачав славу, яка обов’язково наставала потім, або їхню унікальність. А далі я вже повинна була працювати з тим, як це подавати на сцені. Півгодинні перерви між виступами треба було заповнювати важливою інформацією для розуміння музики і гуртів, які, як вітер, що дме на флюгери, прибували з різних куточків України та світу. Це було представлення всього музичного розмаїття», – згадує вона.
І веде далі: «Тут усе залежало від погоди і природи. Чи є дощ, чи нема, що робити в разі погіршення умов. Але все це створювало величезний настрій буяння життя. Дворик ратуші – унікальне місце. Воно давало відчуття космосу всередині міста, світу, який ми творили в стінах цього дворика. І немов усе інше, що було за тими стінами, нас не стосувалося. Та водночас і стосувалося якнайбільше, бо це різні виконавці. «Флюгери Львова» – це етно, джаз, рок. Якщо говорити про етно, то це міг виступати прости аматорський гурт із Коломиї, а могли й театрали із Харкова зі своєю музикою. Це були і «ДахаБраха» – ще не такі великі зірки, і чудові чарівні дівчатка на зразок Христини Соловій. Був важкий і легкий рок, були балади і рок-н-рол. Це було свято великої розмаїтої музики, свято життя і свято людей».
Повернути «Флюгери»
Відновити «Флюгери Львова» Марта Більська хотіла з кількох причин. Насамперед тому, що й далі існує колектив, який любив і робив цей фестиваль 16 років: дизайнер Лаврін, Юля Хомчин і Ліда Савченко-Дуда, котрі раніше працювали на «Дзизі», а тепер творять Інститут стратегії культури. І лише в останній рік перед пандемією ковіду фестиваль проводила агенція «Лінія втечі», Ляна Мицько. То був трішки інший формат, спроба надати нового бачення.
«У цей час розхитаності, непевності, неможливості скласти плани, мрії я хотіла повернути до Львова травневу традицію. Це немов стабілізувати, збалансувати кожну людину, поставити її на ноги, заземлити. Сказати: «Дивися, щось найнадійніше, незмінне є! Вхопись за те, що є стабільним, і тобі буде простіше рухатися далі в цьому на перший погляд безнадійному світі». Баланс, заземленість і традиційність цього фестивалю, як на мене, заспокоює і зберігає наше ментальне, духовне здоров’я», – переконана артдиректорка.
Також дуже важливим є творення нових традицій, тож на відновлені «Флюгери Львова» кличуть усіх нових львів’ян. «Мені не подобається словосполучення «внутрішньо переміщені особи», бо на третьому році проживання тут це теж львів’яни. І ми кличемо їх на нову платформу для спілкування, об’єднуватися довкола найкращого – мрії в перемогу, мрії в перемогу світла і перемогу людини», – додає Марта Більська.
Чого чекати від фестивалю
Фестиваль матиме благодійну складову: вхід на виступи – добровільний внесок від 300 грн на підтримку військових. «Флюгери Львова» в закапелку Маркіяна Іващишина розпочнуться 11 травня о 10:00 з «Прокидання з «Мертвим Півнем», яке вестиме Андрій Жолоб. Гурт, який почав виступати у 2023 році після довгої перерви, вже двічі виступав на цій локації – під час «Свята музики» і святкування 30-річчя «Дзиґи».
Нинішній фронтмен гурту Юрій Рокецький каже: «Для мене «Флюгери Львова» – свого роду символ Львова. Вони завжди були теплим домашнім дійством, зробленим львів’янами насамперед для львів’ян. Я, як і інші, вистоював кілометрову чергу, щоби потрапити на «Прокидання». Це неможливо забути. Мирне, безпечне життя… Тішуся, що «Флюгери» повернулися, бо в цей час нам потрібно бачитися, триматися, розмовляти і слухати. А повернення «Прокидання з «Мертвим Півнем» – не інакше, як маленьке диво».
Після «Прокидання» о 12:00 на площі Ринок в межах фестивалю виступить Військовий оркестр Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. А вже з 18:00 у закапелку розпочнеться вечірня програма. Стартує вона лекцією дослідниці Богдани Ткачук про феномен фестивалів у час війни. З 18:30 гратиме гурт «Три кроки в ніч» і читатимуть поезію Софії Ленартович. З 19:30 свій сет відпрацює гурт «Бетон», а з 20:30 – «Пиріг і Батіг». 12 травня о 13:00 в закапелку для дітей від семи років та їхніх батьків (вхід вільний) Перший театр представить виставу «Малюємо перемогу разом». Це міфічна феєрія, присвячена Герою України Дмитру Коцюбайлу із позивним «Да Вінчі».
