Проєкт бюджету Львівської МТГ передбачає, що в 2026 році доходи територіальної громади перевищать 19,7 млрд грн. Це майже на два мільярди більше, ніж торік. Пропонуємо дізнатись, як саме поповнюватиметься міська скарбниця та які головні джерела доходів Львова.
Доходи бюджету
Як і минулого року, левову частку надходжень до бюджету становить податок на дохід фізичних осіб (ПДФО). Проте його питома вага у бюджеті трохи знизилася – з 64% у 2025-му до 59,2% у 2026 році (понад 11,6 млрд грн).
Друга за важливістю частина бюджету – єдиний податок, доходи з якого залишатися на рівні майже 4 млрд грн, що становить понад 20% доходів бюджету.
Окрім цього, наповнюватимуть бюджет:
- плата за землю – майже 1,3 млрд грн (6,6%);
- акциз – понад 1,2 млрд грн (6,5%)
- дохід із продажу нерухомості – 838,3 млн грн (4,2%);
- інші доходи – 653 млн грн (3,3%).
Зазначимо, що в новому році збільшилися майже всі частини доходу: ПДФО, єдиний податок, плата за землю, акциз і дохід з продажу нерухомості.
Також бюджет передбачає можливість залучення запозичень від ЄБРР у розмірі 167 млн грн.
Видатки бюджету
Видатки бюджету цього року повністю збігаються з доходами – понад 19,8 млрд грн. Зокрема, гроші виділили на:
- освіту – майже 6 млрд грн;
- культуру, спорт – понад 673 млн грн;
- охорону здоров’я, соцзахист – понад 1,3 млрд грн;
- ЖКГ і транспорт – понад 4,4 млрд грн;
- резервний фонд – 350 млн грн;
- інші видатки – понад 744 млн грн;
- обслуговування боргу – понад 540 млн грн;
- реверсну дотацію – понад 2,3 млрд грн;
- передачу в бюджет розвитку – понад 1,7 млрд грн;
- програму спротиву – 1 млрд грн.
Найбільше зросли видатки на освіту, що пов’язане зі збільшенням мінімальної заробітної плати та зарплат учителів. Загалом у Львові діють 320 освітніх установ, серед них 128 шкіл і 110 дитсадків.
Погашення запозичень
Бюджетом передбачено, що на обслуговування боргу цього року витратять понад 540 млн грн, майже 1,2 млрд будуть виділені з бюджету розвитку на гарантії та погашення запозичень. Отже, понад 1,7 млрд грн з бюджету спрямують тільки на погашення боргу. В доходах бюджету розвитку вказано, що місто може залучити цього року ще понад 2,3 млрд грн у формі нового кредиту.
«Львівська Пошта» поцікавилась у голови комісії фінансів та планування бюджету ЛМР Наталії Шелестак,чому місто на рік витрачає понад 1,7 млрд грн на погашення боргу і притім закладає можливість оформлення нового кредиту на понад 2,3 млрд грн:
«Надіюся, що нового запозичення на понад 2,3 мільярда гривень цього року не буде. Річ у тому, що деякі комунальні підприємства також можуть мати запозичення, і хоч міська рада не є гарантом у цих запозиченнях, ми все одно маємо покривати ці борги, якщо комунальне підприємство не зможе це робити самостійно. Цей сценарій найгірший, але він має бути продуманий. Тому цей кредит не факт, що буде, місто, ймовірно, припускає, що може взяти його.
Також є запозичення з минулого року й нереалізовані проєкти, які плануємо завершити в 2026-му. Ми погашаємо кредитів менше, ніж беремо за рік, і така ситуація триває вже кілька років. Місто взяло максимум кредитів, скільки нам можуть дати.
Проблема в тому, що раніше ми брали дуже багато коротких кредитів на «проїдання» – нічого не розвинули й не побудували з цих коштів. А тепер вони сильно по нас б’ють. Проте я впевнена, що таких кредитів місто більше брати не буде».
Бюджет спротиву
Львів уже котрий рік поспіль виділяє на бюджет спротиву 1 млрд грн. Проте це не єдині гроші, які місто витрачає на підтримку військових. Зокрема, в 2026 році Львів витратить на:
- Центр ветеранів, у т.ч. рекрутингові центри, 28,2 млн грн;
- програму забезпечення ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів для ЗСУ 5 млн грн;
- покращене харчування військовослужбовців 1 млн грн;
- комплексну програму підтримки захисників і захисниць 82,1 млн грн;
- медичні програми (медогляд, зубопротезування, пільгові медикаменти) 24,1 млн грн;
- надання фінансової підтримки виробникам продуктів/послуг ЛМТГ для сектору безпеки й оборони 55 млн грн;
- розвиток спорту військових, ветеранів, адаптивного спорту, фітнес-клуби для ветеранів 4,4 млн грн.
Та все ж таки загальний бюджет міста збільшився на майже 2 млрд порівняно з минулим роком, а бюджет спротиву зупинився на позначці 1 млрд грн. Чому виникла така ситуація, пояснює Наталія Шелестак:
«У будь-якому випадку ми збільшимо цю цифру. Якщо говорити про те, що ми щороку призначаємо мільярд, торік ми взагалі його призначили, не знаючи, де його братимемо. Це пріоритет для міста, і ми готові навіть кредитувати ці запити. За минулий рік ми закрили більш ніж мільярд, не маючи грошей у бюджеті. Все-таки сподіваємося, що буде перемир’я і ми спрямуємо ці гроші на лікування поранених військових та допомогу сім’ям постраждалих».
Тарифи на комунальні послуги
Місто потребує понад 2 млрд грн видатків на житлово-комунальне господарство, але в цьогорічний бюджет на це закладені тільки понад 1,2 млрд грн. Отже, виникає дефіцит на понад 770 млн грн через різницю в тарифах, зокрема:
- тариф на тепло: місто потребує понад 1,4 млрд грн видатків, а в проєкт бюджету закладені близько 920 млн. Таким чином утворюється дефіцит на суму 486 млн грн;
- тариф на воду: місто потребує понад 596 млн грн видатків, а в проєкт бюджету закладені близько 308 млн. Таким чином утворюється дефіцит на суму понад 288 млн грн.
Голова комісії фінансів та планування бюджету пояснила, чому складається така ситуація:
«Містам-мільйонникам заборонили підвищувати тарифи на комунальні послуги ще в 2019 році. Тарифи не змінилися, підвищується заробітна плата, ціни на обслуговування,залишаються витрати на закупівлю і ремонт, які теж із часом зростуть. Держава пообіцяла компенсувати дефіцит у тарифах. На сьогоднішній день там неймовірні заборгованості – Львів сплатив близько двох мільярдів за цей час, не отримуючи нічого взамін. Це популістична історія щодо непідвищення тарифів, тому місто закриває цей дефіцит власноруч без допомоги держави».
Продаж майна
Торік за планом Львів мав продати майна на 80 млн грн. Проте фактично станом на 1 листопада 2025 року в місті продали об’єктів нерухомості всього на 26,9 млн. Цього року план знизили до 30 млн грн.
Львів планує отримати в більш ніж два рази менше коштів за продаж нерухомості порівняно з минулим роком, і Наталія Шелестак пояснила, що така ситуація склалася через те, що в міста просто не купують виставлені на продаж об’єкти.
Реверсна дотація
Цього року Львів віддасть у державний бюджет понад 2,3 млрд грн реверсної дотації.
Реверсна дотація – це механізм вирівнювання, коли держава вилучає кошти з місцевого бюджету багатших громад, щоб потім перерозподілити їх між іншими менш заможними громадами. З початком повномасштабного вторгнення цей механізм призупинили, але вже у 2025 і 2026 роках повернули. Це рішення спричиняє дискусії і невдоволення з боку багатших і більших міст.
Наталія Шелестак пояснила, чому реверсна дотація завдає сильного удару по бюджету міста:
«Держава пропорційно щомісяця автоматично стягує гроші, але нагадую, що, окрім стягування, в нас є дуже багато делегованих пільг від держави. Тому вважаю, що стягувати реверсну дотацію зараз несправедливо, адже це дало б нам можливість більше віддавати на соціальну підтримку. Кожного року зростає кількість людей з інвалідністю, ветеранів і постраждалих від війни. Звернень по соціальну допомогу міста стало набагато більше останнім часом.
Гроші, які в нас забирають за реверсною дотацією, краще витратити на підтримку Сил оборони, бо ми можемо закривати потреби військових оперативніше за державу, купуючи конкретні речі для конкретної військової частини».
Насамкінець Наталія Шелестак подякувала всім платникам податків:
«Я маю подякувати всім платникам податків, тому що саме вони наповнюють бюджет. Завдяки цьому функціонує місто, функціонує медицина, освіта, ЖКГ, іде допомога військовим. Ці гроші дають не Андрій Іванович, не депутати, не чиновники, а саме львів’яни – платники податків. Завдяки їхній допомозі ми можемо доволі пристойно тримати удари, яких нам завдають».
Цей рік для Львова знову буде складним: необхідно виплачувати старі кредити й продовжувати підтримку армії на понад мільярд гривень.
Нестача ресурсів змушує Львів розглядати варіанти нових позик, що неминуче ускладнить фінансову ситуацію в наступні роки.
