Повернувшись з фронту, частина українських ветеранів прагне заснувати власну справу і займатися тим, до чого лежить душа. Втілити свою мрію у реальність. Співрозмовник «Львівської Пошти» Артур Домчак уже сім років займається дизайном інтер’єрів та є засновником студії Design Product. Але на початку повномасштабного вторгнення поставив бізнес на паузу й долучився до лав Збройних сил України. Як почав займатися дизайном, знаходив цікаві інтер’єрні рішення у старих будинках неподалік лінії фронту – далі у матеріалі.
«Перебуваючи на фронті, вносив правки до проєктів на скриншотах»
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Артур вирішив долучитися до війська. «В країні війна, про які інтер’єри може бути мова?! Тому зібрав речі й поїхав», – пригадує співрозмовник. Він долучився до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, у якій раніше проходив строкову службу.
Проте під час перепочинку Артур знаходив розраду у своїй роботі: «Деякі проєкти були незавершеними. За комп’ютером я вже не працював, але ще робив виправлення, як кажуть, на коліні – позначав їх на скриншотах, що і як має бути. Певні проєкти ще реалізовують, але мене тішить, що вони зроблені саме у такий час».
«Нині людей важко здивувати дизайнерськими рішеннями»
Артур Домчак здобув фах архітектора і ще під час навчання почав працювати. Першим його проєктом стала квартира товариша. «Розроблення проєкту – це не тільки дизайн. Це ще й ергономіка, зручність у користуванні, його втілення, правильне підбирання матеріалів, шляхи економії та відтворення того, що намалював», – мовить Артур.
Після закінчення університету він пройшов строкову службу, а коли повернувся з армії, знову взявся за улюблену справу. Артур додає, що з розвитком соцмереж люди ознайомлюються з багатьма видами дизайну, тому їх важко чимось вразити.
Перебуваючи на війні, наш співрозмовник знаходив натхнення для нових проєктів: «Коли наша бригада перебувала на сході, ми бачили старі «шевченківські» хати. І в одній із таких я зауважив цікаве, так би мовити, інтер’єрне рішення: звичайна штукатурка з додаванням пшеничного зерна. Дуже цікава фактура! Я це сфотографував і відправив світлину колегам. Хлопці це візуалізували, результат вийшов класний, і замовника вдалося здивувати. Цю деталь ми впровадили у проєкт, який зараз на стадії реалізації».
«Буває, що в роботі доводиться використовувати нестандартні рішення, щоб і вдало було, і ціна не дуже кусалася. Часто в сучасних інтер’єрах проєктують умивальники з цільного природного каменю. Ми з підрядниками реалізовуємо такі побажання замовника за допомоги керамограніту – імітації каменю, що значно здешевлює бюджет. Керамограніт не одразу відрізниш від натурального каменю. Також ми з колегами створювали комерційний проєкт – смартквартира під оренду, зробивши, зокрема, натяжну стелю, що суттєво краще від гіпсокартону з огляду на економію коштів. Але тут був один нюанс: вона візуально здешевлювала вигляд приміщення через блиск. Тож ми вирішили пофарбувати натяжну стелю в потрібний колір, довго підбирали спеціальну фарбу, але в підсумку вийшло так, як ми задумали», – пригадує Артур.
«Хочу зібрати у своєму шоурумі лише трендові інтер’єрні рішення»
Ми зустрілися з нашим співрозмовником у приміщенні майбутнього шоуруму. Це будинок у центральній частині міста, де збереглася оригінальна столярка, а за шарами тиньку захована цікава цегляна кладка. Здавалося б, в епоху онлайн-роботи офіси стають не надто потрібними, проте Артуру принципово мати свою студію та шоурум. Припускаю, що в багатьох слово «шоурум» асоціюється з магазинами одягу.
Однак Артур розтлумачує, що облаштують там у майбутньому: «В шоурумі будуть представлені зразки сучасних оздоблювальних матеріалів, різноманітні світлові рішення, меблі, декору, які можна втілити в інтер’єрі. У шоурумі можна створити цілу композицію і показати її гостям. Тобто не потрібно шукати матеріали в різних куточках міста. Мені важливо створити таку атмосферу, щоб людина, яка хоче замовити дизайн інтер’єру, змогла підібрати всі його складові в одному місці, в один час, не виїжджаючи за межі середмістя».
Після повернення з війни
Артур звільнений зі служби за станом здоров’я. Повернувшись до Львова, він проходив тривале лікування й адаптовувався до темпу життя тилового міста. Зізнається, що на початках було незвично, насторожували звичайні звуки, як-от гуркіт потяга. Але все ж таки поступово повертався до цивільного життя: «Коли приїхав, мої побратими, які раніше повернулися за сімейними обставинами або за станом здоров’я, радили зустрічатися з людьми. Навіть через силу, але зустрічатися, не випадати із соціуму, не давати собі зламатися. Дослухавшись до їхніх рекомендацій, я виходив з дому, спілкувався з друзями, хоча це не завжди було легко. Крім того, допомогли розмови з психологом».
Також у нашій розмові ми порушили питання майбутнього працевлаштування ветеранів. Артур зауважив, що підприємці повинні бути відкритими до співпраці з ними, що він, зокрема, охоче працевлаштовуватиме ветеранів у свою студію дизайну.
«Повернувшись до цивільного життя, варто продовжувати свою справу або розпочинати новий бізнес. Головне не здаватися, не зламатися й не соромитися звертатися до психолога. А те, що твоє, що до душі, обов’язково тебе знайде», – радить співрозмовник «Львівської Пошти» ветеранам.
Нагадаємо, що ветерани, ветеранки та члени їхніх родин можуть подаватися на програми підтримки бізнесу. Зокрема, цього року у Львівській міській раді вручили 53 бізнес-ваучери для створення або розвиток власної справи.
