19 грудня депутати Львівської міської ради затвердили бюджет міста на 2025 рік. Цього року загальний бюджет Львова становить 17,7 млрд грн, що на майже 3,5 млрд грн більше за минулорічний.
Проте збільшення бюджету не завжди відповідає збільшенню кількості реставрацій парків чи ремонту лікарень. Цього року з міського бюджету Львова виділять майже мільярд гривень на виплату зобов’язань за облігаціями, притім що майже два мільярди гривень спрямували з місцевого до державного бюджету.
Чи вплинуть такі спрямування на кількість допомоги, яку Львів виділяє на підтримку збройних сил, пропонує розібратися «Львівська Пошта».
Бюджет Львова – 2025
Як розподілили міський бюджет цього року:
● на фінансування освітньої, медичної, соціальної сфер, а також культури і спорту в 2025 році передбачили 5,9 млрд грн, що на 400 млн грн більше, аніж торік;
● на утримання житлово-комунального господарства, розвиток транспорту, погашення боргів та реалізацію міських програм заклали 5,1 млрд грн (ця сума залишилася на рівні 2024 року);
● на програму національного спротиву передбачили 1 млрд грн, що трохи менше, аніж у попередньому році (1,1 млрд грн);
● на покриття переданих державою зобов’язань, серед яких фінансування профтехосвіти, комунальних послуг і пільгових перевезень, заклали 2,6 млрд грн (торік було 2,7 млрд грн).
Поповнювати бюджет планують через кілька фінансових каналів:
● податок на доходи фізичних осіб (8,9 млрд грн);
● єдиний податок (3,9 млрд грн);
● плату за землю (878 млн грн);
● акцизний збір (1 млрд грн);
● податок на нерухомість (719 млн грн);
● інші надходження (597 млн грн).
Сумарно доходи міста становлять майже 16 млрд грн. Проте для повного покриття видатків не вистачає майже 2 млрд грн. Для закриття бюджетної діри місто планує залучити ці кошти у вигляді кредиту.
Залучення додаткових коштів до бюджету необхідне, бо, окрім витрат на армію та виплату зарплат комунальним працівникам, цього року Львів повинен сплатити близько мільярда гривень за муніципальні облігації, а також має досить значні кредитні зобов’язання та зовнішній борг.
Загальний борг Львова становить майже 5,3 млрд грн. Орієнтовно 3,8 млрд грн із цієї суми – це гарантовані Львівською міськрадою кредити міським комунальним підприємствам. Ще майже 1,5 млрд грн із суми загального боргу – це місцевий борг.
Як саме Львів планує виплачувати боргові зобов’язання та закривати бюджетні діри, в коментарі «Львівській Пошті» розповіла голова комісії фінансів та планування бюджету ЛМР Наталія Шелестак:
«Доходи міста у 2025 році справді становлять 14,7 мільярда гривень. Вони складаються з ПДФО, єдиного податку, земельного податку, оренди та інших зборів. Але в нас також є реверсна дотація, трансфери, освітня та інші субвенції, яких ми очікуємо від державного бюджету. Тому насправді в проєкті бюджету на 2025 рік закладені 16 мільярдів гривень. Заплановані видатки – 17,7 мільярда, тому близько одного мільярда треба запозичити. Спочатку пропонували запозичити до бюджету два мільярди, але депутати цю ініціативу відхилили. Тому ми переглянули різні надходження і, щоб закрити бюджетну дірку, вирішили певні суми коштів розподілити з бюджету розвитку».
Бюджет розвитку міста – це частина загального бюджету міста, спрямована не на повсякденні витрати, а на довгострокові проєкти, як-от будівництво шкіл, садочків, лікарень, реконструкція або ремонт стратегічних підприємств чи об’єктів.
Бюджет розвитку часто наповнюють із продажу землі, майна або кредитів, а загальний бюджет – із податків та зборів, які надходять постійно.
Також Наталія Шелестак пояснила, на що планують витратити запозичений мільярд гривень із бюджету:
«Якщо врахувати всі наші обов’язкові платежі, виплати бюджетникам, усі програми, які ми залишили на цей рік, то нам потрібне запозичення на один мільярд. Чому? Тому що ми хотіли забезпечити фінансуванням програми, які стосуються війни. Насамперед це програма спротиву, це програма, яка стосується соціального захисту і різних виплат, гарантій, допомог сім’ям загиблих та сім’ям військових. До того ж у нас є різні медичні програми для цивільних львів’ян. І все це «розриває» один мільярд, тобто він не балансується.
Другий мільярд запропонували взяти до бюджету розвитку. Це ті кошти, які ми спрямовуємо на капітальні видатки. Тобто, наприклад, на ремонти якихось об’єктів, дороги і так далі. Кажу про капітальні речі, не про поточні. Поточні ремонти доріг і всього іншого «сидять» у загальному бюджеті, про який я говорила, що нам не вистачає мільярда. Проте ідею брати другий мільярд на кредит розвитку не підтримали, вирішили, що це наразі недоцільно. Бо, по-перше, дуже дорого для Львова, а по-друге, немає жодних умов, на яких будуть брати такі кредити. Отже, нема змісту їх обговорювати у форматі розвитку. Той бюджет розвитку, який наповнюється із загального бюджету, йде повністю на погашення попередніх кредитів. Тобто в нас є гарантії, погашення запозичень, лізинги, кредити, облігації, і оце все тягне на два мільярди. Тобто якщо в нас не було попередніх кредитів, то до бюджету розвитку, до розподілу було два мільярди. Тому, відповідно, ми б там уже собі щось ремонтували чи ще щось робили, якісь проєкти закривали завдяки цим коштам. А оскільки їх нема, бо ми їх усі витратимо на погашення зобов’язань, то пролунала пропозиція взяти мільярд запозичень. Не будемо брати наразі ніякого мільярда».
У 2024 році Львів виділив зі свого бюджету майже 1,1 млрд грн на пряму підтримку військових частин. За ці гроші міська рада здійснювала закупівлі автомобілів, дронів і обладнання для війська. Ще 2023 року Львів дав на це 1,3 млрд грн.
У 2025 році в бюджет Львова планують закласти фінансування військових частин (один мільярд гривень). Голова комісії фінансів та планування бюджету розповіла, що цієї суми якраз не вистачає в бюджеті міста, тому Львів планує узяти її в кредит.
«У нас є низка програм, від яких неможливо відмовитися, тому що це неправильно і треба на чомусь іншому економити. Уже третій рік у Львові в ЖКГ практично не вкладають коштів. Тобто ми вже економимо на ЖКГ, на всьому, на чому можна. Тому й стан доріг став значно гіршим, аніж був. Відповідно інші проблеми, які стосуються міської господарки, наших вулиць, парків, скверів, будуть відчутними. Також маємо проблеми в школах, які потребують постійного вкладання коштів, маю на увазі ремонти, поточні ремонти, це теж проблема. Ну але завжди, як ви знаєте, мусиш вибирати, куди вкладати гроші».
Скільки коштів скерували з міського бюджету до держбюджету
Із прийняттям нового державного бюджету з місцевих бюджетів забрали частину грошей, тобто грошей, які заробляють міста, щоби направити їх у державний бюджет. Це означає, що частину місцевих доходів планують передати на рівень держави. Для Львова ця сума сягає майже двох мільярдів гривень.
Мовиться, зокрема, про такі надходження:
● податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
● реверсна дотація (частина коштів, яку багатші міста передають менш забезпеченим регіонам).
При цьому фінансове навантаження та зобов’язання залишаються на відповідальності міста: держава делегує Львову різні пільги, наприклад безкоштовний проїзд для пенсіонерів, а кошти для реалізації цієї програми тепер повинні виділяти з міського бюджету.
Також Наталія Шелестак розповіла про теоретичне банкрутство Львова:
«Сподіваюся, Львів банкрутом не стане, до того не дійде. Думаю, держава зупиниться зі своїми вилученнями коштів і зобов’язаннями відповідно до нашого бюджету. Також сподіваюся, що нам вистачить сил і розуму не набирати зайвих кредитів, хоча не всі кредити є злом. Наголошую, що я проти кредитів, які ми беремо, щоби віддати підприємствам, котрі їх просто проїдають! Оце страшно, тому що деякі підприємства навіть не пробують оптимізуватися. Якщо ти кожен рік даєш по мільярду кредитних грошей таким підприємствам, то потім будеш сам цей кредит закривати».
Тому, маючи великі кредитні зобов’язання, Львів, найімовірніше, погодить залучення додаткового кредитного мільярда, який буде витрачений на допомогу ЗСУ.
Але оскільки це кредитне запозичення ще не ухвалили, міська рада може спробувати оптимізувати та внести зміни до видатків. Таке може відбутися при перевиконанні податкового плану окремими підприємствами (у такому разі кредитні запозичення можуть бути менші). У випадку оптимізації видатків уже після позики може бути збільшений розмір допомоги армії.
Наталія Шелестак запевнила, що кошти на виплати за облігаціями та кошти, які Львів повинен віддати у вигляді кредитного зобов’язання, вже ухвалені, закладені в бюджеті і є обов’язковими нарівні з коштами, які виділять на зарплати комунальним працівникам.
У підсумку можна сказати, що 2025 рік буде одним із найскладніших бюджетних років для Львова за всю його історію. На воєнний рік припала виплата за облігаціями й вилучення майже двох мільярдів гривень із міського бюджету. Щоби впоратися з такими викликами, місто перенаправлятиме кошти з бюджету розвитку до міського бюджету і планує взяти кредит для покриття витрат на підтримку військових частин.
Розмір майбутнього кредиту ще не відомий через можливу оптимізацію видатків. Отже, ситуація щораз більше нагадує кредитний зашморг, коли місто бере новий кредит для того, щоби закрити старий.
