«Хоча я залишаюся лікарем, таки поволі перетворююся на військового лікаря», – це цитата з одного з численних дописів, які публікував фронтмен панк-рок гурту «Бетон», командир медичної роти 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, а нині керівник Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій Андрій Жолоб.
Понад сотня історій з фронту – веселих, щемких й важких – об’єднані гештегом #запискидокторажолоба, за яким їх можна знайти у фейсбуці. Таку назву Андрій обрав, надихнувшись образом доктора Джона Ватсона, вірного помічника Шерлока Голмса, який до знайомства з детективом був військовим лікарем.
Тепер ці розповіді існуватимуть не тільки на сторінках браузера, а й на папері – #запискидокторажолоба виходять книгою. Й у переддень початку продажу медіа «Львівська Пошта» публікує історію про те, як ця збірка народилася.
«Не можу співати про несправедливість і не воювати проти неї у своїй країні»
За плечима в Андрія 18-річний досвід роботи ортопеда-травматолога. Водночас вдавалося поєднувати практику з творчими заняттями – роботою на радіо та музикою. Наприкінці весни 2022-го долучається до війська й майже два роки служитиме військовим медиком.
На питання, як рокер влився в чітку армійську структуру, де усе, як жартують військові, «згідно-відповідно», Андрій Жолоб відповідає так: «Я не можу співати про несправедливість і не воювати проти неї у своїй країні. Це абсолютно не про рок-н-рол, це підміна понять. Власне, ніколи не інтегрувався в систему, постійно навколо себе щось змінював. Так само трапилось і в армії. Крім того, в мене був дуже розумний командир. Він зрозумів, що не варто чіплятися за якісь моменти, бо я добре виконував свою роботу».
На початку служби з’являються й #запискидокторажолоба – фейсбук-щоденник армійських днів. Андрій каже, що писав зі самого дитинства – вигадував усілякі пригодницькі оповідання. Крім того, наш співрозмовник є автором пісень у своїй групі «Бетон».
Ці розповіді про життя й роботу на лінії зіткнення – єдність, купівлю усіляких дрібничок, які у цивільному житті були «не на часі», вигорання, роль кави на війні, полонених росіян, евакуації та загибель побратимів. Дописи, докладно пронумеровані, були своєрідною самотерапією, реакцією на те, що відбувається, зазначає Андрій Жолоб. Й десь на п’ятдесятій історії він зрозумів, що читачі, захоплені розповідями, готові за це донатити й підтримувати таким чином збори на потреби бійців. Завдяки такій «монетизації» вдавалося щомісяця накопичувати приблизно 100 тисяч гривень.
Із соцмережі в книгу
Андрій не мав наміру видавати #запискидокторажолоба. Тому й жартує, що це за нього вирішили надрукувати книгу. Ідею підкинула письменниця Євгенія Чуприна, яка також є головною редакторкою «Завжди Правого Видавництва», заснованого ветераном Максимом Бутком. Щоправда, інші видавництва пропонували співпрацю, але далі розмов справа не пішла, каже співрозмовник «Львівської Пошти».
Поки книгу укладали, обирали світлини до тексту й верстали, постало питання – якою ж буде обкладинка? «За роботу взявся мій знайомий плакатист з Києва. Я хотів щось на кшталт афіш спагеті-вестернів (жанр кіно, до якого належать неамериканські, зокрема італійські фільми, чий сюжет розгортається на Дикому Заході, – ред.). А на звороті розмістили форму 100 – документ, який заповнюють під час евакуації поранених», – каже Андрій.
Договір з автором підписували в Києві на концерті. Євгенія Чуприна, яка часто відвідує виступи «Бетону», разом з Максимом Бутком принесли папери й сигнальний примірник. До слова, #запискидокторажолоба стала першою книгою «Завжди Правого Видавництва».
Ці історії зацікавлять тих, хто хоче побачити життя військових на фронті, але, каже Андрій, найбільше вона відгукнеться військовим медикам: «У книжці є переживання, зрозумілі їм. Вони ці рефлексії пропустять крізь себе».
Продаж книги #запискидокторажолоба почнеться 20 травня. Її можна замовити у соцмережах «Завжди Правого Видавництва» за реквізитами, вказаними у дописі.
Нагадаємо, що у рубриці «Літтред» «Львівська Пошта» публікує уривки з новинок від українських видавництв.
