Уже рік у Львові працює благодійний фонд ROXY. Його заснувала знана серед ветеранів та військових фізична терапевтка Національного реабілітаційного центру Unbroken 27-річна Роксоляна Шміло. Вона вже шість років поспіль реабілітує поранених захисників і ветеранів. Серед її пацієнтів переважно військові з травматичними ампутаціями.
Мета фонду – допомогти і підтримати воїнів під час реабілітації та відновлення, сила волі і дух яких захоплюють.
«Дякуємо мужнім воїнам за захист України! Створюємо краще майбутнє для ветеранів та їхніх сімей. Це фізична терапія, реінтеграція, рекреація, спорт. Тішимося, що благодійному фонду та його команді довіряють. Люди донатять для ROXY, бо знають мене, підтримують і бачать результат нашої праці», – зазначає «Львівській Пошті» засновниця благодійного фонду ROXY Роксоляна Шміло.
Наша співрозмовниця – особистість і майстриня своєї справи, яка надає якісну допомогу незламним воїнам. Як писала «Львівська Пошта», ветерани знають Роксоляну Шміло як вимогливу, строгу, але з добрим серцем.
«Я завжди на зв’язку з хлопцями, знаю про всі їхні потреби, фізичні та ментальні. Вони ж знають, що я їх завжди вислухаю, почую, зрозумію, підтримаю і допоможу», – каже вона.
«Ми будуємо взаємини на довірі з ветеранами та їхніми родинами»
Роксоляно, яка місія та цінності благодійного фонду ROXY?
ROXY – це благодійний фонд, заснований на любові та підтримці ветеранів і їхніх сімей. Наша місія полягає в тому, щоб зробити життя ветеранів, які отримали поранення, незалежним і насиченим. Це так важливо, щоб вони могли повернутися до повноцінного й активного життя.
Ми підтримуємо процеси протезування, реабілітації, адаптації та соціалізації, сприяючи поверненню військових до активного життя. Наш акцент на реінтеграцію ветеранів, втілення в життя їхніх потреб.
Я постійно комунікую з ветеранами, які розповідають мені, чого потребують вони та їхні побратими, що повертаються з фронту. Мають потреби й родини ветеранів. На всіх тренінгах наголошую: не можна забувати про сім’ї ветеранів, бо родина – головна підтримка кожного з них!
Серед цінностей нашого фонду повага, довіра, справедливість та інновації. Такі цінності були закладені ще на старті комунікації з ветеранами. Зокрема, під час створення й проведення тренінгу «Коректна комунікація з ветеранами та військовослужбовцями», який я часто проводжу.
Дякуємо, шануємо і поважаємо військових за захист України! Завдяки їм можемо жити, працювати, навчатися, планувати завтрашній день. Вважаємо, що вони заслуговують на нашу підтримку у відновленні й покращенні свого життя.
Ми будуємо взаємини на довірі з ветеранами та їхніми родинами, створюючи відкриту спільноту, в якій кожен може почуватися комфортно.
Щодо справедливості, прагнемо забезпечити всім ветеранам рівний доступ до ресурсів і програм, щоб кожен міг отримати необхідну допомогу.
Якщо говорити про інновації, то це протезування, ефективні методи реабілітації, перспективи розвитку, щоб забезпечити найкращі можливості ветеранам у процесі відновлення.
«Наша команда дякує людям, які донатять»
Як уже писала «Львівська Пошта», ветерани знають фізичну терапевтку Роксоляну Шміло як вимогливу, строгу, але з добрим серцем. Шанують і довіряють. Подяка тобі за професійність і людяність! А фонду ROXY люди довіряють?
Дякую за добрі слова! Так, довіряють. Тішуся, що є така довіра! Наша команда дякує людям, які донатять. Фонд ROXY має рахунок.
Тішуся, що ветерани щиро довіряють мені і фонду. Такі довірливі стосунки дуже цінні. Можливо, це через прояв емпатії з мого боку, прояв підтримки. Під час занять у реабілітаційному центрі Unbroken я ніколи не жалію пацієнтів, не даю їм поблажок.
Довіра для мене дуже важлива під час занять та розмов із ветеранами. Хлопці сідають поруч і починають розповідати те, чого нікому не озвучували.
Вони свідомі, що я їх вислухаю, почую, зрозумію, підтримаю та допоможу. Їм важливо поділитися своєю історією, пережитим саме зі мною. Ніколи їх не засуджую, не ставлю зайвих запитань. Хлопці довіряють і відкриваються, що дуже цінно.
Бували випадки, коли через рік після виписки й реабілітації вони телефонували та розповідали, який бізнес планують започаткувати, запрошували на відкриття.
«Це був найкрутіший збір у моєму житті»
Чи все із запланованого вдалося реалізувати за рік роботи благодійного фонду?
Уже зроблено чимало, але ще не все задумане здійснилося. Зокрема, поки що не вдалося зорганізувати табір для ветеранів: витрати скерували в інше русло, на нагальніші потреби.
Думаю, що табір нам таки вдасться влаштувати цього літа. Можливо, він буде наметовий. Хлопці дуже цікавляться горами та польовими умовами.
А що із задуманого вдалося найкраще? Чим ти і команда фонду пишаєтеся найбільше?
Нам вдалося підтримати ветеранів. Маю на увазі стоматологічну допомогу, що завжди актуальна для воїнів. Ветерани радіють, що наш фонд може їх підтримати в наданні стоматологічних послуг.
Когось болить зуб, і є потреба в лікуванні, заміні пломби, комусь потрібна імплантація. За це воїни не платять – стоматологічні послуги повністю покриває наш фонд.
Ми уклали меморандум про співпрацю з одним із львівських стоматологів. Радіємо, що ветерани задоволені якістю надання стоматологічних послуг. Кажуть, що лікар – професіонал.
Також тішимося, що допомогли ветеранові, 33-річному Павлові Марценюку, який зазнав численних травм, зокрема втратив зір, із придбанням найновішої моделі iPhone 16 Pro.
Пацієнт реабілітаційного центру Unbroken родом із Хмельницької області, є батьком трьох дітей. Ми знайомі з його дружиною.
Це був найкрутіший збір у моєму житті – всього лиш за добу наш фонд зібрав необхідну суму для придбання спеціального пристрою. Завдяки голосовим функціям ветеран може орієнтуватися в просторі, спілкуватися.
Ми налаштували цей телефон для потреб Павла, встановили потрібні додатки, також придбали навушники з тактильними кнопками. Тепер ветеран освоює цей гаджет. Подяка кожному, хто долучився донатом!
Маємо ще одну амбіційну мету – допомогти цьому самому ветеранові з імплантацією зубів. Це його мрія – знову відчути смак їжі. Будемо старатися втілити цю мрію в життя.
«Треба якнайбільше ветеранів залучати до занять спортом, бо це найкраща реабілітація»
Знаю, що фонд ROXY допоміг львівській парахокейній команді, в складі якої ветерани, які тренуються у Новояворівську. Серед її учасників твій пацієнт «азовець» Олександр Жавненко, про якого писала «Львівська Пошта». Розкажи про цю допомогу.
Ветерани грають у следжхокей. Це адаптований хокей на спеціальних санях (следжах) для людей з інвалідністю. Для хлопців – це повернення до активного життя, до команди, до перемог.
У парахокейній команді тренуються четверо моїх пацієнтів. Серед них і згаданий тобою ветеран-«азовець» Олександр Жавненко. А ще Євгеній Шваб, Олександр Чаус та Олександр Вихованець.
Наш фонд забезпечив команду амуніцією, зокрема шоломами, крагами та пляшками для води. ROXY спрямований на розвиток інклюзивного спорту. А парахокей є дуже захопливим його видом.
Я особисто побувала на льодовій арені в Новояворівську, дивилася, як ветерани тренуються. Вони молодці!
Дуже добре, що є така перша парахокейна команда ветеранів. Я й собі спробувала: сіла в следж. Це дуже непросто, але цікаво.
Заняття спортом для ветеранів, які відновлюються після поранень чи мають ампутації, було, є і буде важливим. Треба якнайбільше хлопців залучати до занять спортом, бо це для них найкраща реабілітація.
До слова, спільно з фондом ми заснували тренування з інклюзивної боротьби самбо у Львові…
…де тренером є твій батько – майстер спорту з боротьби самбо Роман Шміло.
Так. Вдячна йому за це! То була моя ідея, а тато почав її реалізовувати. Інклюзивне самбо – це адаптація традиційного бойового мистецтва для осіб з інвалідністю.
Радіємо, що все більше ветеранів цікавляться ним. Представники фонду заповнили грант для організації тренувальних зборів. Мовиться про придбання необхідної амуніції. Чекаємо результатів від британського фонду. Це перша наша заявка.
А хто є в команді фонду?
Двоє моїх колишніх пацієнтів, дружина пацієнта, моя товаришка, мій батько. Ми – надійна, міцна команда, метою якої є допомога та підтримка воїнів задля реабілітації та відновлення. Нам вдалося зібрати команду однодумців, яка робить усе від щирого серця.
«Сплави і горотерапія – це про втілення рекреаційних задумів фонду»
Ти кажеш, що хлопців щораз більше цікавлять гори. Походи в гори – це дуже класно. Коли їх очікувати і куди саме плануєте мандрувати?
Ми живемо в прекрасному краї, маємо мальовничі Карпати. Так, горотерапію люблять усі, зокрема і я. Ба більше, ветеран, мій пацієнт Олександр Жавненко ще до повномасштабної війни ходив у гори, тож йому ця ідея припала до душі.
Маємо намір у липні організувати наметову поїздку в Карпати, яку можна поєднати з мініпоходами в гори. Можливо, поїдемо й у Закарпаття.
Цю мандрівку плануємо з родинами ветеранів. Буде дуже гарно, коли сім’ї разом мандруватимуть Карпатами! Хлопцям важливо, щоби поруч були дружини, дівчата.
Коли торішньої осені фонд проводив сплав на байдарках, ветерани також були з дружинами, дівчатами. Всім учасниками ця поїздка дуже запам’яталася і сподобалася. Всі одержали позитивні емоції. Цього року повторимо такі сплави.
Коли ми створювали фонд, то планували проведення рекреаційних заходів для ветеранів та їхніх родин, щоби покращити здоров’я та дати змогу насолоджуватися життям. Сплави і горотерапія – це якраз про втілення рекреаційних задумів фонду.
