Ситуація з чотириденною (!) відсутністю води через аварію на магістральному водогоні ЛМКП «Львівводоканал» сильно рознервувала містян. Упродовж трьох днів на напрямку Домажир – Кожичі сталося одразу чотири витоки, хоча цей водогін найменш аварійний. Масштабна аварія засвідчила: місто було не готове до такого водного колапсу.
Гнів містян можна зрозуміти, бо не лише не було води, бракувало водовозів. У посадовців мерії та керівництва Львівводоканалу своє бачення ситуації – «зношеність мереж і низький тариф на водопостачання».
Є потреба його підвищити до 65 гривень за кубометр (зараз майже 26 гривень із водовідведенням. – Авт.). У мерії заявляють, що для повної заміни критичних ділянок знадобляться понад 10 мільярдів гривень.
Через масштабну аварію на водогоні депутати Львівської міськради ініціювали скликання позачергової сесії на четвер, 6 листопада. Депутати мають намір заслухати публічний звіт керівництва ЛМКП «Львівводоканал» і представників наглядової ради цього комунального підприємства, чому так сталося і чого очікувати надалі. Про це голови фракцій акцентували «Львівській Пошті».
Львів’яни й депутати одностайні: дякують робітникам Львівводоканалу, які в холод, дощ, стоячи по пояс у багнюці, цілодобово робили все можливе й неможливе, щоб у домівках містян появилася вода. Сподіваємося, премію ці люди отримають.
«Для заміни критичних ділянок знадобляться понад 10 мільярдів гривень», – перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко:
Просимо вибачення у львів’ян за невигоди! Це дійсно дуже дискомфортно – декілька діб не мати водопостачання. Природною була негативна реакція людей, бо анонсували, що вода буде, а її не було.
Сталося чотири аварії поспіль. Працівники Львівводоканалу працювали цілодобово, щоб дати воду містянам, за що їм дякую.
Це були дуже складні роботи. Працювало дуже багато людей і техніки. Були залучені всі можливі служби, зокрема дорожні компанії. Дякуємо компаніям, які відгукнулися.
Аварія на магістральному водогоні Львівводоканалу – одна з найскладніших за останнє десятиріччя. Впродовж трьох днів на напрямку Домажир – Кожичі відбулося одразу чотири витоки води. Хоча цей напрямок не був гостроаварійним, як інші.
Львів здалека бере воду. Є сім напрямків водопостачання. Загалом понад 2200 кілометрів водопровідних мереж. Впродовж останнього року замінили близько 33 кілометрів мереж.
Для заміни критичних ділянок знадобляться понад 10 мільярдів гривень. Звісно, такої суми місто немає, тому, на жаль, такі аварії стаються.
Львівводоканал планово замінює мережі щороку. Зокрема, впродовж останніх п’яти-семи років. Ремонтують їх за ті суми, якими володіє підприємство. Місто в цьому плані дофінансовує Львівводоканал.
Чому? Бо діє мораторій на підвищення тарифів на водопостачання та теплопостачання для населення. І місто щороку поповнює цю різницю в тарифі. До слова, у Львові один із найнижчих тарифів на водопостачання.
Щодо стосується водовозів, ми проаналізували ситуацію, що можна краще зробити, врахували зауваження містян.
«Потрібна інвентаризація всіх мереж», – голова фракції «Європейська Солідарність» у Львівській міськраді Петро Адамик:
Такої аварії не мало б статися. Керівництво Львівводоканалу не передбачило такої ситуації. Водний колапс є наслідком багаторічної безсистемності та відсутності стратегічного бачення.
Як депутат уже четвертої каденції міськради знаю, скільки щороку грошей скеровуємо Львівводоканалу. Зокрема, значні кошти пішли на моніторинг мереж.
Упродовж останніх років ми багато чули про моніторинг, цифровізацію, контроль тиску в мережах, але коли стається прорив, то з’ясовується, що все це неналежно працює. Це означає, що мільйони гривень вклали неефективно, а управлінські рішення були поверховими.
Якщо підприємство визнає, що аварії на магістралях стали системними, то це пряме свідчення провалу в плануванні, профілактиці й модернізації мереж. Потрібна повна інвентаризація мереж.
Під час сесії 6 листопада чекаємо на звіт наглядової ради ЛМКП «Львівводоканал», яку створили для стратегічного нагляду та контролю. Важливо, щоб наглядова рада надала інформацію про свої рішення, рекомендації, результати моніторингу стану підприємства, а також кроки, які пропонувала для покращення його роботи.
Чекаємо на звіт директора комунального підприємства про використання бюджетних коштів та виконання програм модернізації мереж.
Безперечно, подяка робітникам Львівводоканалу, які працювали у важких умовах, щоб подати львів’янам воду.
«Львів не пройшов тест на водну стійкість», – голова фракції ВАРТА у Львівській міськраді Орест Печенко:
Під час сесії міськради 6 листопада хочемо почути звіт керівництва Львівводоканалу, обговоримо причини аварії та шляхи запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
Вважаю, що Львів не пройшов тест на водну стійкість. Львівводоканал – одне з перших комунальних підприємств міста, яке має наглядову раду. Хочемо її почути, зрозуміти ефективність цієї моделі управління.
Загалом місто регулярно дотує Львівводоканал, виділяє чималі кошти на модернізацію водопровідних мереж, які є старими. Їх тотальна заміна дуже дорого обійдеться.
Ми думали, що такого колапсу не може бути, але він стався. Нещодавно Львівводоканал розповідав у соцмережах, що «в місті зробили запас води, а в разі неможливості централізованої подачі організують підвезення води автоцистернами та розгортання стаціонарних ємностей». Показували фото водовозів.
На жаль, під час аварії не так сталося, як декларувалося. Люди стояли в чергах по три години (!), щоб набрати води, і не мали графіків її підвезення Це неприпустимо.
Приватні ж перевізники не виконали своїх зобов’язань щодо підвозу води в екстреній ситуації, попри попередні домовленості. Чому?
Моя мама мешкає на Левандівці і також не мала води. Ми довозили їй воду.
Думаю, містянам завжди треба мати запас води, особливо в часі війни.
Варто подякувати львів’янам за терпіння під час відсутності води, а робітники Львівводоканалу, які цілодобово працювали у важких умовах, повинні отримати премії. Чи має отримати премії керівництво підприємства – велике питання.
«Львівводоканалу бракує техніки і водовозів», – голова фракції «Голос» у Львівській міськраді Віталій Троць:
Аварія на магістральному водогоні виявила серйозні недоліки у підготовці міської інфраструктури до надзвичайної ситуації. Влада мала б гарантувати стабільне функціонування критичної інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність міста, але на практиці ситуація мала інакший вигляд.
З’ясувалося, що в місті немає достатньої кількості техніки для оперативного ремонту, тому довелося залучати зовнішніх підрядників.
Також бракує водовозів – люди годинами на них чекали, попри те що Львівводоканал раніше запевняв у готовності працювати в будь-яких умовах.
На фото в соцмережах напередодні все виглядало гарно, а реальна ситуація була зовсім інша. На картинках ми «стійкі, незламні», а на ділі – ні. Львів виявився неготовим до складної ситуації.
Тому на сесії 6 листопада ми як депутати міськради очікуємо звіту від керівництва Львівводоканалу і представників наглядової ради підприємства. Варто обговорити шляхи запобігання подібним ситуаціям, щоб знову не виник водний колапс у місті.
У мене вдома була вода, бо мешкаю у Винниках. Загалом, на мою думку, людям запас води потрібно завжди мати. Тим паче тепер, під час війни. Наша родина такий запас робить.
«Ситуація може повторитися», – заступник голови фракції ВО «Свобода» у Львівській міськраді Любомир Мельничук:
Це масштабна аварія на магістральному водогоні. На жаль, ситуація може повторитися.
Що таке кількаденна відсутність води, відчула моя мама і багато моїх знайомих. Це катастрофа: декілька днів без блага цивілізації.
Хочемо почути від керівництва Львівводоканалу під час сесії 6 листопада, чому настав водний колапс, хто конкретно недопрацював, які причини цієї масштабної аварії. Чекаємо на докладний звіт усіх відповідальних посадовців. Запитання будуть гострі.
Як з’ясувалося, у Львові бракує водовозів, хоча громаді в соціальних мережах підприємство напередодні розповідало, що вони є, що за потреби вода буде. А люди годинами чекали на ці водовози…
Подяка робітникам Львівводоканалу, які цілодобово працювали в дуже важких умовах. Вони мають отримати премії.
«З огляду на воєнні ризики раджу мати вдома запас води – 20-30 літрів», – Святослав Павлюк, голова наглядової ради ЛМКП «Львівводоканал»
Що варто зробити Львівводоканалу, щоб місто знову не опинилося у водному колапсі?
Львів не має одного джерела води. У міста сім напрямків водопостачання. Отже, кількість мереж, які утримує Львівводоканал, велика. Протяжність вхідних чи не найбільша в Україні: у південно-західному напрямку – 110 кілометрів, у східному – 80.
У нас мережі прокладені так, що є одна труба. І якщо один із напрямків виходить з ладу, це відчувають усі містяни.
В інших містах клали по дві-три труби уздовж магістралі. Тому, відповідно, коли на одній ставалася аварія, це не було критично для всієї системи.
Є зауваження в депутатів, що Львівводоканалу під час ліквідації аварії бракувало техніки.
Та всього бракує. Стан справ потребує постійної уваги та грошей. Для утримання в нормальному стані мереж, обладнання, техніки, засувок потрібні 500 мільйонів гривень, а є лише понад 40.
На 2200 кілометрах щороку потрібно замінювати старі мережі. За останні роки замінили 30 кілометрів мереж, а до того часу по два-три кілометри.
Бувало, десятиліттями не дуже щось ремонтували. З приходом нового керівництва підприємство нарощує ці темпи. Рівень втрат у мережах до 2014–2015 років становив майже 60%, зараз є нижчим – 30%.
Зроблено багато. Немає так, що все безнадійно, погано, але аварія сталася. Прикра, звісно, ситуація.
Тариф на водопостачання у Львові є занизьким?
Так. Наведу приклад. Коли ви печете торт і використовуєте масло, то це одна ціна, якщо маргарин, то друга. Якщо додаєте вишні, коньяк –торт обходиться ще дорожче. Тобто що більше грошей ви можете витратити на торт, то смачнішим він буде. Як мінімум мусите використати муку, яйця і цукор.
Мінімум для Львівводоканалу становить 500 мільйонів гривень на 2025 рік, щоб латати дірки, а ми маємо лише40 мільйонів
Якщо кажемо, що треба покращувати стан Львівводоканалу, тариф для населення потрібно підвищувати.
А яким має бути тариф на водопостачання?
Скажімо, 65 гривень за кубометр води дозволяє утримувати систему і вчасно замінювати мережі, щоб не допустити подальшої деградації. Але не дозволяє радикально покращити те, що є зараз.
За нинішнього тарифу підприємство не може вчасно замінювати всі аварійні труби. Тому тариф треба підвищувати.
Тобто ситуація з кількаденною відсутністю води може повторитися? Можуть бути нові прориви?
Звісно. Маємо сім напрямків водопостачання Львова. На золочівському стаються до 120 проривів на рік.
Золочівський напрямок найбільш аварійний?
Так. І стрийський напрямок також.
Яворівський напрямок, де сталася нещодавня аварія, не був гостроаварійним, але «рвонув».
Саме так. На найстарішому яворівському напрямку чавунна труба, на інших труби сталеві.
Що ви хотіли б порадити жителям Львівської громади – мати запас води вдома? Що робити людям, щоб не опинитися у водному колапсі, як жителі Рясного і Левандівки?
Так зле, як було наприкінці 1990-х – на початку 2000-х, уже не буде. Не буде ситуації, коли воду до помешкань містян подавали по три години на добу, вранці та ввечері.
З огляду на воєнні ризики раджу мати вдома запас води, бодай 20–30 літрів.
Львівводоканал виконав колосальну роботу зі встановлення генераторів на всіх станціях, зокрема насосних і каналізаційних, щоб у разі знеструмлення подавати місту воду. Ця частина убезпечена.
Місто виділило гроші на запас палива. Ми в багатьох аспектах багато зробили, щоб у разі ударів по енергетиці вода була.
Стан каналізації Львова – також трагедія. Це велика проблема, бо це старі очисні споруди, які ми фрагментами намагаємося латати.
Зрештою, Львівводоканал доставляв воду цистернами.
Але ж бракувало і цистерн, і води! Люди нарікали, що стояли по декілька годин, очікуючи водовозів. Чи хотіли б ви стояти в черзі дві-три години за бутлем води?
Якби я був головою ОСББ, то власною машиною поїхав би в інший кінець Львова, набрав води і привіз людям, а не чекав під будинком, щоб мені її привезли.
Львівводоканал має свої водовози. Частину цистерн мають райадміністрації, які підприємство залучало, частину – приватні перевізники, які займаються бізнесом і розвозять воду.
З ними були укладені угоди, що в разі потреби вони цю техніку нададуть для користування. Але в цій ситуації приватні перевізники свою техніку не надали.
Є аварійні ситуації, як ця. Питання, що робити далі. Фінансовий стан підприємства є першопричиною ситуації.
Через медіа я дізнався про скликання позачергової сесії міськради. Особисто я, як голова наглядової ради ЛМКП «Львівводоканал», запрошення на цю сесію ще не отримав.
Подяка працівникам, які ліквідовували аварійну ситуацію. Вони працювали в дуже тяжких умовах: чотири доби по пояс у болоті.
Ці люди як мінімум мали б отримати премії.
В четвер у нас засідання наглядової ради, будемо про це говорити. Але премії ще треба мати з чого давати. На ліквідацію аварії пішли значні кошти. Це означає, що ми не заплатимо за електроенергію, матимемо борги.
А наглядова рада Львівводоканалу отримує зарплату? Чи звітувала вона про свою діяльність?
Так, отримує. Звіт відбувся навесні 2025-го. Ми зустрічаємося з депутатами. Вже було три зустрічі. Хтось приходить, хтось – ні.
У вас була вода, коли сталася аварія, чи ви мешкаєте в іншому районі Львова?
Була вода, бо я мешкаю в іншому районі. Крихка система завжди вразлива. Люди починають помічати комунальників, коли щось не так. Коли все добре, їх не помічають.
Ви про важливість профілактики водопостачальних мереж?
Стовідсотково. Якщо є потреба заміни мережі, це варто робити завчасу, щоб не було аварій. Або ж доведеться згодом робити аварійний ремонт, який дуже дорого обходиться. Проблемним є золочівський напрямок – це Личаківський район, зокрема Винники.
А ця аварія у скільки обійшлася Львову?
Це питання до директора підприємства.
А чи не буде так, що суми в платіжках зростуть, бо витрачені кошти треба буде звідкись брати? Хто за це заплатить?
У Львівводоканалу немає жодних доходів, окрім як від постачання води. Іншими доходами можуть бути гроші, які переказує як допомогу міськрада.
