У Львові дружина загиблого захисника Вікторія Трибушна відкрила кав’ярню «Кава на двох»,про яку мріяла з чоловіком. Реалізувала плани свої та чоловіка і Світлана Бондаренко, відкривши пекарню «Духмяна мрія». Львів’янка Наталя Бервецька, дружина Героя, у власному цеху виготовляє безглютенові вареники та пельмені.
Всі вони отримали ваучер на розвиток власної справи і є учасницями ярмарку ветеранського бізнесу у Львові.
«Львівська Пошта» започатковує рубрику «Власна справа: з мрією в серці». Попри біль втрати дорогої людини, ці жінки зібрали силу волі в кулак, живуть, як би морально важко не було, провадять власну справу, яку люблять, та надихають інших своєю працею.
Три жінки, три життєві історії. Прочитайте, відвідайте ці локації і таким чином підтримайте ветеранський бізнес дружин загиблих Героїв!
«Львів підтримує ветеранський бізнес, зокрема дружин загиблих Героїв, надаючи ваучерну підтримку. Пишаємося, що завдяки програмі «Відвага до бізнесу» досвід міста Лева став прикладом для інших міст України», – розповідає керівниця департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун.
З її слів, жінки навчаються на курсах у міськраді, подаються на конкурс ваучерної підтримки бізнесу, отримують 300 тисяч гривень і розвивають власну справу.
«Вони спілкуються в колі однодумців і згодом гуртуються. Є ті, що вже стали менторками на наших навчаннях, а колись самі тут навчалися. Це, зокрема, власниця кав’ярні «Кава на двох» Вікторія Трибушна, в якої смачна кава і десерти», – зазначає Інна Свистун.
«Жінки від болю втрати перейшли в русло праці», – Вікторія Родич
Мріяли, навчалися, діяли і втілили задумане в життя. Це жінки, які не опустили рук, натхненно працюють, є креативними в своїх задумах, розвивають власну справу, сплачують податки і популяризують ветеранський бізнес. Так про сьогоднішніх героїнь «Львівської Пошти» каже голова громадської організації «Родин полеглих Героїв Львівщини», співорганізаторка ярмарку ветеранського бізнесу у Львові Вікторія Родич.
Нагадаємо, що ярмарок працює вже рік і став доброю традицією – відбувався щомісяця, кожної другої та четвертої неділі на площі Ринок, 1. Його проводять з ініціативи громадської організації «Родин полеглих Героїв Львівщини» за підтримки департаменту економічного розвитку Львівської міськради.
«Наш ярмарок – про взаємоповагу до ветеранської спільноти і відвідувачів, які до нас приходять. Ми зібрали довкола себе велике ветеранське середовище, яке підтримує і надихає. За цей рік з невеликої спільноти – 20 учасників – ми виросли до 80 ветеранських бізнесів», – розповідала «Львівській Пошті» Вікторія Родич. У планах на 2026-й – щоб ярмарок працював щонеділі, збільшення кількості яток та їх оновлення.
Вікторія Родич – львів’янка, за фахом товарознавиця. Її чоловік служив у 24-й бригаді. В липні 2014-го загинув на Луганщині. З 2014-го жінка почала громадську діяльність, волонтерила. З товаришкою Геленою Білик заснувала громадську організацію «Родин полеглих Героїв Львівщини». Зараз Вікторія вдруге заміжня. Її чоловік служить у 103-й бригаді ТрО.
Як уже писала «Львівська Пошта», тепер у спільноті громадської організації майже 700 осіб зі Львова та області.
«На жаль, дружин загиблих Героїв на Львівщині стає все більше, бо війна триває. Та жінки, попри все, знаходять силу жити, навчатися і працювати. Жінки від болю втрати перейшли в русло праці. За це їм шана і повага. Вони є прикладом для інших дружин: я змогла і ти зможеш. Вони пішли на конкурс «Відвага до бізнесу», який організовує Львівська міськрада. Він дає змогу навчатися, а відтак одержати ваучерну підтримку від міста. Їхні чоловіки пишалися б ними!» – акцентує співрозмовниця.
З її слів, є дружини загиблих військових, які вже стали ФОПами. Це Вікторія Трибушна, власниця «кав’ярні «Кава на двох», Наталя Бервецька, яка має цех і виготовляє безглютенові вареники та пельмені, і Світлана Бондаренко, власниця пекарні «Духмяна мрія». Є жінки, яких тільки підштовхують стати ФОПами. Але на це потрібен час.
«Пишаємося, що ярмарок ветеранського бізнесу у Львові є доброю нагодою для дружин загиблих воїнів бути в спільноті, розповісти про власну справу і презентувати свою продукцію. Це наша соціальна місія, яка, думаю, нам вдалася. Закликаю містян купувати продукцію і підтримувати ветеранський бізнес», – каже Вікторія Родич.
У планах – частіше збирати жінок у просторі громадської організації «Родин полеглих Героїв Львівщини» задля спілкування та обміну досвідом. На базі громадської організації буде створена асоціація підтримки ветеранського бізнесу.
«Будемо співпрацювати з Центром підтримки підприємництва міськради. Є викладачі з Львівської політехніки, які готові долучитися до навчання. Мовиться про маркетинг і комунікацію. Такі навчання будуть безкоштовними для жінок», – зазначає співрозмовниця.
«У нас із чоловіком була мрія створити сімейний бізнес», – власниця кав’ярні «Кава на двох» Вікторія Трибушна
У Львові на проспекті Чорновола, 77, вже другий рік поспіль працює кав’ярня «Кава на двох». Тут смачна кава і десерти власного виробництва.
У березні 2024 року її відкрила Вікторія Трибушна – дружина воїна-добровольця125-ї бригади ТрО. Чоловік Вікторії, який від початку повномасштабної вторгнення став на захист України, загинув 7 лютого 2023-го під час оборони Бахмута. Похований на Полі почесних поховань у Львові.
Щоб відкрити кав’ярню, жінка пройшла курси в 2023-му і скористалася ваучерною підтримкою від міста. «Кава на двох» стала втіленням мрії подружжя.
Вікторія, будучи родом із Херсона, має педагогічну освіту, а також вивчала бухгалтерію і аудит. До великої війни працювала у фінансовій сфері. Тепер зареєстрована як ФОП і є кондитеркою та баристою.
Курси від Центру підтримки підприємництва стали для неї кроком у бік соціалізації. Після бізнес-навчання Вікторія подалася на конкурс ваучерної підтримки бізнесу ветеранів та їхніх рідних і отримала 300 тисяч гривень на розвиток власної справи. Завдяки цим коштам змогла відшкодувати вартість всього профільного обладнання в кав’ярні.
«У нас із чоловіком Андрієм була мрія про сімейний бізнес. Я втілила цю мрію. Тепер кав’ярня «Кава на двох» – це ветеранський бізнес. Мій чоловік був військовим. Син, який пішов на фронт добровольцем, продовжує служити», – розповідає вона. Жінка сама робить каву і готує різноманітні десерти.
Як би важко не було, Вікторія Трибушна радить усім, хто мріє про власну справу, наважитися податися на конкурси грантової підтримки і зайнятися омріяною справою.
«Від часу загибелі чоловіка в лютому мине три роки. Болить… Дуже бракує його. Бувають такі складні ситуації, коли я розумію, що потрібні чоловічі руки або чоловіча впертість. Але все-таки відчуваю підтримку чоловіка… Потрібно дати собі час. Знайти потенціал і сили рухатися далі. Потрібно робити те, що любиш», – резюмує співрозмовниця, закликаючи містян підтримувати ветеранський бізнес Львова, зокрема дружин полеглих військових.
Вікторія Трибушна також була учасницею ярмарку ветеранського бізнесу. Вважає його проведення у Львові дуже доречним, бо так ветерани й дружини воїнів мають змогу гуртуватися.
Започаткувавши власну справу і провадячи її, жінка ділиться досвідом з іншими дружинами воїнів, ветеранами під час лекцій у Центрі підтримки підприємництва в міськраді.
«Завжди казала чоловікові, що хочу робити корисне й особливе. Так і є», – власниця «Наталі Глютен Фрі» Наталя Бервецька
Учасницею ярмарку ветеранського бізнесу є і львів’янка Наталя Бервецька, яка з травня 2024-го у власному цеху «Наталі Глютен Фрі»виготовляє безглютенові вареники та пельмені.
Жінка є дружиною загиблого Героя. Олег боронив Україну в складі 103-ї бригади ТрО. Загинув 21 листопада 2022-го на Луганщині.
Наталя розповідає, що її 11-річний син, будучи на дієті, споживає безглютенову продукцію, якої на ринку бракувало. Вона створила свій бренд із турботи про сина, який має непереносимість глютену.
«Наталі Глютен Фрі» – єдині у Львові безглютенові вареники та пельмені від локального виробника. Це сертифікована продукція – гарантія безпеки та якості. Жінка також зареєстрована як ФОП. За фахом вона товарознавиця.
Спочатку було навчання від Центру підтримки підприємництва В міськраді. Згодом Наталя подалася на конкурс ваучерної підтримки бізнесу ветеранів та їхніх рідних. У 2024 році отримала 300 тисяч гривень на розвиток власної справи:
«За ці гроші я придбала необхідне обладнання, знайшла приміщення. Мене наче хтось штовхав: роби, ти все зможеш! Певна, що це така підтримка чоловіка з небес. Я її дуже відчуваю. Буває складно, тоді кажу: «Олегу, як я маю це вирішити?». І згодом усе налагоджується. Працюю, маю цех з виготовлення безглютенової продукції та можливість її продажу. Запрошую львів’ян купувати наші смаколики на вулиці Круглій, 5Б. Я завжди казала чоловікові, що хочу робити щось корисне й особливе. І так воно сталося. Попри проблеми зі здоров’ям у дитини та біль, який я відчуваю через загибель чоловіка, займаюся власною справою, яку люблю».
Наталя Бервецька наголошує, що помічними для дружин полеглих Героїв є мотиваційні курси, арттерапія, розмови з психологом. Тим жінкам, що мріють про власну справу, радить не боятися і подаватися на конкурси грантової підтримки.
«Важливо вірити в себе, у свої сили. Рухатися крок за кроком. Робити те, що любиш. Бути в колі людей, які, як і ти, розуміють, що таке біль втрати, що варто йти далі, працювати. Радію, що взяла участь у ярмарку ветеранського бізнесу. Це потужний захід у Львові, який гуртує ветеранське середовище. Подяка організаторам. Тішуся, що маю коло людей, де можна поспілкуватися, порадитися, відчути підтримку», – резюмує вона.
Наталя Бервецька каже, що Львів є прикладом, як потрібно підтримувати ветеранський бізнес, ветеранів та їхні родини.
«Ми мріяли з чоловіком відкрити свою пекарню», – власниця пекарні «Духмяна мрія» Світлана Бондаренко
У Львові на вулиці Клепарівській, 15, з 22 серпня 2024 року працює пекарня «Духмяна мрія», яку відкрила Світлана Бондаренко. Тут можна придбати запашний хліб, смачні булочки, мініпіцу, кіші, печиво.
Її коханий Євген служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув на фронті у 2022-му. Похований на Полі почесних поховань у Львові.
За плечима Світлани, двічі переселенки, економістки за фахом, навчальні курси від Центру підтримки підприємництва міськради та перемога в низці грантів. За ці гроші вона й придбала обладнання для пекарні.
Як переможниця конкурсу ваучерної підтримки бізнесу ветеранів та їхніх рідних також отримала 300 тисяч гривень на розвиток власної справи. Спочатку купила тістоміс.
«Перші курси, які я пройшла, це курси для внутрішньо переміщених осіб. Я родом з Луганщини. Ще в 2022-му у Львові стала учасницею курсу «Як розпочати власну справу». Потім пройшла інші курси, навчання. Це дуже добре, що Львів допомагає ветеранам і дружинам загиблих воїнів започатковувати власну справу», – каже підприємниця.
Світлана Бондаренко розповідає, що відкриття власної пекарні було їхньою з чоловіком мрією:
«Ця мрія була в нашому серці. І ця мрія стала реальністю. Пекарня «Духмяна мрія»працює. Через рік знайомства ми переїхали до Харкова. До цього я не працювала з тістом. Пекла тільки вдома. У 2019-му шукала роботу, і мені запропонували працювати формувальницею булочок. Коли спробувала, то дуже полюбила цю справу. Робила це з такою любов’ю і зрозуміла, що хочу займатися цим у житті. Я навчилася формувати й випікати хліб. Коханий бачив, як я люблю те, що роблю. Він мене дуже підтримував».
У квітні 2022 року пара переїхала до Львова з розумінням, що залишиться тут жити і з мрією відкрити пекарню. Чоловік у червні пішов служити у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду, а в липні загинув. Пара не встигла побратися…
Провадити самій, без чоловіка бізнес непросто. Та Світлана Бондаренко не з тих, що здаються, працює і йде вперед. Є учасницею ярмарку ветеранського бізнесу.
«Організаторки ярмарку – Вікторія Родич та Гелена Білик – запропонували мені стати його учасницею. Звісно, я погодилася. Це підтримка бізнесу і пекарні, за що їм дякую. Це так цінно і приємно. Ярмарок дуже допоміг у моїй діяльності», – вважає співрозмовниця.
Світлана Бондаренко радіє постійним клієнтам: «Є такі, що приїздять з інших районів Львова спеціально, щоб придбати нашу продукцію».
Дружинам Героїв, які мріють про власну справу, співрозмовниця «Львівської Пошти» радить іти до своєї мрії:
«Нехай маленькими кроками, але йти і не зупинятися. Не боятися почати, щоб потім не жалкувати, не спробувавши. Робіть те, що вам до душі, що любите. Звісно, варто подаватися на конкурси грантової підтримки, навчатися. Не відштовхуйте допомогу та підтримку інших!».
Зі слів Світлани, варто спілкуватися з тими дружинами воїнів, які пережили біль втрати, «бо вони як ніхто вас зрозуміють. Не закривайтеся в собі, спілкуйтеся. Звертайтеся по допомогу до психолога, психотерапевта. Життя триває. Наші кохані стовідсотково хотіли б, щоб ми були щасливими. Ми маємо жити за двох. І так живемо».
