Близькість до кордону, відносна безпека, розвинена туристична інфраструктура, цікаві туристичні локації, гостинність – ось переваги, які в часі великої війни притягують туристів до Львова.
«Львів є воротами України у Європу. Сфера гостинності у нашому місті з початку великої війни зазнала кардинальних змін. Нам варто багато працювати і розвивати цю сферу. Маємо тримати руку на пульсі!» – зазначає «Львівській Пошті» керівниця управління туризму Львівської міськради Христина Лебедь.
Співрозмовниця з весни 2022-го очолює управління, має 17-річний досвід роботи в журналістиці, вважає себе радше менеджеркою, яка координує процеси, а не посадовицею.
«Ця посада – велика відповідальність і виклик. Вимоги в часі війни є надвисокими. Щомісяця ми з командою аналізуємо, що корисного зробили в сфері гостинності для громади і гостей Львова. Місто має подбати про кожного, хто сюди приїздить», – каже Христина Лебедь.
Коли цифри надважливі. Акцент на колаборацію з кафедрою соціології УКУ
Туризм і війна: як змінилася сфера гостинності Львова під час повномасштабного вторгнення?
Сфера гостинності у Львові з великою війною таки зазнала змін. І ці зміни кардинальні. Насамперед ми втратили іноземного гостя, який приїздив до нашого міста, щоби ознайомитися з ним, провести тут час, залишити тут свої гроші. Понад 50% туристів були іноземцями. Так було до повномасштабного вторгнення.
До нас найбільше приїздили туристи з Польщі, Великої Британії, Німеччини, США. Всі ми пам’ятаємо велику кількість гостей із Арабських Еміратів. Цього гостьового сегмента тепер немає.
Коли розпочалася велика війна, до Львова приїздили переважно іноземні журналісти. Це не туристи, але це дуже важливі контакти. В підсумку маємо контакти трьох тисяч іноземних журналістів. Це багато. Для сфери гостинності це було перевагою, адже вони зупинялися у львівських готелях, тут харчувалися.
Загалом ми втратили всю аналітику й соціологію. До великої війни мали вибірку з аеропорту, туристичного офісу на площі Ринок, зокрема, звідки туристи прилетіли і на скільки. Також проводили відкриті опитування.
Цифри надважливі насправді. Ми ці дані втратили: хто є гостем, на скільки часу приїхав, яка його платоспроможність. Цю інформацію колись Львів мав, тепер відновлюємо ці дані.
Як саме?
У 2023-му ми акцентували на колаборації з кафедрою соціології Українського католицького університету. Подяка професору Вікторові Сусаку, який очолює цю кафедру, за співпрацю! Він теоретик і практик.
Внаслідок цього вже два роки (2023-й і 2024-й) студенти проходять у нас практику, проводячи опитування на площі Ринок, найбільш активних туристичних локаціях, у готелях на рецепції. Це цікаво для вишу, для нас і, що найголовніше, для Львова. Як керівниця управління я дуже задоволена такою співпрацею з УКУ.
Отже, опитування показують, що до Львова 58,5% іноземців їдуть потягом, 25,2% власним авто, 11,6% рейсовим автобусом, 3,3% туристичним автобусом, 0,8% автостопом.
Середня тривалість перебування у Львові іноземців у 2024-му, згідно з опитуванням, збільшилася. Торік іноземці перебували у нас чотири-сім діб, цього року – шість-десять діб. Українці у 2023-му перебували у Львові дві-три доби, у 2024-му – три-сім діб.
Торік іноземців у місті Лева було 11%, цього року вже 15%. Це добре. 85% – це внутрішній турист.
На що вказує така соціологія місту?
Вона дає розуміння, з ким ми працюємо і куди нам рухатися. Це опитування проводимо вже два роки, аналізуємо і робимо висновки про тенденції у сфері гостинності.
Можемо відстежувати зміни, бачити слабкі та сильні сторони. Певна, що в теперішній час соціологія – це історичні дані. Через 50 років буде цікаво подивитися на цифри в сфері гостинності під час війни.
«Мусимо думати на перспективу!»
Христю, ти є очільницею управління туризму Львівської міськради з весни 2022-го. Це час повномасштабного вторгнення. Що тобі з командою вдалося втілити у життя?
Після 17 років роботи в журналістиці у травні 2022-го я очолила управління туризму. Вдячна родині за підтримку! Вважаю себе радше менеджеркою, яка координує процеси, не посадовицею.
Ця посада – велика відповідальність і виклик. Вимоги в часі війни надвисокі. Щомісяця ми з командою аналізуємо, що корисного зробили для громади та гостей Львова.
Разом із командою гордимося, що провели вже згадане опитування з кафедрою соціології УКУ. Це на часі і це важливо. Багато процесів тепер запускаємо. Оцінити та відчути їхній вплив на сферу гостинності зможемо за певний час.
Важливим є проєкт «Гостинність без бар’єрів». Робимо акцент на безбар’єрності та інклюзії. Зокрема, спільно працюємо з Іриною Маруняк, уповноваженою з питань доступності Львівської міськради.
Туризм – це гостинність, а гостинність – це безбар’єрність. Наше місто має слоган «Львів відкритий для світу». Тепер ми його переосмислюємо, скількох гостей втратили через бар’єри.
Мусимо думати на перспективу, дбаючи про базові речі – безбар’єрність і доступність, які можемо напрацювати. Мовиться, зокрема, про комунікацію з військовими, які повертаються з фронту, які перебувають у реабілітаційних центрах, створюючи для них безбар’єрний простір. Маємо дбати про те, щоб нова категорія гостей з’явилася у нашому місті.
Щодо досвіду інших країн, то мені до вподоби досвід безбар’єрності Швеції і решти скандинавських країн.
У межах проєкту «Гостинність без бар’єрів» маємо й навчання готельєрів та рестораторів. Важливо вчитися, змінюватися.
Також час від часу зустрічаємося та спілкуємося з готельєрами і рестораторами. Вони розповідають про кризу в кадрах у сфері гостинності.
Чому? Бо велика кількість людей виїхала за кордон, знайшла там роботу і залишилася. Частина на фронті. На жаль, зараз велика плинність кадрів. Шукаємо різні методи, як можна вийти з цієї кризи.
Важливим є й проєкт «Місто лікує». Він має різні формати. Мовиться про співпрацю з реабілітаційними центрами у Львові та області, зокрема Національним реабілітаційним центром UNBROKEN, Superhumans Center, центром «Галичина».
Щотижня надсилаємо в центри пропозиції щодо відпочинкових подій. Це відвідування музеїв, театрів, кінотеатрів, проведення екскурсій, концерти. Опісля центри формують групи, а ми на запит організовуємо події. Є індивідуальні запити від воїнів. На все це передбачені бюджетні кошти.
Пам’ятаю, як ці екскурсії проводив у Львові відомий екскурсовод Петро Радковець…
Так, він був першим. Пам’ятаю, як ми радилися… Світла пам’ять знаному львів’янину та екскурсоводу Петрові Радковцю. Власне проєкт «Місто лікує» й розпочинався з екскурсій Львовом.
Ми зібрали гідів та екскурсоводів, які погодилися брати участь в екскурсіях для воїнів. Перед запуском проєкту провели їм навчання, зокрема щодо надання першої домедичної допомоги, коректної комунікації, роботи з людьми з ПТСР.
Загалом у команді проєкту «Місто лікує» понад десять гідів. Подяка їм за працю! І цей проєкт про зміну сфери гостинності.
Воїнам до вподоби проєкт «Місто лікує»?
Дуже. Маємо гарні теплі відгуки. Тішимося з командою і гідами, що нам вдалося. Воїни хочуть відпочити, побувати на різних локаціях Львова, відвідати музеї, театри.
Після екскурсій, театрів, кіно, концертів їхні очі змінюються, їхні емоції зовсім інші. Воїнам, які на реабілітації, дуже подобається пізнавати Львів. Також разом із ними приходять їхні рідні.
Військовим до вподоби екскурсії Стрийським парком, середмістям Львова, зокрема його історичним ареалом. Полюбляють вони й мандрівки на «Чудо-поїзді».
А в якому захваті воїни від концертів у філармонії, зокрема виступів «INSO-Львів»! Є військовий, який проходить реабілітацію в центрі «Галичина», він не пропускає жодного концерту «INSO-Львів».
Чоловік розповідає, що ніколи не слухав класичну музику, а тепер полюбив її. Ба більше, каже, йому легше переживати фантомні болі. Розуміємо, що якщо бодай одній людині цим проєктом допоможемо, це вже фантастично!
Цей проєкт дуже важливий для воїнів, які проходять лікування в реабілітаційних центрах. Це час відпочити, час пізнати наш прекрасний Львів, час на емоції.
До речі, проводимо й опитування воїнів. Питаємо, чи вони вперше у Львові, що хотіли б побачити, чи їм сподобалися екскурсії та заходи. Ми отримали типові відповіді. Які? «У Львові смачна кава», «хочу побачити ваші храми», «хочу більше чути української мови».
Воїни на реабілітації – це ще один сегмент туризму у Львові.
Саме так. Більшість воїнів тут уперше. Їм цікаво пізнавати місто Лева. Дуже цікаво.
На твою думку, чи вміє комунікувати з воїнами персонал львівських кафе, ресторанів, готелів на третій рік великої війни?
Можемо відстежувати позитивну тенденцію. Львів змінюється, персонал вчиться, і це добре. Щоразу бачимо більше воїнів у закладах Львова, під час екскурсій містом на милицях, на колісних кріслах. Дуже важлива правильна комунікація.
У Львові вже є карта безбар’єрності. Думаю, згодом будуть і позначки про доступність закладів. У місті є 38 закладів із безбар’єрним входом та універсальною вбиральнею. Робота триває, тож їх буде більше. Це і фінанси, і розуміння, і зміна процесів.
Хто у нас гостює і скільки витрачає
До початку великої війни до Львова, як ти сказала, найбільше приїздили туристи з Польщі, Великої Британії, Німеччини, США, а як тепер? Туристи з яких країн гостюють у місті Лева?
Також із Польщі (17,9%), Німеччини (13,7%), Великої Британії (10,5%), США (6,3%). Приїздять до нашого міста з Нідерландів (6,3%), Іспанії (5,3%), Австрії (4,2%).
Якими є середньодобові витрати туристів у 2024-ому, окрім житла та добирання?
Іноземці витрачають на добу у Львові 1986 гривень (торік – 2065 гривень), українці – 1494 гривні (торік – 1450 гривень). Середні витрати на проживання – 1475 гривень за добу.
А з ким туристи перебувають у Львові?
Із друзями (29,3%), родиною (28,4%), самостійно (17,9%), парами (12,2%), з туристичною групою (0,8%).
Які локації полюбляють найбільше?
Центральну частину Львова, панорами міста, Шевченківський гай.
Безперечно, всі хочуть побачити місто Лева з ратуші. В часі війни мовиться лише про суботу та неділю, з 09:00 до 19:00. Потрібна попередня реєстрація в Центрі туристичної інформації. Загальний квиток коштує 50 гривень, для дітей від семи до 13 років – 20 гривень.
Щодо краєвидів Львова, то серед локацій, які тепер найбільш відвідувані, можна назвати Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні. Це глибокий і важливий зміст! Люди приходять мовчки споглядати місто. Ця локація – місце пам’яті, місце сили.
«Львів став місцем зустрічі родин»
Внутрішній туризм: хто в списку?
Це радше сімейний відпочинок, мами з дітьми. Львів є тим місцем, де родини зустрічаються. Мовиться про те, що родина за кордоном, а батько на фронті.
Вони приїздять до Львова, коли в чоловіка відпустка, і проводять час разом. Нам часто про це розповідають у готелях. Чому Львів? Бо наше місто найближче до кордону. Тут відносно безпечно, є що оглянути, куди піти разом із дітьми. Львів став місцем зустрічі родин.
Щодо цифр, то 24,1% – це гості з Києва, 5,9% – Тернополя, 5,5% – Харкова, 4,6% – Хмельницького. Гості з міст Дніпро та Рівне по 4,4%, з Одеси – 3,7%.
А львів’янам цікавий Львів туристичний?
Звісно. Збільшилася кількість містян, які відвідують туристичні офіси. Містяни цікавляться, куди можна піти, що побачити, і це добре.
Зацікавлення 14-ми Днями європейської спадщини, а це 107 подій впродовж трьох днів, яскраве свідчення цього. 86% людей, які зареєструвалися, прийшли на події. Найбільше гостей зібрали: обсерваторія Франкового вишу, Музей хвороб, екскурсія простором дому 42.
Для містян у часі війни екскурсії рідним Львовом – ресурс та емоції. Ми потребуємо емоцій. Колись літали на вікенд до Кракова чи Відня, тепер в моді екскурсії Львовом.
Раджу піти на Factory Art Center (вулиця Богдана Хмельницького, 124), відвідати галереї, зокрема галерею Гудімова. Бачимо, як по-новому звучать львівські театри, зокрема театр Заньковецької: прем’єра на прем’єрі!
Через велику війну львів’яни стали більше пізнавати рідне місто?
Так. І це дуже приємно.
«Маємо тримати руку на пульсі! Сфера гостинності – це кошти»
Яка зараз місія сфери гостинності Львова?
Місто має подбати про кожного, хто сюди приїздить. До нас їдуть! До нас їдуть з метою відпочинку. Львів – це атмосфера та емоції.
В часі війни нам варто багато працювати і розвивати сферу гостинності. Теперішній Львів – це соціально-реабілітаційне місто, медичний хаб.
Працюючи і втілюючи в життя проєкти «Гостинність без бар’єрів», «Місто лікує», маємо розуміти, що коли прийде час зустрічати гостей, ми готові. Що наша сфера вистояла, працювала і може гідно зустрічати туристів. І люди, які приїдуть до Львова, захочуть повернутися знову до нас з рідними чи друзями. Маємо тримати руку на пульсі! Сфера гостинності – це економіка, це кошти.
фото: Олег Огородник, Ірина Цицак, управління туризму Львівської міськради
Дослідження Львівського туристичного офісу та УКУ «Гості Львова у 2024. Хто вони». Опитування проводили у квітні 2024-го
