У найближчі два місяці не повинно бути затримок із виплатами зарплат і пенсій, але вкрай важливо, щоби США та ЄС щонайшвидше ухвалили рішення про подальшу допомогу нашій державі.
Чи вистачить Україні в цьому році грошей на зарплати бюджетникам, виплати пенсій та соцдопомоги? Чи можливі затримки цих виплат? Такі питання логічно ставити з огляду на те, що Україна в 2024-му потребує зовнішнього фінансування на 37,3 млрд дол. Ні для кого не секрет, що потреби соціальної сфери і в 2022-му, і впродовж 2023-го наша країна закривала завдяки прямій бюджетній підтримці міжнародних партнерів, бо свої власні бюджетні гроші потрібно спрямовувати на сектор безпеки та оборони.
Однак основні наші донори – США та ЄЄ досі не ухвалили рішень щодо подальшої допомоги Україні. В них зараз свої політичні баталії: у США наближення президентських виборів загострило протистояння між республіканцями і демократами, а в ЄС угорський прем’єр Віктор Орбан відривається на повну і диктує іншим 26 країнам Євросоюзу свої умови щодо подальшої допомоги нашій державі. Майже половина січня вже минула, а точної інформації про те, яку допомогу Україна отримає цього року від західних партнерів, поки що ніхто дати не може.
Проблема не теперішня, а майбутня?
Саме через це останніми днями в інформпросторі можна побачити і почути низку обговорень щодо можливих затримок зарплат учителям і медикам. Це непокоїть і львів’ян, і жителів усіх інших українських міст та сіл. Найчастіше у цих матеріалах ЗМІ згадується заява першої віцепрем’єрки – міністерки економіки України Юлії Свириденко в інтерв’ю виданню Financial Times, яке вийшло в кінці грудня: «Україна може бути змушена відкласти виплату зарплат держслужбовцям і пенсій мільйонам громадян, якщо ЄС і США не нададуть обіцяну фінансову допомогу на початку нового року». Зрештою, і сама перша віцепрем’єрка, і інші представники уряду, а також представники президентської парламентської фракції пояснювали, що на перші місяці року Україна має досить грошей для виплат соціальним категоріям громадян, але в довготривалій перспективі ризики справді є. Тут потрібно розуміти, що очікувана фінансова допомога від США та ЄС надійде найшвидше у березні. Звісно, якщо рішення у США та ЄС будуть ухвалені до лютого чи принаймні у перших числах лютого. Представники нашої влади запевняють, що не варто хвилюватися з приводу затримок виплат бюджетникам у січні та лютому. Щодо лютого питань, звісно, більше, але спробуємо повірити в це.
Велика діра в бюджеті
Загалом до теми можливих затримок виплат зарплат і пенсій потрібно підходити дуже обережно. Бо, з одного боку, це важливо і стосується більшості українських сімей, а з другого – в російській ІПСО останнім часом також жваво використовують ці наші проблеми. Коли ви на анонімних телеграм-каналах читаєте про те, що мільйони українців залишаться без зарплат, то, звичайно, починаєте панікувати. Але, по-перше, не варто читати неперевірені джерела, по-друге, ситуація не є статичною, щодня може щось змінитися (мовиться насамперед про рішення наших іноземних партнерів). І тому, по-третє, свої проблеми варто розуміти самим, а не щоб нам про них розповідав ворог.
Тому розглянемо сухі цифри. В держбюджеті України на цей рік передбачені доходи в розмірі 1 трлн 768 млрд грн і видатки – 3 трлн 355 млрд грн. Тобто дефіцит становить 1 трлн 571,5 млрд грн, фактично половину бюджету. Друга половина – 1 трлн 692,6 млрд грн – це передбачені витрати на безпеку та оборону. Під час війни ми не маємо іншого виходу, аніж ухвалювати саме такий бюджет. Звісно, є питання й до деяких статей видатків, як-от телемарафон чи щось подібне, але це вже тема іншої статті.
Загалом нам потрібно звідкись узяти половину коштів, які плануємо витратити цього року. І це стосується саме витрат на соціальну сферу, зарплати, пенсії тощо. Уряд чітко визначився з тим, що ці гроші ми братимемо в міжнародних партнерів. У доларовому еквіваленті він спочатку заклав зовнішніх запозичень на 41 млрд дол. Однак наприкінці грудня міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що потреба у зовнішньому фінансуванні зменшилася до 37,3 млрд дол. Це відбулося завдяки заходам, спрямованим на максимізацію доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних видатків держбюджету.
Наша влада запевняє, що в січні та лютому проблем не виникатиме, бо наприкінці минулого року Україна отримала від Міжнародного валютного фонду (МВФ) третій транш на суму майже 900 млн дол. у межах чотирирічної програми розширеного фінансування. Ця нова програма від МВФ для України, схвалена в березні 2023-го, передбачає фінансування на 15,6 млрд дол. упродовж чотирьох років. Але потрібно зважати на «структурні маяки» від МВФ. Торік Україна залучила за цією програмою загалом 4,5 млрд дол., усі три заплановані транші. Також у грудні 2023-го Україна отримала від Японії загалом 2,2 млрд дол. як пільгового фінансування, так і грантів за програмами Світового банку. Від ЄС – 1,5 млрд євро останнього траншу програми макрофінансової допомоги (ця програма завершилася саме наприкінці минулого року, а загалом у 2023-му ЄС надав Україні бюджетну підтримку на 18 млрд євро), також за програмами Світового банку від Норвегії – 190 млн дол., Німеччини – 55 млн дол., США – 50 млн дол., Швейцарії – 20 млн дол.
Якщо ж повернутися до урядових планів залучення зовнішніх запозичень на цей рік, то наш Кабмін очікує ще, зокрема, 5,4 млрд дол. від МВФ, 8,5 млрд дол. від США і 18 млрд дол. від Євросоюзу. Ще раз повторюся, що тут мовиться про фінансову підтримку. Однак Україні потрібна й подальша військово-технічна допомога іноземних партнерів.
Допомога від США: постійно стримуваний оптимізм
Тепер докладніше розглянемо, на якому зараз етапі в наших партнерів процес ухвалення додаткової допомоги Україні. Американські законотворці цього тижня вже стали до роботи після різдвяно-новорічних канікул. 8 січня повернувся Сенат, 9 січня – Палата представників. Із важливого зазначимо, що президент США вже заявив про те, що лідери республіканців і демократів у Конгресі досягли згоди щодо максимального розміру витрат федерального бюджету на 2024 рік.
Нам це важливо, бо така угода має допомогти Конгресу уникнути шатдауну, тобто блокування роботи федерального уряду. За умови шатдауну питання подальшої допомоги Україні взагалі б не розглядали. Тепер обидві палати Конгресу повинні до 19 січня ухвалити 12 законопроєктів, які формують бюджет, і лише тоді можна буде говорити про ухвалення повноцінного бюджету. Зрозуміло, що для американських законотворців це є пріоритетом. Питання допомоги Україні обговорюється паралельно, республіканці наполягають, що допомога нашій державі, а також Ізраїлю і Тайваню може бути схвалена тільки разом із питанням безпеки кордону США із Мексикою та посиленням американського імміграційного законодавства. Це те питання, яке американська влада не може вирішити вже упродовж кількох десятиліть, але тепер через амбіції республіканців питання продовження допомоги Україні стало «заручником» такої «міграційної угоди». Буде угода – буде голосування за допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. Деякі американські законотворці уже заявили, що текст угоди може бути опублікований цього тижня або ж наступного. Крім того, триває епопея з іншими формальними причинами затримки допомоги: республіканці вимагають від Білого дому стратегії щодо України, натомість Адміністрація Байдена хоче чіткого плану від України на 2024 рік.
Допомога від ЄС: план «Б» чи план Орбана?
Водночас достеменно відомо, що 1 лютого відбудеться позачерговий саміт ЄС, на якому європейські лідери ще раз спробують вирішити питання допомоги Україні на суму 50 млрд євро впродовж чотирьох років. Цей новий механізм підтримки нашої держави блокує Угорщина. Але цього тижня видання Politico, посилаючись на свої джерела, повідомило, що угорський прем’єр Орбан готовий зняти своє «вето», якщо програму допомоги Україні переглядатимуть щороку. Задум Орбана очевидний: щороку мати змогу торгуватися з ЄС і вимагати преференцій для себе. Але чи погодяться на це інші країни ЄС?
Ще з кінця грудня відомо, що європейські лідери обговорювали й альтернативний план подальшого фінансування України. Про це повідомляло видання Financial Times. Мовилося про можливість надання державами-учасницями гарантій до бюджету ЄС, що дозволить Європейській комісії запозичити в інтересах України до 20 млрд євро на ринках капіталу. І щоб цей варіант не вимагав гарантій від усіх 27 держав-членів ЄС, серед основних учасників мають бути країни з найвищими кредитними рейтингами.
Додатково країни-члени ЄС ще можуть самостійно надавати Україні гранти на двосторонній основі. Ще є варіант із дешевими позиками для України, що фактично може бути продовженням цьогорічного варіанта фінансування України від ЄС. Ще раз нагадаю, що Україна цього року отримала від ЄС 18 млрд євро, і це були позики з 10-річним пільговим періодом.
Уже 1 лютого стане відомо, яким шляхом піде ЄС цього разу. Як бачимо, існують різні варіанти продовження фінансової допомоги Україні від наших іноземних партнерів. І саме Євросоюз є головним претендентом на те, щоб виконувати роль основного фінансового донора України в найближчі роки. Це цілком очевидно з огляду на те, що Україна зараз захищає від російської агресії усю Європу. Прикро, що не всі у Європі це розуміють…
