Тема ментального здоров’я все частіше звучить в українському інфопросторі, і це хороша новина. Особливо якщо зважати на тяжкість та травматичність часів, які переживає наш народ: повномасштабна війна, як і всі майже 11 років російської агресії, принесли чимало втрат та болю.
Турбота про свій ментальний стан та стан близьких є надзвичайно важливою. Тому цього тижня на зв’язку з «Львівською Поштою» Борис Содома, лікар-психіатр четвертої міської поліклініки Львова.
Багато хто вважає, що до психіатра звертаються тільки з дуже явними проблемами. Які симптоми свідчать про те, що людині потрібно звернутися за допомогою?
Будь-які неприємні внутрішні відчуття можуть бути причиною для звернення до психіатра. Люди нашої спеціальності є високоосвіченими та з дуже широким кругозором. Тому, якщо ви відчуваєте якісь неприємні внутрішні відчуття, зверніться за допомогою. Кваліфікований спеціаліст визначить ваш стан, заспокоїть вас. Якщо ви не потребуєте лікарської допомоги, назначить вам фармакологічне лікування, або ж скерує до психотерапевта чи іншого спеціаліста.
Як коректно пояснити близькій людині, що їй потрібно звернутися за допомогою?
Залежно від рівня вашої комунікації з цією людиною. Змушувати до психіатричного огляду не потрібно.
З якими проблемами зараз до вас звертаються найчастіше?
З невротичними та пов’язаними зі стресом розладами психіки.
У чому різниця між психологом, психотерапевтом та психіатром?
Психіатр – людина з вищою медичною освітою, яка після закінчення ВНЗ отримала лікарську спеціалізацію «Психіатрія». Оскільки психіатр є лікарем він може займатись лікуванням як психічних розладів за допомогою фармакологічних засобів, так і лікуванням соматичної патології.
Психолог може бути як лікарем що закінчив спеціалізацію «Клінічна психологія», так і людиною що закінчила немедичний ВНЗ за спеціальністю «Психологія».
Психотерапевт – це психіатр або психолог, який пройшов навчання за одним з напрямків психотерапії (когнітивно-поведінкова терапія, психоаналіз чи інші).
Як зрозуміти, що той чи інший психолог/психотерапевт/психіатр є дійсно хорошим спеціалістом?
Спеціаліст повинен здобути відповідну освіту та постійно вдосконалюватись.
Як розпізнати у себе або в іншої людини панічну атаку?
Ознаками панічної атаки є різке підвищення серцебиття (відчуття, що серце сильно б’ється або навіть «вибивається з грудей»). Також відчуття, ніби не вистачає повітря або ви не можете повноцінно вдихнути. Тіло може почати тремтіти або напружуватися м’язи. Відчуття, що ви ось-ось втратите свідомість або вам може стати зле. Іноді з’являється біль або дискомфорт у грудях, що може бути дуже схожим на біль при серцевому нападі.
Також оніміння або поколювання: часто ці відчуття виникають в руках, ногах або обличчі. Може бути рясне потовиділення, навіть якщо температура навколишнього середовища не дуже висока. Також відчуття, що ви не в змозі контролювати ситуацію. Ніби ви вийшли з реальності або спостерігаєте за собою з боку. Багато людей вважають, що вони можуть померти або зійти з розуму під час панічної атаки.
Як допомогти собі або іншим під час панічної атаки?
Намагання стримувати напад паніки може тільки посилити його. Прийміть, що ви зараз переживаєте панічну атаку, але вона мине. Пам’ятайте, що це не смертельно і не є ознакою серйозної фізичної хвороби.
Багато людей помічають, що вже не так емоційно реагують на звістки про трагедії, спричинені війною, а також стали набагато спокійніше реагувати на загрози. Чому так стається?
Постійний стрес і біль від новин про війну можуть викликати емоційне вигорання. Людина втрачає здатність реагувати з такою ж інтенсивністю, оскільки організм та психіка захищаються від перенавантаження. Разом з тим люди адаптуються до тривалих стресових умов. Постійна присутність трагедій у житті створює нову «норму», через що їхня гострота знижується.
З початком повномасштабного вторгнення у суспільстві почастішали обговорення ПТСР. Які симптоми цього розладу?
ПТСР виникає після пережитих травматичних подій, таких як війна, нещасний випадок, насильство або інші інциденти, які викликають великий емоційний шок. Основні симптоми ПТСР зазначені у МКХ-10. Це повторне переживання травматичної події, флешбеки. Це раптові спогади про травму, які можуть бути дуже реалістичними і викликати відчуття, ніби людина знову переживає подію. Нічні кошмари, пов’язані з подією, що викликала травму. Неприємні повторювані та настирливі спогади.
Також може з’явитися схильність уникати місць, людей, розмов або дій, які можуть нагадувати про травматичну подію. Можливе уникання думок, спогадів або емоцій, що пов’язані з нею. Негативні зміни в думках та настрої, песимістичний погляд на життя. Втрата інтересу до звичних справ, зниження задоволення від нього. Відчуття відчуження від інших: від родини, друзів чи колег. Підвищена тривожність і депресія, відчуття безнадійності або переживання провини. Збільшена фізична та емоційна збудливість. Легке збудження від звуків, рухів або інших факторів, що викликають тривогу. Нерідко виникають спалахи гніву або агресії, навіть без конкретних причин. Також може бути важко сконцентруватися або зосередитися на чому-небудь.
Згідно з МКХ-10, симптоми повинні тривати більше одного місяця після травматичної події.
Є думка, що повною мірою ми відчуємо наслідки для своєї психіки вже після того, як опинимося “у безпеці”. Що ви думаєте з цього приводу і якщо це правда, то як це працює?
Cтрес і тривога, які люди переживають під час кризи (наприклад, війни, катастрофи або інших важких ситуацій), можуть не мати миттєвого впливу на психіку. Людина може перебувати в режимі «виживання», коли її організм фокусується на необхідності діяти, адаптуватися до ситуації та знаходити шляхи вирішення проблем.
Однак, коли людина потрапляє в більш стабільне середовище (наприклад, після евакуації або закінчення активної фази конфлікту), психіка починає реагувати на накопичений стрес. Це може проявлятися у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, тривожних розладів і навіть фізичних проблем, які раніше могли бути «приглушені» через необхідність функціонувати в кризовій ситуації.
Після того, як небезпека відступає, перед людьми постає інше випробування – усвідомлення того, що відбувається далі. Це може бути ще більшим стресом, оскільки людина повинна адаптуватися до нових умов, у яких з’являються нові виклики. Це може бути втрата звичного оточення, пошук нового місця для життя, роботи й такого іншого.
Якщо ви потребуєте допомоги, зверніться за одним з номерів безоплатних «гарячих ліній» психологічної підтримки:
- 0 800 60 20 19 – контакт-центр МОЗ (цілодобово);
- 1547 – Урядова лінія (цілодобово);
- 0 800 33 20 29 – Лінія допомоги для ветеранів та членів їхніх родин Українського ветеранського фонду (цілодобово);
- 1548 – Лінія Мінреінтеграції тимчасово окупованих територій України (цілодобово);
- 0 800 100 102 – Лінія Національної психологічної асоціації (з 10:00 до 20:00 щодня);
- 0 800 210 160 – Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» (цілодобово);
- 0 800 211 444 – Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції (з 10:00 до 20:00 щодня);
- 7333 – Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine (цілодобово);
- 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного); 116 123 (з мобільного) – Лінія ГО «Ла Страда-Україна» (цілодобово).
