Краще володіє руками, малює, пише букви і цифри, ліпить, рахує, плаває, пірнає, співає. Ще жвавіша, міцніша й витриваліша. Старанна, наполеглива і кмітлива. Розвивається фізично та інтелектуально. Вже так гарно і чітко говорить. Любить позитивні емоції – мандрівки, екскурсії, зокрема в «Домажир» і «Домівку врятованих тварин».
Відомій дівчинці зі Львова Вікторії Полюзі вже п’ять років. Вона велика молодчина, сильна і вольова, в успіхи якої вірять батьки і медики. Дівчинка, поцілована Богом!
Кожна її маленька перемога – це щастя і радість для батьків та сестрички Яни. Після «уколу життя» Zolgensma, який їй був життєво необхідний і який дитині зробили 10 січня 2022-го в США, постійних занять і щоденної праці прогрес є! Дівчинка продовжує відвідувати заняття у Львівському обласному перинатальному центрі, плаває в басейні аквапарку «Пляж», має заняття зі шроттерапії з фізіотерапевткою.
Як уже писала «Львівська Пошта», Вікторії діагностували генетичну хворобу – спінальну м’язову атрофію (СМА). Саме такий діагноз підтвердили в США. Це був генетичний аналіз, на який батьки чекали майже місяць. Згодом Львів зібрав 50 мільйонів гривень на укол.
Перший матеріал про Вікторію Полюгу «Львівська Пошта» написала в серпні 2021-го. Він мав назву «Жити. Рухатися. Усміхатися!». Тоді дівчинці був рік та чотири місяці, вона завзято боролася за життя.
Як змінилася Вікторія в 2025-му, які й де заняття відвідує, чому суспільство ще має навчитися толерантності – про це в матеріалі «Львівської Пошти».
Торт на день народження Вікторія вибрала сама
29 березня Вікторія Полюга в родинному колі відсвяткувала свої уродини – дівчинці виповнилося п’ять років. Звісно, була розкішна сукня, яку й належить мати принцесі, був святковий торт, який кондитерка пекла на замовлення, були принцеси на торті та свічки.
«Настрій у Вікторії був чудовий. Вона так очікувала свого дня народження! Сама обирала, з яким смаком буде святковий торт (вибрала з ананасами і горіхами). Чудовим і смачним вдався смаколик завдяки кондитерці. Особливо тішилася донечка подарункам, які з Парижа, зокрема з «Диснейленду», привезла сестричка Яна (їздила з ансамблем танцю «Горицвіт» виступати)», – розповідає мама Мар’яна Коцовська.
Щодо смакових уподобань Вікторії, то, зі слів мами, донечка все хоче спробувати. «Їй усе цікаво, вона до всього нового відкрита. Це добре», – каже співрозмовниця.
Нагадаємо, що свого часу продукти для дівчинки мама блендерувала, бо були нюанси з ковтанням. Зараз усе добре, донечка сама пережовує і ковтає їжу. Ба більше, вже два зуби «забрала» Зубна фея.
«Колись вона робила один ковток. Тішимося, що тепер може робити декілька ковтків води чи соку. Це великий прогрес для дітей зі СМА», – пояснює мама.
Поміж реабілітаційними заняттями, коли є година перерви, Вікторія любить «Львівські круасани». «З’їсть круасан, зап’є чаєм, і їдемо далі. Любить круасан із шоколадом», – розповідає Мар’яна Коцовська.
Тиждень розписаний: що, де, коли
У Вікторії Полюги чіткий графік реабілітаційних занять із фахівцями. Так триває вже три роки поспіль, відколи в січні 2022-го їй у США зробили «укол життя» Zolgensma. В лютому 2022 року дівчинка з батьками повернулася зі США до Львова.
Це щоденна титанічна праця, пропускати занять не можна. Тішить те, що Вікторія весь цей час знаходить спільну мову з усіма фахівцями, дуже любить їх і чекає на нову зустріч. Як каже мама, дитина відчуває добрих і світлих людей.
У Львівському перинатальному центрі дівчинка має заняття з фізичним терапевтом відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей двічі на тиждень – у вівторок і четвер.
Нагадаємо, що влітку 2022-го Вікторія почала відвідувати заняття в Перинатальному центрі. Спочатку займалася з ерготерапевткою Діаною Коростіною. Взимку 2024-го в цьому центрі з дівчинкою почав займатися фізичний терапевт Назар Війтович. Вони знайшли спільну мову з першого дня знайомства.
«Пан Назар робить акцент на ноги, зокрема на стояння у вертикалізаторі, розтяжки, стояння на колінах. Серед завдань – стояти у вертикалізаторі й відбивати м’яч», – веде далі мама. Він вчить дитину робити нахили, підіймати руки, підносити той чи той предмет.
Батьки радіють, що тут, у Перинатальному центрі, зустріли фахову педіатриню, завідувачку відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей Зоряну Фуртак. Вона називає Вікторію «наша Принцеса».
«Дякуємо пані Зоряні за заняття, науку, поради, за підтримку. Дякую фізичному терапевту за всі пояснення мені як мамі немедичними термінами, а простою людською мовою», – зазначає Мар’яна Коцовська.
Мама впевнена, що батькам важливо чути медиків, а медикам – батьків.
«Коли і батьки, і лікарі чують одні одних, коли в батьків є терпіння і віра – тоді буде якісний результат реабілітації. Важливо ділитися досвідом, чітко пояснювати ту чи ту ситуацію», – запевняє співрозмовниця.
І наголошує, що у Львові є добра реабілітація для дітей. Головне знайти свого фахівця!
Із тренеркою з плавання Олександрою Полянською Вікторія займається двічі на тиждень – у понеділок та середу. Заняття тривають по 30 хвилин в аквапарку «Пляж». І їх, як і заняття в Перинатальному центрі, дівчинка відвідує з літа 2022-го. Дитина дуже любить плавання, особливо пірнання. Вода була і є її стихією.
Ба більше, вже краще тримає голову, коли плаває. «Сашо, ти бачиш, що я вже краще голову тримаю», – звертає на себе увагу тренерки Вікторія. Це така радість для мене як мами», – тішиться пані Мар’яна.
«Олександра не лише фахова тренерка, а й прекрасна аніматорка. Щоразу придумує нові й цікаві завдання, щоразу її заохочує, приносить іграшки. Донечка дуже любить ці заняття. Скажімо, пливемо ми до гірки і маємо почепити наліпку й порахувати, скільки їх уже почепили. Їдемо на заняття, і донечка каже: «Цікаво, а що сьогодні Саша придумає?» – згадує мама.
І додає, що донька уже питає тата, чи повезе її на озеро, як торік.
Тричі на тиждень у Вікторії шроттерапія з фізіотерапевткою пані Оксаною. Заняття відбуваються у вівторок, четвер і п’ятницю. Шроттерапію дівчинка відвідує вже другий рік поспіль. Шроттерапія є одною з провідних визнаних у світі методик лікування сколіозу. Її на початку XX століття розробила фізіотерапевтка Катаріна Шрот.
Відвідує Вікторія й заняття з дихальної гімнастики в пані Мар’яни у Західноукраїнському спеціалізованому центрі, заняття в масажистки у медичному центрі «Формула руху».
Працює з дівчинкою й Діана Коростіна, фізична терапевтка міської дитячої лікарні Святого Миколая.
Окрім цього, декілька разів на рік Полюги їздять на реабілітацію у польське місто Радом до пана Рафала. Тут більше навантаження на ходьбу, є й дихальна гімнастика. До речі, в цьому реабілітаційному центрі багато дітей зі СМА, зокрема й з України.
Вправи, особливо на хребет, Вікторія виконує і вдома. «Донечка постійно мусить займатися, і ми це робимо щодня.
Коли вона у вертикалізаторі, то розмальовує фігурки, ліпить з пластиліну, складає мозаїку», – розповідає мама.
«Укол діє, і це дуже добре!»
«Чому, щоб могти ходити, я маю так багато працювати?» – запитує Вікторія. У свої п’ять років дівчинка розуміє і ставить мамі цілком доросле запитання.
«Донечка може про це запитувати щодня. Пояснюю їй, що є різні ситуації: комусь потрібно багато працювати, щоби могти ходити, а комусь потрібно ще більше працювати, аніж їй. І Вікторія працює, старанно працює», – говорить Мар’яна Коцовська.
Сил мамі додають і маленькі перемоги донечки, а ще – віра й молитва. «Молюся 90-й псалом. Це дуже сильна молитва. Також молюся 50-й псалом. Віра і молитва мають потужну силу!» – акцентує мама.
«Укол діє, і це дуже добре! Колись наша дитина не могла повернутися, перевернутися, тримати іграшку в руках – тепер може. Здатна сама сидіти на гойдалці, триматися руками, гойдатися. Це прогрес! Бере руками пісок на майданчику, – каже мама. – Подяка реабілітологам, фізичним терапевтам, тренерам за допомогу і підтримку. Це дуже важливо, вони вже як наша сім’я».
Колись Мар’яна мріяла, щоб донечка її обійняла. І Вікторія її обійняла! В 2023-му вона вперше за три роки життя обійняла маму.
«Вікторія розуміє, що на ногах треба стояти. І мріє, і хоче стояти. Дай Боже, щоб ця мрія здійснилася! Все робимо і будемо робити задля цього. Колись я мріяла, щоб донечка ходила в ходунках – і моя мрія здійснилася. Хочемо, щоб донечка ходила, і Вікторія про це мріє!» – акцентує мама.
Вікторія готується до школи
Батьки радіють, що Вікторія з вересня 2024-го ходить на курси в школі. Разом із донечкою займаються ще два хлопчики. Заняття проводять раз на тиждень по годині. А з вересня вона ходитиме на підготовче навчання перед першим класом.
Цифр і букв дівчинку в школі навчає вчителька початкових класів пані Наталя. Вікторія її полюбила, знайшла з нею, як і з реабілітологами, спільну мову.
«Перші заняття я сиділа разом із нею за партою. Згодом донечка сказала, що хоче сама бути в класі, щоб я чекала її на коридорі. Під час навчання діти пишуть літери і цифри, вчать віршики, малюють, ліплять з пластиліну», – розповідає мама.
У свої п’ять років Вікторія може написати слова «мама», «тато», «Віка», «Яна». Пише правою рукою. Вміє рахувати до 20-ти, виводити цифри: один, два, три, шість.
Малює і правою рукою, і лівою. Дитина радіє, що відвідує школу. А вдома любить бавитися з татом у школу.
Коли толерантність важлива
Мар’яна Коцовська певна, що суспільство ще має навчитися толерантності. І ця толерантність украй важлива в часі війни.
«Як ідемо на вулицю, то беремо активний візок. Бувають різні ситуації: хтось відчиняє нам двері до магазину, щоб ми заїхали, хтось на касі щиро всміхається Вікторії, хтось упізнає її, радіє зустрічі, кажучи, що вболівав за нас. А хтось… болить, коли люди оглядаються», – розповідає мама.
І каже, що суспільство має бути свідомим, що і діти, і ветерани, які пересуваються на колісних кріслах, такі ж як і вони.
«Просто це їхній метод пересування. Не потрібно оглядатися. Подаруйте дитині, ветеранові щиру усмішку. Суспільство має бути добрішим і людянішим! Вірю, що так і буде», – резюмує Мар’яна Коцовська.
