Львівщина туристична: які локації найбільше цікавлять гостей області

Львівщина завжди була одним із центрів туризму в Україні. В доковідний 2019 рік Україну відвідали 13,7 млн туристів, а до міста Лева завітали 2,6 млн. Вже у 2021 році до нашої країни приїхали майже 4 млн туристів, що в понад три рази менше, ніж у 2019-му. Проте з 2022 року зі зрозумілих причин Львівщину та Україну почали відвідувати набагато менше мандрівників.

«Львівська Пошта» вирішила дізнатися, наскільки зараз Львівщина є популярною для подорожей, надіславши відповідний запит до Львівської обласної військової адміністрації. У своїй відповіді представники ЛОВА зазначили, що департамент спорту, молоді та туризму не володіє інформацією щодо кількості туристів, які відвідали Львівщину.

Проте фахівці проаналізували відвідуваність 10 туристичних локацій, серед яких:

●      заповідник «Тустань»;

●      НПП «Сколівські Бескиди»;

●      Яворівський НПП;

●      Ведмежий притулок «Домажир»;

●      музей «Сколівщина»;

●      туристичний етнопростір «Гніздо яструба»;

●      Дрогобицька ратуша;

●      аптека-музей Йогана Зеха;

●      музей «Дрогобиччина»;

●      PARK3020.

Сколівські Бескиди

Кількість людей, які відвідали ці локації в 2024 році, становить понад 406 тисяч, а за три місяці 2025-го – 54,5 тисячі.

Загалом через повномасштабне вторгнення росії на територію України туристичні потоки значно скоротилися. Набагато менше стало як внутрішніх туристів, так і гостей з-за кордону, які тепер практично відсутні.

У ЛОВА зазначили, що туристичний збір за 2024 рік становив понад 47,1 млн грн, а податкові надходження від туристичного бізнесу – 440 млн грн.

Туристичний збір це невелика сума грошей, яку платить турист, коли зупиняється в туристичному житлі. Наприклад, турист приїхав до Львова й переночував у готелі. До вартості його проживання додають туристичний збір: 1% або 2% від вартості ночівлі.

Податкові надходження від туристичного бізнесу – це всі податки, які сплачують підприємства та підприємці, що працюють у сфері туризму: кафе, музеї, готелі тощо.

Найпопулярнішими напрямками серед туристів стали:

●      Історико-культурний заповідник «Тустань»;

●      Національний природний парк «Сколівські Бескиди»;

●      Ведмежий притулок «Домажир»;

●      музей «Дрогобиччина».

Музей «Дрогобиччина»

Свій коментар «Львівській Пошті» з цього приводу дав заступник начальника управління-начальник відділу розвитку туризму та курортів Тарас Лозинський. Він, зокрема, зазначив: якщо порівнювати розмір туристичного збору в 2021-му (23,1 млн грн) і 2024 році (47,1 млн), то можна побачити великий розрив – у два рази. Хоча й вартість проживання в готелях була трошки нижчою, аніж тепер.

«Якщо говорити про 2024 рік, то він був доволі динамічним, тому що внутрішні туристи вже досить активно приїжджали сюди. Найбільше гостей, згідно з інформацією туристичних центрів, які ми опитуємо, завітали до нас із Києва, Запоріжжя, Одеської та Дніпропетровської областей.

 Для прикладу, як стверджують у Львівському інформаційному туристичному центрі, понад 90% тих, що до них навідуються, є українськими туристами і всього 9% іноземцями. Це, як правило,  громадяни США, Польщі, Великої Британії, Німеччини, Франції, блогери, представники ЗМІ та міжнародних фондів», – розповідає він.

Заступник начальника управління каже, що якщо порівнювати 2021-й і 2024 рік, то в активній фазі перебувало відвідування рекреаційних локацій та природоохоронних територій. Людям після ковіду, після тривалого перебування в приміщеннях під час карантину хотілося більше часу проводити на свіжому повітрі:

«Велику популярність мав Національний природний парк «Яворівський», Верещиця, Лелехівка, Івано-Франкове. Це ті локації, які люди також відвідували. А ще «Сколівські Бескиди», історико-культурний заповідник «Тустань», який серед перших щодо відвідуваності, водоспади Кам’янка, Гуркало та Сопіт. Щодо інших локацій у межах громад, це регіональний ландшафтний парк «Стільське Горбогір’я», де були розроблені наші власні екскурсії».

Менш відвідуваним, каже Тарас Лозинський, але також цікавим є історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», зоологічний дендропарк в селі Оброшине, кінне ранчо «Скарбова Гора», садиба «Шенкель», ведмежий притулок «Домажир» та інші. Окрім природних локацій, у 2021 році активно розвивався агротуризм. Багато фермерських господарств були відкриті для туристів та організовували різноманітні екскурсії.

Сьогодні найпопулярнішою локацією щодо відвідуваності є історико-культурний заповідник «Тустань», де проводять екскурсії, є ринок та фудкорт. У березні 2025 року там побували до 9 тисяч осіб:

«У кращі роки «Тустань» відвідували 200 тисяч осіб. Торік заповідник прийняв близько 140 тисяч відвідувачів. Другим у нашому рейтингу є Національний парк «Сколівські Бескиди», де добре розвинута мережа туристичних шляхів, можна мандрувати вершинами, а також побувати на різних водоспадах», – веде далі Тарас Лозинський.

Із його слів, судячи з туристичного збору за останні три місяці, Львівщина йде вперед, тож управління сподівається, що туристичний збір зростатиме:

«Він зростає, тому що в нас дуже активно починають відкриватися нові туристичні заклади, зокрема заклади туристичного розміщення в Східниці. В Карпатах будують гірськолижні курорти. Нові власники наявних гірськолижних курортів починають їх розбудовувати, тому динаміка показує, що люди хочуть вкладати в галузь туризму.

Ми розуміємо, що зараз українцям треба емоційно й ментально відновлюватися, і подорожі в цьому відіграють важливу роль. На четвертому році повномасштабної війни людям потрібно перезавантажуватися, тому внутрішній туризм пожвавлюватиметься.

Бачимо, що громади почали більше працювати в цьому напрямку. Назву приклад нетипової Шептицької ТГ, яка є промисловою, але там бачать великий потенціал у туризмі, розвивають водний туризм, створюють різні туристичні маршрути, з’являються суб’єкти господарювання, які надають послуги. В самому Шептицькому починають упроваджувати концепцію «Шептицький street art», де хочуть створити різноманітні мурали, які нестимуть певний зміст. Це може привернути увагу митців і туристів, які зможуть насолоджуватися роботами вуличних художників». 

Тарас Лозинський. Фото: Львівська ОВА

Total
0
Shares