Львів’янам дуже пощастило: є в нас така установа, яку язик не повертається назвати музеєм у звичному розумінні цього слова. Бо це не те місце, де життя зупинилося, навпаки, воно вирує зі щораз більшою силою. Кажу про Дім Франка, якому вдалося стати справжнім магнітом для аудиторій різного віку і зацікавлень. Що ж так приваблює сюди відвідувачів, що вже вдалося зробити колективу музею, чим здивує він цього місяця гостей і що ще має в планах, «Львівська Пошта» поговорила із завідувачкою науково-експозиційного відділу Мартою Волошанською та виконувачкою обов’язків вченого секретаря Анастасією Ковалишин.
Виставки в лютому
Виставкова діяльність музею Франка – це паралельна робота. Марта Волошанська каже: «Я дуже хотіла, щоб до наших виставкових залів була черга художників, які воліють організовувати тут свої виставки. Бог почув мої слова: 2024 рік у нас повністю розписаний. Маємо вже кілька гучних імен, записаних на 2025-й».
У великій залі Дому Франка до 14 лютого триватиме виставка «Таємниці речей» Наталії Пухінди. Мисткиня працює в різних жанрах: живопис, графіка, скульптура, кераміка. Її вважають королевою натюрмортів, які вона й представляє на цій виставці.
«Це не просто набір речей, вона дуже ретельно продумує композиції, кожна робота має свій смисл і підтекст. Техніка виконання картин вражає. Тут переважно гуцульська тематика, але частина виставки присвячена війні, нашим реаліям. Є дещо сюрреалістичні роботи, є натюрморти, наприклад із рукавицями і гранатою. Для неї ця тема дуже болюча, вона це переживає», – пояснює Марта Волошанська.
2 лютого в музеї відкрили експозицію робіт «Дороги сходу» Лук’яна Турецького, сина Наталії Пухінди та художника Івана Турецького. Як офіцер Збройних сил України він два роки служить на Донеччині. За цей час багато фотографував, привіз знимки, видрукував їх… А при відкритті маминої виставки просто підійшов і запитав, чи можна було б зробити тут свою.
«Ці фото оприлюднені вперше, їх досі ніхто не бачив. Це страшна воєнна Донеччина, бо такі реалії. Але тут дуже багато природи, заходів сонця, горизонту. Це його емоції, враження, почуття, спосіб відволіктися від реалій, у яких він перебуває. Виставка триватиме майже місяць», – додає вона.
3 лютого Ярослав Стабрин представив у Домі Франка виставку «В пошуку», якою відзначає перший ювілей як живописець. На ній ви побачите портрети, пейзажі, коней, оголену натуру, навіть спорт, бо автор є професійним ватерполістом. Марта Волошанська пояснює, що музей працює здебільшого з професійними художниками, але й аматори можуть демонструвати в ньому свій доробок.
17 лютого у Домі Франка відкриють виставку робіт Михайла Ткаченка, який був викладачем Львівської національної академії мистецтв, професором. До двадцять п’ятих роковин смерті донька представить його цікавий і знаковий живопис.
«Наш Дворський був його учнем. Це буде виставка портретів, у центрі експозиції розмістимо двометровий портрет Лесі Українки, основний акцент буде на ньому», – пояснює співрозмовниця.
Виставка відбудеться саме в день народження Лесі Українки. Окрім цього, до свята в музеї організують майстерку з виготовлення силянки від старшої наукової працівниці Ольги Глібовицької та показ моновистави Ліди Данильчук.
«Маємо різної площі виставкові зали. У великому добре денне світло, від цього роботи тільки виграють. Також тут є виставкове освітлення. В інших залах робимо більш камерні виставки. Під час їх демонстрації завжди організовуємо авторські або кураторські екскурсії, можемо проводити й круглі столи, обговорення. До події можна підготувати цілий цикл – тематичну виставку, лекцію, майстерку», – коментує працівниця музею.
Інші події в лютому
Зараз у музеї намагаються налагодити процес планування подій. 4 лютого тут проведуть дві театралізовані екскурсії «Традиції дому Франків».
«14 лютого відзначатимемо День дарування книжок. З цієї нагоди проведемо акцію зі збору книжок для військових, захисників і захисниць Донеччини. Це ідея подруги музею Анастасії Хлібник – доброволиці в медбатальйоні «Госпітальєри». Там є потреба в книжках. Раніше Настя привозила свої або сама купувала їх. Але читають всі – як поранені хлопці та дівчата, так і лікарі. Тому ми вирішили організувати спільну збірку до 14 лютого, а цього дня відправимо на Донеччину те, що вдасться зібрати», – ділиться планами Анастасія Ковалишин.
Того ж дня в музеї відбудеться презентація книжки «Солід. Взуттєва фабрика життя» і розмова з її автором Юрієм Скірою.
17 і 18 лютого в Домі Франка триватиме комплекс подій від Бені Стюарта – музиканта з Огайо, який волонтерить в Україні. Він виконує мікс американського та українського фольклору, співає і грає на скрипці, гітарі, банджо.
«У суботу він хоче організувати в нас кількагодинну майстерку зі співу, на якій ви зможете вивчити кілька пісень із Аппалачів (участь у ній коштуватиме 500 гривень). У неділю гість із Америки дасть концерт із Ольгою Стерничук, на якому будуть виконані пісні центральної України й Аппалачів», – додає вона.
Кіно про Франків
Упродовж півтора місяця в прокат вийдуть одразу два фільми, в яких мовитиметься про Франків: «Інший Франко» про Петра Франка і «Смак свободи», в якому з’являється постать його дружини – Ольги Франко. Богдан і Наталія Тихолози були науковими консультантами в цих фільмах.
«Інший Франко» мав бути представлений раніше. Його демонстрували на українських фестивалях, але офіційної прем’єри не було. З 8 лютого фільм виходить у всеукраїнський прокат. Варто пам’ятати, що «Інший Франко» – це художній фільм. Може, він спонукає завітати до музею і дізнатися, як усе було насправді.
«На прем’єрі у Львові поставимо в кінотеатрі нашу банерну виставку, присвячену Петрові Франку. Створили її завдяки торішньому гранту від «Фундації ЗМІН» у межах великої програми. Ця виставка цікава, гарно дизайнована Віктором Мартинюком. Вона вже має досить довгий шлях показу на восьми локаціях. Тексти написала Наталя Тихолоз. Вона вивчала життя і діяльність Петра Франка, видала про нього монографію «Формула долі». Також на прем’єрі будуть наші книжки, кілька слів скажуть Богдан і Наталя Тихолози», – анонсує Марта Волошанська.
Олена Моренцова була серед помічників продюсерів «Іншого Франка». Її зацікавила тема, вона почула про дружину Петра, розвинула цю тему і стала продюсеркою «Смаку свободи». Із Франковою родиною Олена познайомилася випадково. Бог покерував чи зірки так зійшлися, що родичі пішли саме вулицею Донцова (там живе Марта Гуменецька – правнучка Ольги і Петра Франків), побачили зйомки фільму, підійшли запитати і дізналися, що він – про Ольгу Франко.
«Насправді про Ольгу Франко знають дуже мало. Плутають Ольгу Федорівну Хоружинську – дружину Івана Франка і Ольгу Федорівну з Білевичів – невістку письменника, дружину Петра Франка. Плутають, хто з них написав книжку «Перша українська загально-практична кухня», яку п’ять років тому «Фоліо» перевидало з коментарями Маріанни Душар та післямовою Наталі Тихолоз. Звичайно, ми про це розповідаємо в музеї. До прем’єри «Смаку свободи» також готуємо певну програму, але ще не розкриваємо її змісту», – веде далі Марта Волошанська .
Книжкові презентації та цикли
Наприкінці 2023 року в Домі Франка започаткували інтерактивні презентації дитячих книжок – «Клюб лисячих чиТанців». У грудні представили книжку Віктора Мартинюка, головного зберігача фондів, «Тихо! Триває репетиція», що вийшла у Видавництві Старого Лева, в січні – збірку оповідань «Твоя різдвяна історія» від сучасних українських письменниць та видавництва «Парасоля». До кожної з них проводили активності – музикування, руханку, забави з Лисом Микитою, майстерки.
«Комплексні інтерактивні веселі презентації дуже «заходять» дітям і дорослим, плануємо продовжувати їх. Пасувало б бодай раз на місяць. Мріємо про книжковий клуб, бо книжка заспокоює, єднає. Можна посидіти за чаєм чи кавою і прочитати хоча б одну книжку за місяць, обговорити її», – переконана виконувачка обов’язків вченого секретаря.
Марта Волошанська нагадує, що Дім Франка є не лише домом родини, а й домом науки, науковою установою. В музеї 22 науковці, і всі вони задіяні в додатковій роботі: написанні грантових заявок, екскурсіях, заходах, комунікації.
Окрім того, музейники самі займаються дослідженнями, пишуть наукові статті, видають науковий вісник, дають можливість іншим науковцям презентувати свої дослідження. Поміж циклами «Мій Франко», «Інтелектуальна біографія», Semper tiro наприкінці минулого року тут розпочали цикл зустрічей «ВіКо: Відкриті Колекції». Це розмови з дослідниками, музейниками, архівістами та колекціонерами про невідомі джерела, знахідки, відкриття і людські історії, пов’язані з ними.
«Ми вже мали дві програми – лекції за науковими дослідженнями Олени Галети про Софію Яблонську і Тараса Пастуха, про Олега Лишегу. Це не просто семінар чи конференція, воно цікаво подається. Вхід на ці події відкритий, всі охочі можуть приходити і слухати. Хочемо, щоб ці цикли стали систематичними, щоб їх проводили кожного місяця або й що два місяці», – додає вона.
Квитки та екскурсії
Протягом двох років вартість вхідних квитків до музею не змінювалася. Перелік пропонованих послуг уже не сумірний із нею. Отже, з 1 лютого вхідний квиток у музей коштує 100 гривень з особи, пільговий (для школярів, студентів і пенсіонерів) – 50 гривень, сімейний (для двох дорослих і дітей) – 200 гривень. «Ми запровадили вхідні квитки на тимчасові виставки по 50 гривень. Вони для аудиторії, яка вже була в музеї Франка і цікавиться саме виставками», – пояснює Анастасія.
Квитки до музею можна придбати на оновленому за підтримки Українського культурного фонду сайті або в музеї з допомогою банківської картки чи за готівку. Також можна домовитися про проведення тематичних лекцій або музейних уроків.
А ще Дім Франка пропонуєчотири театралізовані екскурсії для різних аудиторій: «Лис Микита в домі Франка» для дошкільнят і молодшого шкільного віку, «Франчата про тата» і «Візит до Франків» для учасників від восьми років, хоча й дорослим вони подобаються, «Мама і доня. Нерозказана історія» – для відвідувачів від 15 років.
У 2023-му музейники зібрали кошти на благодійних заходах і перешили всі костюми для театральних екскурсій. Зважаючи на велику зацікавленість, намагатимуться організовувати їх за реєстрацією що два-три тижні. Також ці театральні екскурсії можна замовити окремо для групи від п’яти осіб. Ціни на спеціалізовані екскурсії не змінилися – по 100 гривень з особи.
«Нещодавно ми проводили благодійну екскурсію «Мама і доня». Зібрали понад п’ять тисяч гривень, але проведемо ще кілька подій із цього циклу, тоді віддамо зібране на відновлення музею Шухевича і прозвітуємо. Навіть директор Дому Франка зголосився провести як благодійну свою ексклюзивну екскурсію «Дім духів». Таке відбувається лише кілька разів на рік, на неї завжди sold out» – веде далі виконувачка обов’язків вченого секретаря.
У музеї також готують нові театралізовані екскурсії: «Гості дому Франка» і «Жіночі голоси дому Франка». Вже працюють над сценарієм. Але кожна така екскурсія займає чимало часу і вимагає багато роботи. Спочатку треба провести дослідження наукових матеріалів, листування, спогадів, написати сценарій і вивчити ролі. Потім створити костюми, зробити постановку. Відтак організувати репетиції з працівниками, яким доведеться відкладати виконання своїх прямих обов’язків та проводити екскурсію.
«Найпопулярніша – «Франчата про тата» може мати по два-три покази за день, а з перевдяганням на це знадобиться пів дня. Торік ми відновили всі чотири екскурсії, щоб розвантажити наших працівників», – пояснює Анастасія Ковалишин.
Наймолодшим відвідувачам Дім Франка пропонує інтерактивну гру «Казкосвіт» – розповідь про казки Івана Франка та інсценізацію казки «Ріпка» разом із дітьми.
Передбачені й прогулянкові екскурсії. В 2023 році працівниця Віола Чернієнко розробила дві – «Слідами пам’яті Івана Франка» Личаківським цвинтарем та «В парку є одна стежина…» Стрийським парком. Вони дуже цікаві, тривають понад дві години.
«Віола фантастично їх проводить: цитує поезію і не тільки, пам’ятає всі дати, події про друзів Франка, його сучасників. На цвинтарі знає, хто і де похований, в парку розповідає цікаві факти про дерева, які пам’ятають Франка», – каже вона.
Також Ігор Медвідь уже тривалий час проводить екскурсію «Шпацер франковими вуличками».
Половина відвідувачів – школярі та студенти
У 2023 році музей відвідало понад 20 000 осіб, з них 10 000 – школярі та студенти.
«Для школярів стараємося провести не тільки базову екскурсію, а й більше розповісти про життя Франка, його родини в цьому домі. Хочемо, щоб вони відбувалися цікаво. За гарної погоди організовуємо інтерактивні екскурсії, задіюємо всю територію двох наших будинків, галявину під грушкою, Сад муз. Це квест «Таємниці дому Франка». Ділимо їх на команди, ставимо завдання, і команди-переможці одержують призи», – стверджує завідувачка науково-експозиційного відділу.
У самому музеї для таких відвідувачів проводять інтерактивні екскурсії «Пошуківка» і «Що ти знаєш про Франка». Невдовзі відкриють дитячу експозицію в музейному просторі «Світи малого Мирона» (це один із сотні псевдонімів Франка, так його називали в дитинстві, коли ще був у Нагуєвичах).
«Кімната майже закінчена, треба додати хіба трошки технологічних можливостей, тоді зможемо приймати там дітей молодшого і середнього шкільного віку. Будуть активності, можна буде розв’язувати завдання на великих екранах, моніторах. Кімната обставлена так, щоб дітям було цікаво, це частина нашої нової інтерактивної експозиції», – пояснює вона.
У меморіальному будинку експозицію не змінюють. Під час війни заховали речі Франка, найцінніші речі його родини. Замінили дещо з меблів.
«Заховали і стіл Франка, хоча й не дуже мали де. Богдан Тихолоз просуває ідею побудови нового сучасного фондосховища, бо маємо великі основні фонди. І якщо із заміною стола змиритися можна, то якщо винесемо книжкові шафи, рояль, канапу, на якій помер Франко, то що будемо показувати? Голі стіни?» – каже Марта Волошанська.
Студентам Дім Франка пропонує не лише різні атракції, а й вибудував тяглу співпрацю. Вже кілька років на початку червня студенти-художники з Академії мистецтв під керівництвом Христини Береговської виставляють свої роботи в залах музею, а студенти-мистецтвознавці організовують обговорення їхнього живопису. З Василем Одрехівським та його студентами з іншої кафедри вже чотири роки проводять Franko laboratorium – перформанси, інсталяції, покази скульптур. Почалося це в межах грантового проєкту «Франко. Re:volution», тепер триває й поза ним.
«Коли тепліє, задіюємо локації просто неба, Сад муз – територію перед віллою польського магната Антонія Ув’єри, яку називаємо Домом муз. Маємо там стаціонарні постаменти, на які скульптори ставлять свої роботи», – пояснює вона.
Плани та співпраця
Музей уклав договір про співпрацю з Науковою бібліотекою Стефаника і планує підписати такий самий із Українською академією друкарства. Є ідея спільного проєкту про Івана Франка як видавця. Найімовірніше, модульної пересувної виставки. Дім Франка організовував таку про Петра Франка, а академія – про Івана Тиктора.
«З нашого боку це буде наукова робота і підтримка, консультування, підготовка документів і текстів, а з їхнього – дизайн. Коли студенти приходили до нас, то не раз робили зауваження, що тема Франка-редактора і Франка-видавця в нас не розкрита, що ми мало про це розповідаємо в експозиції», – коментує Анастасія Ковалишин.
У музеї, щоправда, була стара експозиція, де ця тема висвітлена, але її розібрали перед самою війною. Хотіли зробити нову, та доводиться відкласти до кращих часів.
Окрім того, музей співпрацює з командою волонтерів, у якій є програміст, менеджер культури, дизайнерка. Ці хлопці й дівчата живуть не в Україні, працюють із музейниками онлайн, допомагають реалізовувати й опрацьовувати різні ідеї.
Завдяки минулорічному гранту від УКФ Дім Франка обладнав реставраційну майстерню. Тому цього року знову бере участь у конкурсі в категорії диджиталізація.
«На сайті, у вкладці «Колекція», зможете побачити вже оцифровані експонати. Воліємо продовжити роботу над реставруванням та оцифруванням наших фондів, зокрема реставрувати книжки. В музеї найбільше паперових одиниць зберігання – 13 000 книжок, документи, фотографії. Грантові кошти дадуть нам можливість збільшити обсяг робіт», – підсумовує Марта Волошанська.
