Цього року до львівських вишів подали вступні заявки понад 110 тисяч абітурієнтів. У Львівському національному університеті ім. Івана Франка зазначили, що є лідером за кількістю заяв вступників, допущених до конкурсу. Львівська політехніка також серед лідерів вступної кампанії.
Місцеві університети готуються відкрити двері для тисяч студентів з усіх куточків України. Саме тому питання щодо проживання є актуальним як ніколи.
НУ «Львівська політехніка» має 19 гуртожитків на 9458 місць. За місяць проживання студент повинен заплатити 800 грн. А от ЛНУ ім. Івана Франка має 11 гуртожитків, й у десяти з них (окрім першого гуртожитку, де ціна коливається від 800 до 1400 грн) оплата за місяць також становить 800 грн.
Отже, тисячі студентів не зможуть поселитись у гуртожитках вишів через брак місць, тому вони вимушені орендувати квартиру або кімнату. Проте зазначу з власного досвіду, що багато орендодавців просто не хочуть здавати житло студентам, особливо хлопцям.
Про проблему заселення студентів до гуртожитку у коментарі «Львівській Пошті» розповів проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету Олег Бугрій:
«Нам приємно, що ми вже понад десять років є одними із лідерів серед усіх університетів України за кількістю поданих заяв від абітурієнтів.
Цього року приблизно 50% вступників – зі Львова та Львівської області, а решта 50% – з інших регіонів України. Хоча переважають вступники із західних областей, а на першому курсі університету навчатимуться студенти з усіх куточків країни, зокрема й з Криму.
Станом на 1 липня ми мали 618 вільних місць у гуртожитках, а вже у серпні кількість збільшилась завдяки вступникам у магістратуру, які або не подали документи на вступ, або за результатами вступної кампанії вирішили вступати на заочну форму навчання.
Проте вільних місць дуже мало. Першочергове право на поселення традиційно мають пільгові категорії, яких з кожним роком стає дедалі більше. І хоч більшість звернень на поселення від студентів ми задовольняємо, поселяючи їх у наші гуртожитки чи гуртожитки від дружніх закладів освіти, однак щороку є і ті вступники, яким ми змушені відмовляти через брак місць. Проте процес поселення ще триває, бо поки ми ще не задовольнили всі потреби студентів».
Проректор зауважив, що від вступників на освітній рівень «Бакалавр» у 2025 році університет мав близько 2200 заяв на поселення. Частина тих, хто писали заяви ще перед поселенням, знайшли для себе інші місця для проживання (квартира, родичі, гуртожитки не львівського університету). Тому фактично на одне місце в гуртожитку претендували двоє-троє студентів. Проте цей показник може суттєво відрізнятись залежно від факультету і його набору студентів. Водночас є факультети, які змогли поселити усіх охочих.
Олег Бугрій також розповів, що університет робить задля збільшення кількості місць у гуртожитках:
«Частина орендодавців не хочуть брати студентів як мешканців. Однак, Львів вже десяток років вважається студентським містом, тому орендарі та компанії, які з ними працюють, орієнтуються, що липень, серпень та вересень є найбільш піковими місцями для заселення студентів. Проблема в тому, що і на ринку Львова немає достатньої кількості житла з ціною, яка підходить студентам, точніше їхнім батькам.
Університет працює над поселенням студентів у наші гуртожитки або ж у гуртожитки університетів-партнерів та закладів професійно-технічної освіти. Також діють студентські ініціативи. Є онлайн-платформа «Сусіди ЛНУ», де можна знайти варіанти для підселення або пошуку спільного життя. А також наші студентські організації (Профком студентів та Студентський уряд) ще на початку вступної кампанії створили чати абітурієнтів та першокурсників, де, серед іншого, шукають можливість для поселення на квартири, а не в гуртожитку».
Олег Бугрій акцентував на тому, що університет розраховує на приріст студентства. Зокрема, ще у 2018 році розпочали будівництво нового гуртожитку на 322 місця.
На кошти, виділені з держбюджету та Львівською обласною військовою адміністрацією, збудували корпус та завершили фасадні роботи. Проте на завершення будівництва бракує фінансування:
«Ми працюємо над тим, щоб залучити додаткові кошти. Гуртожиток значною мірою розрахований на студентів-ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни, студентів, які постраждали через російську агресію. Тому цей майбутній гуртожиток матиме значні елементи інклюзивності. На першому та другому поверхах будівлі передбачено житлові кімнати, адаптовані для студентів з інвалідністю. Передбачили укриття на 400 осіб, яке буде обладнане для маломобільних груп населення».
Варто зазначити, що орендувати житло студентам у Львові іноді досить проблематично. Частина власників відмовляють студентам: дехто з них мав негативний досвід співпраці, а деякі просто остерігаються «юнацького максималізму». Причина відмов з боку орендодавців пояснила у коментарі «Львівській Пошті» рієлторка Ірина Яремко:
«Коли студент вилетів з батьківського гнізда, він вже розуміє, що запрошувати друзів – це додаткове прибирання, миття посуду тощо. А от першокурсники, які поїхали з дому, хочуть відчути, скажімо так, драйв життя та запрошують гостей у свою квартиру.
До речі, таких випадків є значно менше, бо діти змінюються й розуміють, що часте гостювання друзів у квартирі створює певні складнощі. Якщо живеш сам і не влаштовуєш постійно вечірки, то тоді це практичніше, вигідніше і економніше. Але випадки бувають різні, тож у батьків першокурсників часто просять гарантію. Нещодавно трапилась ситуація, що дві неповнолітні дівчинки відмовились підписувати договір між їхніми батьками та орендодавцем, тож власник квартири просто їм відмовив, аби уникнути зайвих проблем. На мою думку, це правильно».
Тож очевидно, що проблема поселення усіх студентів існує, зокрема перед початком навчального року. Я особисто також переїжджав з гуртожитку на квартиру та можу дати кілька суб’єктивних порад:
- активно шукайте пропозиції в університетських групах, ви не єдині, хто шукає житло серед тисяч студентів;
- проживання у квартирі з другом або подругою дешевше;
- повідомте батьків про свої наміри та вирішуйте проблему разом, особливо якщо ви неповнолітні;
- якщо власники квартир не уточнили, що вони підписати договір зі студентом – це не означає, що вони проти цього. Краще передзвонити власнику та з’ясувати цей момент.
Ваше поселення у квартиру залежить винятково від вашого бажання та впертості, бо зі свого досвіду знаю: хто шукає – той знайде.
