«Будемо навчати дітей за партами у школі. Це для нас головне», – Андрій Закалюк

«Наше завдання у новому навчальному році – вчити дітей за партами, створювати їм комфортні психологічні умови і дати їм добрих вчителів, а школам – хороших директорів», – наголосив у розмові з «Львівською Поштою» керівник управління освіти Львова Андрій Закалюк.

З його слів, у Львові сильні директори шкіл. «Львів би не був серед лідерів в освіті України, якби не сильні директори. Вже п’ять років директорів шкіл у Львові обирають на відкритому конкурсі – з 2020-го. Вже провели понад 60 конкурсів. Певен: управління освіти має велику увагу приділяти директорам шкіл. Наше завдання – вчити їх, підтримувати, любити їх і давати свободу. Потрібно в них вкладати», – акцентує співрозмовник. 

«Освіта – це насамперед про якість. Якщо хочемо щось змінити, то це змінить системні речі. Кажу про довготривалі проєкти, глобальні зміни конкретного предмета», – зазначає Андрій Закалюк.

Говорили з посадовцем про те, як вплинули коронавірус і велика війна на знання школярів Львова, які ризики навчального року у 2024 – 2025 роках, чи будуть онлайн-уроки, про укриття, ремонти, благодійні фонди у школах, а також про гордість Львова – предмет «Захист України» у національно-патріотичних центрах та нововведення в галузі освіти.

Із вересня у Львові працюватиме 14 центрів національно-патріотичного виховання, отже, всі учні 10-11 класів міських шкіл будуть вивчати «Захист України» у якісних умовах та з фаховими інструкторами.

«Не може бути жодного онлайн-навчання в початковій школі!»

Ви обійняли посаду керівника управління освіти Львова у 2022 році. Пане Андрію, як вплинули коронавірус і велика війна на знання школярів Львова? У підсумку – п’ять років зовсім іншого навчання, ніж до ковіду та повномасштабного вторгнення. Наскільки це ризики для знань учнів?

Так, ми маємо великі освітні втрати і через коронавірус, і через велику війну. Є дослідження, які це підтверджують. Торішні результати міжнародного дослідження якості освіти в Україні PISA-2023 про це свідчать. Зокрема, діти погано читають. Це не про те, що вони не вміють читати. Вони не можуть проаналізувати текст і зробити висновки. Найгірше те, що ці втрати є й надалі, бо війна триває.

Наше завдання у новому навчальному році – вчити дітей за партами, створювати їм комфортні психологічні умови і дати їм добрих вчителів, а школам – хороших директорів.

Є шанси надолужити? Це залежить від школярів, батьків, вчителів, директорів?

Насамперед це залежить від сім’ї, яка розуміє, що дитина має якісь прогалини, які треба надолужити. Це залежить від конкретного вчителя і школи. Скажімо, освітні втрати в дитини з математики можуть бути одні, а з історії – інші.

Школа, зокрема вчителі, можуть визначити рівень знань дітей і вказати батькам, що з того чи іншого предмету потрібно підтягувати дитину. Потрібно тримати руку на пульсі.

Головне – стабільне навчання учнів за партами у школі з вчителями. Звісно, багато залежить від кожної дитини та її бажання вчитися.

Наскільки ви оптимістичні, що уроки таки будуть у школі за партами? Чи будуть онлайн-уроки у цьому навчальному році?

Все залежить від безпекової ситуації. І насамперед вона пов’язана з енергетикою, газом, опаленням. Великий ризик, коли будемо мати тривалі знеструмлення, які впливатимуть передусім на опалення. Звісно, є альтернативи.

Які?

У Львові понад 30 шкіл мають свої невеликі котельні. Якщо буде газ, то всі вони заживлені генераторами.

Загалом у Львівській громаді є 128 шкіл. Також 12 великих шкіл матимуть модульні котельні. Мовиться про всі райони Львова. Велика школа – це та, де навчається понад тисяча дітей.

Онлайн-навчання ви розглядаєте як варіант у новому навчальному році?

Варто зазначити, що офлайн-навчання зараз прив’язане до кількості місць в укритті. Скажімо, якщо школа має укриття, в якому може поміститися 800 учнів, а у школі навчається тисяча дітей, то нам потрібно це збалансувати.

Наголошу: у нас не може бути жодного онлайн-навчання в початковій школі! У нас максимум середня школа також навчається офлайн. 10-11 класи дозволяємо балансувати. Скажімо, може бути два дні в школі, три – онлайн-навчання.

«Безпека учнів – це пріоритет був, є і буде»

Прошу сказати, яку маємо ситуацію з укриттями у школах Львівської громади?

Укриття мають майже всі школи. Є школи, які як укриття використовують будівлі, що розташовані поруч. Мовиться про близько 15 шкіл із 128 шкіл у громаді. Безпека учнів – це пріоритет був, є і буде.

До слова, торік через повітряні тривоги у школах Львівської громади не відбулося 4% уроків. Це дуже мало. 96% – це було повноцінне навчання. Це добрий показник.

Наголошував і ще раз наголошу: під час повітряних тривог ми не відпускаємо дітей зі школи. Це заборонено. Це рішення Кабміну і ми його дотримуємося. Ще раз закцентую: безпека учнів – це пріоритет.

Влітку, під час канікул, проводили ремонти в укриттях. За які кошти? За бюджетні.

З батьків на ремонт укриттів у школах гроші не збирають?

Не збирають. Це капітальні витрати. Якщо в батьків є бажання до чогось долучитися, наголошую директорам, що це потрібно робити виважено, мудро і грамотно.

Чому у державних школах є благодійні фонди? І батьки на початку нового навчального року традиційно здають якусь певну суму на школу.

Це у всьому світі так є. Благодійні фонди у школах: важливо, аби все було добровільно і правильно. Я був у США, Німеччині. Там при всіх закладах освіти є благодійні фонди, наглядові ради. Згодом вони фінансують якісь проєкти, скеровують гроші на стипендії.

Якщо ж у школі Львівської громади директор приходить на збори і каже, що всім потрібно здати по 100 гривень. Це абсурд і так не можна!

А як мало б бути?

Мало б бути абсолютно добровільно. Батьків мають поінформувати, що в школі є благодійний фонд, що школа має певні плани і який є кошторис робіт.

А хіба не потрібно було б запитати батьків, чи вважають вони доцільною реалізацію тих чи інших планів?

Я прихильник того, аби була дискусія батьків. Скажімо, аби батьки казали, що в школі є розумні діти, давайте будемо наповнювати благодійний фонд і платитимемо їм стипендії. Благодійний фонд – це не просто «дайте на штори». Це стереотип.

Наголошу: не може бути жодного наказового тону – це категорично заборонено! Я проти здавання готівки вчителю! Важливим є питання комунікації, прозорості, залученості батьків.

Уточнимо. Батьки не мали б здавати на парти, фарби, унітази для школи?

Ні. 100 відсотків Також елементарними побутовими речами школа має бути забезпечена. Батьки не мають здавати ні на туалетний папір, ні на мийні засоби тощо. Місто все це фінансує.

Лише 20% дітей ВПО ходить до шкіл і садочків міста

Скільки першачків у Львівській громаді підуть до школи?

Понад сім тисяч. Це менше, ніж торік.

Про яку кількість дітей-переселенців мовиться у львівських школах?

До міських садочків Львова ходить близько 800 дітей-переселенців, а до шкіл – близько 3200. Тобто всього чотири тисячі дітей є інтегрованими у середовище громади! Це катастрофічна ситуація.

Загалом лише 20% внутрішньо переміщених дітей ходить до шкіл і садочків міста. Ймовірно, більшість дітей-переселенців навчаються дистанційно у своїх школах.

Ми розуміємо, чому прифронтові навчальні заклади просять дітей залишатися у них, бо якщо не буде дітей, вчителям не платитимуть зарплати й школи не будуть функціонувати.

Але потрібно подивитись на інший бік – діти вже два роки навчаються онлайн! Вже є навіть дослідження, які показують, що довготривале навчання онлайн не дає результату. Не менш важливим є питання мови: діти не перебувають в україномовному середовищі, живучи в цей час у Львові.

Заохочуємо батьків звертатися до адміністрації закладів освіти Львова, аби залучити більше дітей до навчання у школах та садках.

Скільки львівських школярів виїхали з родиною за кордон і навчаються вже там?

Маємо і таку цифру – близько трьох тисяч учнів.

Будівництво шкіл: поступ є

Знаю, що бракує місць у школах. Яка ситуація у Львівській громаді з будівництвом нових шкіл?

У нас не бракує місць у школах. У нас є незбалансована мережа. У центрі міста школи пусті на 30%. Скажімо, школа №62 може вмістити майже 900 дітей. Натомість там навчається орієнтовно 400. У центрі міста не проживає стільки дітей, а школи є.

Щодо будівництва нових шкіл. На вулиці Рудненській, 8 (Левандівка) у 2024-ому розпочали зведення початкової школи з дитячим садком, які будує компанія «Ріел». Опісля ці заклади передадуть у власність громади міста Львова.

Будують велику школу в Брюховичах. Також зводять корпус школи на Тракті Глинянському. На Новому Львові буде новий корпус старшої школи біля школи №80. На Підголоско мають будувати школу.

Нарешті на 33-тю річницю незалежності України у Львові зводять нові школи, чого не було у минулі роки. Поступ є!

Так, поступ є.

«Предмет «Захист України» – це наша львівська гордість, і ним ми дуже пишаємося»

Яка ваша освітянська гордість за час перебування на посаді очільника управління освіти Львова?

Реформа викладання предмета «Захист України» і створення національно-патріотичних центрів. Це повністю наша модель, яка є успішно реалізована. Її втілюють професіонали своєї справи. Викладають військові, інструктори.

З вересня у Львові працюватиме 14 центрів національно-патріотичного виховання, тож всі учні 10-11 класів міських шкіл будуть вивчати «Захист України» у якісних умовах та з фаховими інструкторами.

Охопленим є кожен район Львова. Такі національно-патріотичні центри мають школи №36, 91. На Левандівці відкриють центр на базі гімназії «Гроно» – це колишня школа №64.

А учням є цікавим цей предмет?

Дітям завжди буде цікавим предмет, де є цікавим вчитель. У національно-патріотичному центрі викладають домедичну і тактичну підготовку, вміння поводитись зі зброєю, стрільбу, навчають правил поводження з вибуховими пристроями та навіть керування дронами. Дітям все це є дуже цікавим. 

Предмет «Захист України» – це наша львівська гордість, і ним ми дуже пишаємося. До нас приїздять багато вчителів з інших міст подивитися, перейняти досвід.

Зокрема, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий приїздив до Львова у лютому 2024-го і особисто відвідав один із національно-патріотичних центрів.

Зазначу, що нещодавно інструктори та асистенти шкільних центрів національно-патріотичного виховання пройшли чергове навчання для підвищення рівня знань. Зокрема, 25 представників центрів вдосконалювали навички домедичної підготовки.

Які будуть новації у школах Львова

Які нововведення в галузі освіти чекають на учнів Львівської громади? Є надважлива новація у вивченні іноземної у школах.

З початком нового навчального року львівських школярів ділитимуть на групи для вивчення основної іноземної мови. Виконавчий комітет ухвалив надважливе для освіти рішення. Це справді історичне рішення щодо вивчення іноземної мови у школах Львова. І нехай воно дасть лише найкращі результати.

Тепер кожна школа матиме можливість ділити клас на групи при вивченні основної іноземної, де навчається менше, ніж 28 дітей.

Це допоможе дітям вивчати мову ефективніше. Раніше цей поділ на групи відбувався лише за умови, якщо в класі було понад 27 учнів. З 1 вересня в групах буде навчатися від 10 дітей, що є значно результативнішим, ніж вивчення мови цілим класом. Нам важливо покращувати якість викладання іноземних мов, щоб школярі міста здобували якісні знання.

У львівських школах більше часу приділятимуть розвитку науки. Про що саме мовиться?

У новому навчальному році школи Львівської громади зосередяться на розвитку наукових напрямків шляхом заохочення дітей до досліджень, вдосконалення матеріально-технічної бази та покращення співпраці з профільними науковими інституціями.

Хочемо робити більший акцент на розвиток науки у міських школах. Ми хочемо повністю переглянути підхід до наукових напрямків, щоб діти більше цікавились наукою, мали кращі можливості. Щоб ті школярі, які в майбутньому бачать себе у науці, вже могли розвиватись у цьому напрямі. Важливо, що для цього будемо залучати фахових науковців.

Акценти для розвитку науки будуть такі: перезавантаження співпраці з вищими навчальним закладами і Малою академією наук; фокус на кількох напрямах: математичний, суспільно-гуманітарний, мовно-літературний і природничі науки; школа обиратиме один з напрямів, щоб розвивати його дослідну базу; зосередження на інтегрованих уроках, виставках, конкурсах з представленням результатів учнівських досліджень; вивчення природничих наук через екологічно-технологічні проєкти, екотабори у школах з фокусом на збереженні здоров’я; обговорення впливу історичних подій на свідомість українців у різні періоди шляхом показу результатів через дискусійні клуби, відеоролики, конкурси.

У двох львівських школах працюватимуть гіди по професіях. Розкажіть докладніше.

У двох школах Львова запустять пілотний проєкт – тут працюватимуть гіди по професіях. Це будуть спеціалісти, які допомагатимуть учням старших класів обирати фах.

Хочемо впроваджувати у школах якісну профорієнтацію. Старшокласники дуже часто не знають, куди їм рухатись після навчання в школі. Звісно, це не є проблемою, адже завжди можна змінити професію, вивчити нову спеціальність. Але для того, щоб діти більше розуміли себе, свої вподобання та сильні сторони, цього року розпочнемо пілотний проєкт.

У двох школах міст ми додамо додаткові штатні одиниці – гіди по професіях. Ці люди будуть займатися профорієнтацією школярів. Вони налагоджуватимуть співпрацю із закладами профтехосвіти, вишами, підприємствами, організовуватимуть екскурсії у різні місця праці. В такий спосіб учні зможуть якнайкраще ознайомитись із різними напрямками роботи і зрозуміти, що їм найбільше подобається.

Гарна новація, що з вересня учні Львова матимуть більше творчих занять: уроки сучасного мистецтва, гончарство та кіно як частину навчального процесу.

Цього року у львівських школах приділятимуть ще більше уваги мистецькому і творчому розвитку дітей. Зокрема, в цьому навчальному році запустять уроки сучасного мистецтва, уроки за мотивами фільмів та навчання в гончарних майстернях.

Ми поставили собі за мету приділити увагу мистецьким напрямам розвитку школярів. Перший крок ми зробили торік, скасувавши оцінки за творчі предмети.

Зараз ще треба рухатись далі, тож цього року ми запроваджуємо уроки сучасного мистецтва в артгалереях та інших мистецьких просторах. У Львові є дуже багато крутих митців і фахових менеджерів культури. Саме разом з ними напрацюємо програму класних уроків для учнів.

Окрім того, хочемо у кожному районі міста на базі шкіл відкрити гончарні майстерні. Вже маємо у Львові дві школи, де є такі майстерні – школи №29 та №73. Бачимо приклади, як вони гарно розвивають дитячу творчість. Тож ставимо собі за мету впродовж навчального року відкрити гончарні класи у кожному районі міста.

Також старшокласники тепер матимуть уроки за мотивами фільмів. Наші учні люблять фільми, дивляться багато серіалів і через такий візуальний контент черпають багато інформації. Саме тому ми хочемо інтегрувати якісні фільми в уроки, зробити їх частиною навчального процесу.

Знаю, що школярі спільно зі фахівцями доглядатимуть за міськими парками, скверами чи водоймами.

У новому навчальному році за кожною школою Львівської громади закріплять зелену зону, за якою учні будуть доглядати, досліджуватимуть та розвиватимуть її.

З вересня ми хочемо запустити особливу екологічну програму. За кожною школою міста буде закріплено якусь зелену зону: парк, сквер чи водойму. Впродовж навчального року школярі досліджуватимуть ці території, доглядатимуть їх, висаджуватимуть нові рослини та навіть вчитимуться рибалити.

Все це відбуватиметься у співпраці з управлінням екології та міськими садівниками, щоб діти могли навчатись у фахівців правильно доглядати за зеленими територіями.

«Велика подяка всім педагогам, бо вони роблять титанічну роботу!»

За що б ви хотіли подякувати вчителям Львова та директорам?

За велику і непросту працю в часі війни! У нас сотні вчителів, чиї чоловіки перебувають на фронті. Вночі вчителька чекає повідомлення від чоловіка з передової, а вранці йде вчити дітей. І вчити якісно і фахово. Велика подяка всім педагогам, бо вони роблять титанічну роботу!

Які настанови хочете сказати школярам напередодні нового навчального року? Дітям, на вашу думку, тепер цікаво йти до школи? 

Будьте собою! Будьте вільними! Думаю, що їм цікаво йти до школи. Знаю точно, що в початковій школі цікаво всім.

Як зацікавити дітей, щоб вони хотіли йти до школи і вчитися?

Цікавим має бути вчитель. Вчитель має бути ключовим. Учень має чути вчителя, вчитель – учня. Важливою є довіра.

Пане Андрію, який настрій напередодні нового навчального року?

Оптимістичний. Бо будемо навчати дітей за партами у школі. Це для нас головне. І для батьків також. Важливо зберегти освітню галузь в часі війни і показати ще багато позитивних прикладів в країні. Ще б пак, учні, які набрали 200 балів з національного мультипредметного тесту (НМТ), – це гордість Львова.