Фахівці Центру ментального здоров’я лікарні Cвятого Пантелеймона надали послуги 15 тисячам військовим, серед них майже 400 українців, звільнених з полону. Про це у розмові з «Львівською Поштою» розповіла Уляна Криницька-Березюк, керівниця Центру.
«З травмою жити дуже важко. Воїни, які були на війні, всі травмовані. Ми, тобто цивільні, також травмовані через війну, тільки в інший спосіб. Військові зазвичай мають по декілька контузій. Кожен вибух дається взнаки так чи інакше», – каже психотерапевтка.
«Травма – це те, що вони щодня бачать на війні. Це не стирається з пам’яті – загиблі й поранені побратими. Очі воїнів фотографують багато різного, яке закарбовується в голові. Військовим варто звертатися до психотерапевта або психолога. Не бійтеся, звертайтеся до фахівців!», – акцентує Уляна Криницька-Березюк.
Як писала «Львівська Пошта», Центр ментального здоров’я лікарні Cвятого Пантелеймона працює за адресою вулиця Мазепи, 25 (реабілітаційний центр «Незламні», 2 пов.).
Тут фахівці надають психотерапевтичні та психіатричні послуги – консультують ветеранів та їхні родини, звільнених з полону воїнів, внутрішньо переміщених осіб, цивільних. Запис на консультацію за тел.: 38 (032) 258 11 81; 38 (067) 689 76 55.
«Від початку повномасштабноговторгненнями почали працювати з травмами війни, і робимо це фахово. Працюємо з ветеранами центру Unbroken та їхніми родинами, воїнами, звільненими з полону. Послуги для цієї категорії осіб є безкоштовними. Бачимо, як робота з психотерапевтом змінює та покращує якість життя військових», – підкреслює Уляна Криницька-Березюк.
З її слів, у часи Союзу була така каральна психіатрія, яка зробила багато зла. Це залишилося в пам’яті громадян.
«Звісно, часи змінилися, звертатися до психотерапевта або психолога тепер уже стало нормою. Особливо зараз, під час війни. Військові після кількох зустрічей з психотерапевтом бачать, наскільки вони звільняються від своїх травм. Ба більше, ще й побратимам радять звертатися, щодня когось приводять. І це добре», – зазначає співрозмовниця.
Психотерапевтка наголошує: родина – це насамперед те середовище, що лікує воїна, який повернувся з війни.
«Так, як вони відновляться в сім’ї, вони не відновляться ніде! Сім’я, стосунки завжди найбільше зцілюють. Воїни інколи приходять з дружинами і кажуть: «Поясніть дружині, як зі мною розмовляти, поводитися. Дружина хоче, щоб я був таким, як до війни. А я таким не буду». І наші фахівці починають розмовляти з дружинами. Так, воїн точно буде іншим, бо війна його змінила», – розповідає керівниця Центру ментального здоров’я лікарні Cвятого Пантелеймона.
З її слів, буває, що дружини приводять своїх чоловіків, кажучи: «Зробіть щось, я з ним таким не можу, чоловік після фронту змінився».
«Працюємо, розмовляємо. Іноді родина розпадається, іноді її вдається зберегти. Це життя», – резюмує вона.
Повністю інтерв’ю з Уляною Криницькою-Березюк читайте за посиланням:
