За останні чотири роки (2020–2024) індекс інфляції поступово зростав, що призвело до подорожчання товарів на майже 63%. У 2025-му індекс інфляції росте більше, ніж торік (2,5% за січень – травень проти 2% за той самий період 2024 року), що дозволяє рости йцінам.
Ці дані нам потрібні, щоби відповісти на питання, чому вартість продуктів збільшується. Проте інфляція зростає не просто так, на це впливають багато чинників. Які вони, з’ясувала «Львівська Пошта».
Які фактори впливають на зростання цін
Напевно ви, як і ми, дивуєтеся зростанню цін на продукти за досить короткий період. Ті самі яйця сьогодні коштують 65 грн (десяток), а завтра вже 68. Нібито не було масового продажу чи загибелі курей, то чому таке подорожчання?
Кожен товар має власну ціноутворювальну політику, але є фактори, які впливають на ціноутворення більшості товарів:
Перше – витрати виробника та утворення собівартості товару чи послуги. Простими словами, скільки коштує корм для тих самих курей або корів. Або, наприклад, скільки коштує ремонт і експлуатація приміщення або ж ремонт автомата, який фасує морозиво.
Підприємство, велике чи мале, все одно потребує електроенергії, газу, пального для доставки, приміром, яєць чи кока-коли до магазину.
Окрім того, підприємство мусить витрачатися на оренду приміщень, заробітну плату працівникам (яка поступово зростає), має адміністративні витрати і маркетинг.
Пропоную зупинитися на останньому. Маркетинг і рекламу компанія замовляє та витрачає гроші для популяризації своєї продукції, бо переслідує основну комерційну мету – максимізацію прибутку.
Компанія намагається знайти найкращу ціну між витратами на виробництво і тою межею ціни, за яку люди готові купити продукт. Ви ж все одно купите яйця по 68 гривень, а непо 200.
Звісно, на ціну впливають попит і пропозиція певного товару. Попит може бути сезонним, бо навряд чи ви купите черешні на різдвяний стіл, а от на початку літа це найкращий вибір.
Споживачі також самі формують ціну на більшість товарів, тому що купують їх. Тобто що більший попит на товар, то вища його ціна. Натомість на попит впливають зарплати споживачів, їхні смаки, вартість товарів-замінників та інші чинники.
Ще один важливий нюанс – формування пропозиції: що більше товару виробляє фірма, то дешевшим вінбуде.
На формування ціни також впливають податки, акцизи, еластичність попиту на товар, курс національної валюти, доходи населення та десятки інших факторів, перелік яких може змінюватися залежно від товару.
Професор НУ «Львівська політехніка» Олексій Другов розповів у коментарі «Львівській Пошті», що ціна товару складається з ціни виробника, вартості транспортування та націнки продавця. Якщо товар імпортний, до цих витрат додається курсова різниця, тобто коли гривня слабшає відносно іноземної валюти, ціни на товари зростають.
Чому дорожчають основні споживчі товари – овочі, фрукти, шоколад, кава і бакалія, з’ясуємо нижче
Овочі та фрукти
Ціни на овочі та фрукти є одними з найбільш волатильних (найбільше схильні до зміни ціни), оскільки дуже залежать від сезонності, погодних умов та логістики. Навесні та на початку літа ціни на овочі та фрукти, особливо на ті, що не є сезонними, традиційно вищі.
Це пов’язане з тим, що запаси торішнього врожаю вичерпуються, а новий ще не дозрів у достатній кількості або тільки починає надходити на ринок. Погані погодні умови там, де вирощують фрукти та овочі, можуть знизити врожайність, що призведе до дефіциту та зростання цін.
Підвищенню цін також сприяє подорожчання пального, електроенергії, добрива та засобів захисту рослин. Збільшення зарплат або дефіцит робочої сили також впливають на кінцеву ціну.
Під час війни нестабільна логістика, пошкодження інфраструктури, блокади, підвищені ризики і страхові витрати значно збільшують вартість доставки продукції від виробника до споживача.
Щодо багатьох фруктів та деяких овочів Україна залежить від імпорту, тому зміна курсу гривні до іноземних валют робить імпортну продукцію дорожчою.
Шоколад і кава
Зростання цін на шоколад пов’язане переважнозі світовим ринком какао-бобів, який переживає кризу через дефіцит сировини. Африканські виробники, які забезпечують світ понад 60% какао, останніми роками зіткнулися з нестабільними погодними умовами, що негативно вплинуло на врожайність. Дефіцит спостерігається вже третій рік поспіль.
Ціни ростуть на тлі низької оплати праці африканських фермерів, зменшення інвестицій у галузь та водночас збільшення попиту на шоколад у світі. Це створює тиск на галузь і підвищує ціни.
Що стосується вартості кави, то вона, як і вартість какао, значною мірою залежить від врожаїв у країнах-виробниках. Зміни клімату та погодні умови є головним фактором. Бразилія та В’єтнам – найбільші виробники кави, і в цих країнах зміни клімату, довготривалі дощі або посухи зменшують посівну площу какао-бобів.
Олексій Другов розповів, що ціни на шоколад і каву ростуть на світових ринках уже кілька років поспіль, поглиблюючи «шоколадну кризу» в усьому світі.
Бакалія: крупи, борошно, макарони та олія
На ціноутворення бакалії в Україні сильно впливає війна. Ворог руйнує поля та заводи, також бракує робітників, що зменшує обсяги виробництва сировини. Доставка цих товарів дорожчає через знищені дороги, заблоковані морські порти та високі ціни на пальне, що збільшує ризики та витрати на транспортування.
Вартість виробництва також зростає через подорожчання електроенергії та періодичні знеструмлення, які змушують підприємства використовувати дорогі альтернативні джерела живлення.
«Львівська Пошта» поговорила з Людмилою Гончаренко, директоркою департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА, та дізналася, як ідуть справи в агропромисловому секторі Львівщини після весняного похолодання.
«Так, весняне похолодання справді негативно вплинуло на агропромисловий сектор Львівської області. Найбільш вразливими виявилися ранні овочі й сади. Майже не постраждали зернові культури.
Зокрема, низькі температури негативно вплинули на ріст і розвиток ріпаку. Це може призвести до зниження врожайності (у період відновлення вегетації після зниження температур до мінусових позначок зафіксовано до 10% пошкодження рослин морозами). Загалом, за оперативними даними, пошкоджено 3,7% площ зернових, зернобобових і технічних культур – близько 9,8 тис. га. Загальна посівна площа – 755,7 тис. га. Щодо овочевих культур і садів, зниження нічних температур у травні подекуди до 0 °C спричинило пошкодження ранніх овочів, ягідників і садовини – 12,3% площ. Із них повністю загинуло 320 гектарів посівів.
Постраждали такі культури, як столовий буряк, морква, цибуля, кабачки та рання картопля. Частину площ пересіяли іншими культурами, частину підживили й обробили стимуляторами росту. В садах зафіксоване пошкодження кісточкових насаджень на окремих площах – вишень, черешень (імовірний недобір врожаю до 15–20%), а також пізніх сортів яблунь і груш (імовірний недобір врожаю до 10–15%), ягідних культур (можливий недобір врожаю до 30%).
Однак після нормалізації погодних умов із підвищенням температури та достатнім зволоженням спостерігається активне відновлення росту й розвитку культур. У плодових рослин триває формування плодів, а сонячна погода сприяє накопиченню в них цукрів і поживних речовин», –пояснює вона.
Зі слів Людмили Гончаренко, через весняні погодні коливання цьогорічні жнива в області розпочнуться орієнтовно на 15 днів пізніше, ніж торік. Першими для збирання стануть: озимий ячмінь – з 5 липня, озимий ріпак – з 10 липня, озима пшениця – з 15 липня, ярий ячмінь – із 17 липня.
Обсяг зібраного врожаю в 2024-му на Львівщині зріс порівняно з 2023 роком. Загалом господарствами всіх категорій було зібрано 2717,4 тис. тонн зернових та олійних культур, що на 279,9 тис. тонн більше, ніж у 2023-му. Зокрема, врожай зернових становив 1915,3 тис. тонн (+144,0 тис. тонн), а олійних культур – 802,1 тис. тонн (+135,9 тис. тонн).
Також «Львівська Пошта» поцікавилася, чи можуть деякі підприємці спеціально зменшувати кількість товару задля того, щоби ціни на нього зростали.
«Думка про те, що підприємцям вигідніше виробляти менше продукції з метою створення штучного дефіциту, що призводить до зростання цін, є хибною. Для більшості аграрних виробників головною є стабільність, можливість планувати виробництво, розширювати збут і заробляти не разово, а системно. Постійні обсяги й довіра споживачів – основа успішного бізнесу. Штучний дефіцит, може, й дає короткострокове зростання ціни, але водночас знижує обсяги продажів, відштовхує клієнтів і відчиняє двері конкурентам з інших регіонів або країн. Тобто це гра з високим ризиком, яка суперечить довгостроковим цілям розвитку. Аграрії зацікавлені не в маніпуляціях, а в нарощуванні виробництва, модернізації господарств, виході на експорт і створенні якісного українського продукту», – вважає Людмила Гончаренко.
Чому ціни на ринках та в магазинах різні
Про те, чому відрізняються ціни в магазинах та наринках, у коментарі «Львівській Пошті» розповів аграрний експерт Іван Стефанишин:
«Ринок має найкоротшу логістику між виробником і покупцем. Тобто продукт на ринку має найкоротший шлях. В магазинах це питання інше, тому що магазини працюють з більшими оптовиками, які фактично встановлюють свої ціни. Притім ціни там можуть бути нижчі за умови наявності якихось акційних речей. Тобто ринок – це фермери і дрібні виробники, а магазини – великі оптовики. Нескладно здогадатися: що більше посередників та перекупників, то вища ціна товару».
Ціноутворення на ринку формується за допомогою попиту та пропозиції. Ціна товару може змінюватися протягом кількох днів з огляду на зміну кількості товарів і попит на них.
«У нас зараз ніхто цінами не керує. Тобто державних регулювань щодо торговельної надбавки або рівня рентабельності немає. Але й у Європі такого нема, там є мінімальна ціна, нижче від якої фермер не може продавати. І держава йому компенсує гроші, щоби він не був збитковим. А в нас фактично кожен робить що хоче.
Овочами й фруктами торгують фермери. Хоча тепер фермер може й не поїхати, бо стоїть питання ТЦК. Тому продають члени його сім’ї або посередники. Купують на місці виробництва і продають», – резюмує він.
