На початку цього тижня у Львові відкрилася школа операторів дронів від 3-ї ОШБр. Тож ми традиційно підготували десять запитань, які допоможуть вам трохи краще познайомитися зі специфікою цього напрямку: як для загального розвитку, так і, можливо, майбутнього навчання та приєднання до лав Сил оборони.
Цього разу на зв’язку з «Львівською Поштою» Ілля Рак, керівник школи FPV-дронів Kill House від третьої штурмової у Львові.
Чи правда, що геймерам легше навчитися управляти дроном?
Насправді у геймерів вже є досвід такого сидячого способу керування, оскільки вони вже пройшли деякі ігри та витратили на них годину, три, п’ять. Тому для навчання їм такий формат і підходить. Також багатьом зручно те, що вони раніше вже зустрічатися з консолями. Їм зручно використовувати пульти, бо вони звикли до такого типу контролера. Але це не ідентичні прилади керування, тому їм все-таки потрібно перевчатися, так сказати.
Але так, їх навчити трохи легше, тому що вони звикли до ігрової форми навчання.
Знання з яких інших сфер можуть допомогти у цій діяльності?
Бути оператором – це також знати багато технічних характеристик дрона, тому люди, які займалися радіотехнікою, досить гарно освоюють інженерну частину. Їм це простіше, тому що вони вже мають досвід пайки, розуміння радіоелектронних сигналів. Саме інженерну частину вони проходять на одному подиху.
Коли починається безпосередньо практична частина навчання, їм також може бути легше, тому що їхній мозок доволі гнучкий до розвитку. Як і в будь-якій професії, наприклад, IT або іншій галузі, в якій постійно потрібен розвиток. Тому що людина, яка постійно вивчає щось нове, аби бути актуальною у своїй професії, легко вивчає будь-яку іншу нову, навіть не пов’язану з її попередньою спеціальністю.
Чи існують якісь упередження щодо жінок на посаді оператора дронів?
Ні, обмежень в цьому плані немає. У нас був прецедент, що студентка нашого курсу дуже сильно хотіла долучитися до бригади й бути корисною саме в її лавах. Ми рекомендували її як гарного інженера. І її без проблем забрали у підрозділ.
Чи правда, що після 40 років на цю посаду вже беруть?
Ні, такого поділу я не знаю, оскільки дивляться саме на твої професійні якості, а не на вікову категорію.
Який з симуляторів вважаєте найкращим (найбільш реалістичним)?
Хотілося б відзначити наших українських розробників, які створили такі симулятори, як Obriy, Strata і Ukrainian Flight Simulator (UFS). Вони безпосередньо допомагають нам у навчанні операторів: там можна політати в умовах РЕБу, відчути, як саме він діє на полі бою, вразити техніку, піхоту, ворожі літючі об’єкти.
Наскільки управління на симуляторах відповідає реальному?
Сам принцип керування ідентичний. Звичайно, вищеперелічені симулятори допомагають освоїти керування дроном в умовах навіть якогось впливу на нього, наприклад, вітру, освітлення, погодних умов, зміни рельєфу. Також базовим симулятором у нас є Liftoff, доволі розповсюджена програма, яку може придбати будь-хто і навчитися азів керування дроном.
Як підготувати свій вестибулярний апарат?
Є визначений перелік вправ на розвиток вестибулярного апарату. Це, по факту, мозжечок, який знаходиться в задній частині нашого головного мозку та відповідає за координацію руху і відчуття простору. Будь-який спортсмен знає, як його розвивати: це обертання коло себе і подібні вправи, які саме фізично розвивають твій вестибулярний апарат. Натомість у шкоду йому може бути алкоголь, паління та інші чинники, які притупляють його, тому що він атрофується.
Для того, щоб було комфортніше літати, не всі оператори дронів вибирають саме окуляри. Деякі літають так само як і в симуляторі, з монітора, наземних станцій або екранів при тренуванні. Тому немає такої запоруки успішного пілотування, що він має бути саме в окулярах. Це більше для глибшого занурення в середовище, де літає дрон.
Які бувають дрони?
Дрон це взагалі є загальним терміном, що підпорядковує або ручне, або автоматичне керування. Дрони можуть бути наземні, надводні, підводні, підземні, повітряні. Також кожен з них використовується за різним призначенням, чи то логістичним, чи то евакуаційним, чи то розвідувальним, чи то винищувальним.
Є також різниця між повітряними дронами. Наприклад, квадрокоптер – у нього є чотири двигуни. Також є такі різновиди, як гексакоптер, октокоптер – відповідно до латині шести, восьми й більше мультироторний FPV-дрон.
Також є повітряні крила, розвідувальні, камікадзе. Мультироторні та крила також відрізняються за принципом керування. Наприклад, Мавіку досить автоматизований, у ньому багато програм, які стабілізують його рух, його переміщення, GPS, за яким він рухається. Але це все унеможливлюється в бойових умовах, оскільки діє радіоелектронна боротьба, яка дуже швидко їх знищує, на відміну від FPV-дронів, які постійно вдосконалюють, вони гнучко реагують на зміни на полі бою. До того доходить, що відмовляються від радіоелектронного зв’язку з дроном і керують ними по оптоволокну, як по кабелю, по дуже довгому 10-кілометровому кабелю.
Чим відрізняється управління спорядженого дрона від звичайного?
Якщо говорити у контексті FPV або іншого мультироторного дрона, який несе бойову частину, це буде як в порівнянні між легковим автомобілем, який їде швидко, маневрено, з завантаженою машиною.
Там також присутня така властивість, як парусність, яка з’являється під час впливу на дрон вітром і чинити опір дрону цьому вітру важче, ніж при навантаженні.
Чому Mavic став таким популярним для військових цілей?
Насправді це одна із найбільших фірм у світі, яка йшла до вдосконалення свого продукту роками. Mavic характеризує себе як надійний дрон, який завжди в тебе запуститься з коробки, який має дуже гарну камеру. Його можна уніфікувати, хоча, наприклад, санкції з Китаю зараз забороняють використання деяких програм DJI та застосування тих же самих дронів Mavic. Оскільки їх почали використовувати не тільки як іграшку у цивільному житті, а і як зброю. Тому вони обмежують це як фірма зі своєю політикою.
Нагадаємо, що минулого тижня «Львівська Пошта» поспілкувалася з лікарем-психіатром четвертої міської поліклініки Львова Борисом Содомою. Від нього ми дізналися, що свідчить про необхідність звернутися за допомогою, чому українці значно спокійніше реагують на загрози, ніж на початку повномасштабного вторгнення, як розпізнати панічну атаку та багато іншого.
