Вона з 2014-го у волонтерстві. Щодня, щомісяця. Вже 11 рік поспіль живе волонтерством! Вона допомагає українським бійцям у 12-ти різних підрозділах. «Львівська Пошта» поспілкувалася зі знаною у Львові волонтеркою, власницею кондитерської «Крем & Джем» Олею Тесляк. Її знають як працьовиту і принципову людину.
Хоч за фахом вона маркетологиня, добре знається на дронах, їхніх характеристиках, цінах на них в Україні та за кордоном.
За волонтерство відзначена нагородами від Міноборони, ГУР, генерала Валерія Залужного, Кабміну, ВРУ. «Найцінніші нагороди від бійців, зокрема маю нагороду «Бойовий волонтер» від 53-ї окремої механізованої бригади. Цінними для мене є прапори від військових бригад. Хотіла б колись зробити музей, у якому все це зібрати. За 10–20 років це буде безцінно», – зазначає Оля Тесляк.
Вона категорична у ставленні до посадовців, які розкрадають бюджетні кошти в часі війни. Говорить лаконічно й жорстко: «За таке розстрілювала б прилюдно, щоб інші боялися!».
Наголошує, що в часі повномасштабної війни гроші мають іти тільки на різні види зброї. «Ми не переможемо бруківкою, новими дорогами чи стадіонами, які б вони не були! Ремонти не на часі. Кошти мають бути витрачені на придбання зброї!» – акцентує Оля Тесляк.
Бійці пишуть ім’я волонтерки на снарядах, якими б’ють по окупантах. Для неї це найбільша винагорода за багаторічну волонтерську діяльність. Каже, що допомагатиме фронту до перемоги. Вірить, що Україна обов’язково переможе та мріє знову сповна поринути в кондитерську справу.
«Не зраджу своїх хлопців!»
Ти серед тих львівських волонтерів, які з 2014 року щодня займаються допомогою армії. За це тобі шана і подяка! Багато хто говорить про втому. В тебе є відчуття втоми?
Так, я дуже втомилася. І фізично, і емоційно, морально та психологічно втомилася. Попри багаторічну втому, я та людина, яка йде далі. Не можу зрадити своїх хлопців і не зраджу їх. На фронті у мене брати, мої друзі. Є друзі, які на захисті України з 2014-го, є ті, що воюють із 2022-го. Що я маю їм сказати? Хлопці, ви собі воюйте, а я відпочину? Мені совість не дозволяє все покинути. Звісно, я цього не зроблю.
З іншого боку, в мене двоє синів. Я казала і кажу: не хочу, щоб вони воювали! Хоча молодший вже збирається у 3-тю штурмову бригаду. Я робитиму все можливе, щоб вони не воювали. Як мама хочу своїм волонтерством, своєю працею врятувати своїх дітей.
Зазначу, що із середини 2023 року допомога волонтерам стала меншою. Допомагаємо 10–12 бригадам. Серед них львівські, 103-тя ТрО, 125-та ТрО, 24-та ОМБр імені короля Данила, 80-та окрема десантно-штурмова бригада, 65-та окрема механізована бригада, 45-та окрема артилерійська бригада. У всіх бригадах служать мої друзі, однокласники, одногрупники. Знаю воїнів, які волонтерили і зараз на фронті.
У чому військові мають тепер найбільшу потребу?
В дронах, зброї, автомобілях, їх ремонті. Мене ніхто не просить про їжу чи одяг. Є дрони з-за кордону, є українського виробництва. Дрони з Китаю. Ціна Маvіc стартує від 70–75 тисяч, тепловізійний дрон коштує 170–175 тиcяч гривень. Дрони є, головне гроші. Колись було більше грошей, але не було де дістати дрони, з цим була велика проблема. Зараз є де дістати, але грошей бракує…
Яка ситуація із надходженням коштів? Це вже люди виснажилися чи в них справді нема грошей?
Сумна ситуація. І люди виснажилися, і грошей їм бракує. Ціни неспівмірні з прибутком громадян. Зросла вартість електроенергії та комунальних послуг. Люди хвилюються за себе, за свої родини, зокрема щодо забезпечення електроенергією.
Скажімо, якщо людина зі свого прибутку могла віддати тисячу гривень, то зараз цю тисячу може вкласти в свою родину. Відповідно потрібно більше часу, аби зібрати гроші на дрони.
Свого часу мій один допис у фейсбуці за пів години збирав до 100 тисяч гривень, а зараз дві-три тисячі. Людям потрібно щось таке запропонувати, щоб вони погодилися донатити для воїнів.
Для прикладу, нещодавно у Львові ми встановили «солодкий» рекорд: у сквері Гідності, що на Сихові, діти виклали найбільший в Україні безпілотник з капкейків. Допомогли розкласти крила 137 дітей, які взяли участь у встановленні рекорду. Аби викласти безпілотник з розмахом крил у п’ять метрів кондитери спекли 800 кексів і прикрасили їх кремом у синьо-жовтих кольорах.
Після фіксації креативної волонтерської ідеї у Книзі рекордів України«Найбільше БПЛА з капкейків, викладете дітьми», кекси солодкі продали.
Диплом про встановлення рекорду України вручив в. о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод. Усі зібрані кошти з «рекордних капкейків», як і планували, скерували на придбання БПЛА для підрозділу ГУР.
«Важливою у волонтерстві є прозорість»
Буває таке, що в соцмережах люди хейтять волонтерів. Не допомагають та ще й пишуть усілякі дурниці. З чим пов’язана така їхня поведінка?
Ті, що хейтять волонтерів, є ніким іншим, як слабаками. Хейтити волонтерів – це невиховано, дико. Важливою у волонтерстві є прозорість. Прозорість – це обов’язок будь-якого фонду, благодійної організації. Прозорість – це довіра людей до волонтерів.
У нас в «Крем & Джем» є скринька. Гроші зі скриньки фотографую, звіт ставлю на свою сторінку у фейсбук . І так всі звіти.
Люди мають бути свідомі, що волонтери, які роками допомагають бійцям, не крадуть грошей, а реально збирають копійка до копійки задля придбання найнеобхіднішого для фронту.
Інша річ посадовці, які мають доступ до бюджетних коштів… Скільки ми бачимо кримінальних справ з 2022-го, як розкрадали бюджетні кошти, передбачені для потреб військових! Насправді це дуже негативно психологічно впливає на людей. Ось, мовляв, крадуть.
Наголошу: якщо ти донатиш волонтерові, бійцеві чи певному підрозділу, то не даєш своїх грошей тому посадовцеві. Посадовець, який краде бюджетні гроші, має якісь схеми… За таке розстрілювала б! Як можна красти гроші в часі війни, коли хлопці ціною власного здоров’я і життя стоять на захисті України?! Під час війни за таке неподобство розстрілювала б прилюдно! А як інакше?
Якби хтось хотів щось подібне зробити, то побоявся б! Одні сидять в окопах, другі збагачуються. Ну як так? Потрібно карати за крадіжку бюджетних коштів.
«Кошти мають іти на різні види зброї! На дрони, гранатомети, міномети»
Ти часто спілкуєшся з військовими. Які настрої в них зараз панують?
Морально-емоційний стан у великому мінусі. Особливо відтоді, відколи відбулася заміна Валерія Залужного на Сирського. Насамперед погіршилася ситуація із забезпеченням воїнів.
Бракує снарядів, скасували доплати. Мені це підтверджують воїни з різних бригад. Їх обурює несправедливість, вони читають про розкрадання бюджетних коштів, про ремонт доріг на мільйони в часі війни, про ремонт стадіонів у школах…
А на що мали б іти кошти в часі війни?
Тільки на зброю, на різні види зброї! На дрони, гранатомети, міномети. Ми не переможемо бруківкою, новими дорогами чи стадіонами, які б вони не були! Ремонти не на часі. Кошти мають іти на придбання зброї!
Таке враження, що владі байдуже, бо їй за це нічого не буде. Там знають, що їх не мобілізують. Якщо мобілізовуватимуть їхніх братів, кумів, то вони їх точно «відмажуть» будь-якими методами. Таке ставлення, бо, як видно, з їхнього кола ніхто не воює.
А коли з твого кола ніхто не воює, ти не є дотичним до війни, не знаєш, як там хлопцям в окопах. Тобі не зрозуміти, як це – хоронити одного, двох чи трьох товаришів. Так, ти можеш піти на похорон воїна, покласти квіти із незворушним обличчям, але все це нещиро…
На твою думку, є багато фальші з боку влади?
Так. На жаль, багато.
«Українці є найкращою армією в світі!»
Чим сильні Збройні сили України зараз?
Українці є найкращою армією в світі! Чому? Бо наші сміливі, мужні бійці вчилися безпосередньо на полі бою. Свої навички вони здобували не за партами, а на полі бою, під час запеклих боїв.
Розкажу одну історію від воїнів. До одного з підрозділів приїхали американські інструктори. Спочатку це був полігон. Згодом вони поїхали на першу лінію фронту. І тут починаються обстріли. Це був штурмовий підрозділ.
Американці запитують, де літаки, де артилерія. Українські військові їм розповіли, що штурмовики вимушено йдуть на штурм без літаків і артилерії, бо їх бракує. Бо нам не постачає світ, як обіцяв зі самого початку. Наше військо, навчене на полі бою! Таких воїнів більше немає ніде в світі!
Що світ може перейняти в сильного, сміливого, мужнього українського війська?
Якби світ дав нам зброю, яку ми просимо, яку нам обіцяють, то наші воїни вже були б під москвою! Адже українське військо захищає свою землю. Вони не за гроші пішли воювати, а стали на захист рідної України!
Якби нам світ дав обіцяну зброю, ми відтіснили б окупантів. Якщо подивитися, скільки зброї у нас, а скільки в них, стає сумно. В українських воїнів є ідея, сила, дух! Нам би зброї побільше – і для оброни, і для наступу. В окупантів і живої сили більше, і танків, і зброї …
«Маємо бути єдині, згуртовані, як у лютому 2022-го»
Наскільки важливою є українська мова в часі війни? На твою думку, ситуація у Львові, на Львівщині стала кращою чи, навпаки, гіршою?
Однозначно стала гіршою. Чому? Бо всі розслабилися. У 2014-му люди об’єдналися, і певний відсоток громадян змінив своє світосприйняття в Україні. Кажу про час після Майдану. Зокрема, чимало людей перейшли на українську мову.
У 2022 році ще певний відсоток змінився. Деякі кардинально перейшли на українську, не послуговувалися більше російською. Однак є певний відсоток, який перейшов на українську на місяць-три і знову повернувся до російської мови.
Що робити? Насамперед не обслуговувати російською, не переходити на російську. На жаль, у Львові я чула, як офіціантки, продавчині магазинів переходять на російську мову. У «Крем & Джем» я наголосила працівникам: «Можете не обслуговувати людей, які звертаються до вас російською!».
Я категорично не є толерантною до російської мови. Єдине, кого сприймаю і кому дозволяю говорити російською зі мною, це бійцям, людям у формі, які захищають Україну на фронті. В мене є знайомі в бригадах, зокрема литовці, британці, поляки, які спілкуються російською.
Яка місія і роль Львова в часі війни?
Київ – це столиця, а Львів – це душа України. Дуже багато львів’ян стали на захист України. Дуже багато містян змінили хід подій на Майдані. Хотілося б, щоби наші ідейність та запал передалися всій Україні. На жаль, у Львові багато хто розслабився. Це неправильно! Маємо бути єдині, згуртовані, як у лютому 2022-го.
Для охочих долучитися до збору коштів: 4441114420773366 (Монобанк), 5363 5423 0785 4258 (Приватбанк), Тесляк Ольга.
