Спортсмени, які не вміють хитрувати і сачкувати

Вихованці центру “Джерело”, що мають дитячий церебральний параліч, займаються карате, їздять на щорічні збори та беруть участь у показових виступах

фото: Антон Нікулін
Богдан Яцишин, вихованець навчально-реабілітаційного центру “Джерело”, з дитинства мріяв займатися бойовим видом спорту. Жодне змагання з карате чи боксу, яке транслювали по телебаченню, не проходило повз його увагу. Хлопець щоразу запитував батьків: “Чому я так не можу?” 
“Важко було пояснювати, чому син не може втілити свою мрію. Та якось він повернувся із “Джерела” з піднесеним настроєм. Витягнув із наплічника спеціальний лист-запит, чи даємо згоду на те, аби він займався карате. Я відразу погодилася, бо це унікальний шанс здійснити мрію Богдана про  заняття улюбленою справою”, – розповідає мама хлопця Наталія Яцишин. 
Після кількох занять у центрі жінка без вагань почала водити сина на тренування уже в молодіжний клуб професійних видів одноборств “Юніон”. Нині Богдан показує хороші результати, бере участь у показових виступах, їздить на щорічні літні збори клубу.

Велике бажання допомагати іншим

Допомогти зайнятися спортом Богданові та ще п’ятьом його друзям взявся тренер дорослої національної збірної з карате, тренер клубу “Юніон”, майстер спорту міжнародного класу із карате Антон Нікулін. 
“Ще в школі у мене була хороша подруга, яка допомагала мені з навчанням, бо через тренування, постійні виїзди та змагання я не завжди встигав за шкільною програмою. Згодом вона вийшла заміж, і в неї народилася неповносправна дитина. Тепер я їй допомагав як міг. Через якийсь час вона виїхала за кордон. Після цього я й вирішив тренувати неповносправних дітей”, – каже чоловік.
Спорт для неповносправних людей – це шанс реалізувати свої можливості
Тож одного дня прийшов до НРЦ “Джерело” і запропонував свої послуги. Спочатку як працівники, так і батьки поставилися до цього скептично. Ніхто не уявляв, як неповносправні діти можуть займатися карате… Але Антон Нікулін не здавався і таки знайшов охочих.
“У нашому центрі більшість дітей із важкими неповносправностями та складними особливостями розвитку. Тому ніхто не вірив, що вони здатні займатися спортом. Але Антон Нікулін не звертав на це уваги і вперто запевняв, що зможе проводити з ними заняття. На першому ж показовому уроці здивував усіх, бо зумів зацікавити нашу молодь. Вірив у її результати навіть більше, ніж батьки”, – розповідає прес-секретар НРЦ “Джерело” Наталя Сіреджук.

Шанс стати кращими

Перші заняття відбувалися в приміщенні центру. А згодом через велику зайнятість тренера батьки погодилися водити своїх дітей безпосередньо в молодіжний клуб “Юніон”. Тож уже два роки поспіль тричі на тиждень на тренування до Антона Нікуліна приїжджає шестеро юних спортсменів.
“Це неабияке досягнення, адже не кожен захоче прокидатися рано-вранці, щоб уже о восьмій годині розпочати тренування. Вихованці стараються не пропустити жодного заняття. Я сам отримую величезне задоволення від наших зустрічей, від досягнень, від кожної вдало зробленої вправи. Щодо певних фізичних здібностей, то вони навіть кращі за здорових дітей. А бажання ставати ще кращими переповнює їх через край”, – веде далі тренер.
Через надмірну батьківську опіку неповносправні діти робляться менш самостійними, ніж могли б бути
З його слів, спорт для таких людей – це шанс реалізувати свої можливості. І що раніше вони розпочнуть заняття, то кращих результатів досягнуть. “Здорові діти мають багато можливостей, мають право вибору. Натомість в наших дітей вірять дуже винятково. Тому для нас тренер Антон Нікулін –величезний подарунок долі. Він робить неможливе! Через певний час син навчився стрибати у висоту і в довжину, долати перешкоди, робити різні стійки. Дивлюся на все це зі сльозами вдячності, бо більш ніж десять років навіть не думала, що мій син все це вмітиме…” – каже Наталія Яцишин. 
Дуже часто через надмірну батьківську опіку неповносправні діти робляться менш самостійними, ніж могли б бути. Потрібно вірити в них, не здаватися! Спорт допомагає їм ставати кращими, сильнішими, впевненішими у собі. 

Специфіка тренування

Кожне заняття розпочинається з дещо спрощеної розминки – різних вправ з м’ячем, які допомагають розім’яти м’язи. Після цього хлопці роблять вправи на розтяжку, а вже потім – силові. Наприкінці тренування ще й загартовуються, обливаються холодною водою. 
 До теми                                         
Всі види ДЦП характеризуються обмеженою руховою активністю, гіподинамією і гіпокінезією, які негативно впливають як на загальний стан організму, так і на роботу окремих органів та систем, особливо серцево-судинної і дихальної, знижують опірність організму до різних захворювань і працездатність, підвищують стомлюваність. 
На тлі обмеженої рухової активності виникають психологічні та соціальні проблеми. Тим, у кого ДЦП, потрібно зміцнювати м’язову систему. Найбільш сприйнятливою для цього є спеціальна лікувальна фізкультура. Не кожен вид спорту підходить таким дітям – завжди потрібно звертати увагу на специфіку хвороби. Та загалом неповносправні можуть займатися бігом, кінним спортом, плаванням, різними видами боротьби, тенісом. 
Перед тим як починати заняття, знадобиться консультація лікаря! Але проблема в іншому – у нас дуже мало тренерів, які б уміли і хотіли займатися з неповносправними.
“Мої підопічні дуже здібні. Спочатку було цікаво проводити такі заняття. Та згодом зіткнувся з труднощами. Розробляв власну методику. Потрібно було адаптуватися. Тепер отримую від цих тренувань тільки задоволення. Звичайно, ці діти мають певні вади, та головне ставитися до них як до звичайних дітей. Для мене вони – здорові, подають неабиякі надії. Одного з них уже хочуть взяти до себе важкоатлети, бо показує хороші результати в залі”, – хвалиться тренер. 
Антон Нікулін розповідає, що розробив спеціальну програму для своїх неповносправних спортсменів. Спочатку вони опановували так звану ударну техніку, а зараз більше уваги приділяють зміцненню м’язів.
“Я не ставлю перед ними якихось цілей. Головне для нас дійти до такої стадії, щоб могти займатися разом зі здоровими дітьми. І то цілком можливо! Один із непов­носправних спортсменів уже ходить на загальні заняття. Виконанням багатьох вправ ці хлопці можуть справді здивувати, покласти на лопатки здорових спортсменів. Вони не вміють хитрувати, сачкувати”, – запевняє Антон Нікулін.

Показові виступи

Кожен із шести вихованців є чемпіоном України серед неповносправних, бере участь у показових виступах. “Звичайно, великі спортивні досягнення – це добре, але потрібно реально оцінювати можливості. Спочатку треба укріпити цих хлопців фізично, а потім морально. І вже після цього ставити перед ними високі цілі. Неможливо навіть зі здорової людини зробити повноцінного спортсмена за короткий час – потрібно займатися як мінімум п’ять років. Звичайно, можна навчити кількох ударів, показати стійки і виставляти вихованця на змагання. Та через певний  час дитині стане нецікаво, вона зневіриться у своїх силах, бо щоб постійно здобувати медалі, треба мати фундаментальну підготовку”, – пояснює тренер.
Для мене вони – здорові хлопці, які подають неабиякі надії
Ці особливі спортсмени їздили дивитися на змагання каратистів та вболівати за свій клуб до Австрії. Щороку вирушають у літні табори до моря. “Антон Нікулін самостійно вибиває для наших дітей безкоштовні путівки в Євпаторію. Там збираються усі неповносправні спортсмени. Звичайно, більшість із них мають проблеми із зором, слухом, пересуваються у інвалідних візках. Непов­носправних із ДЦП, окрім наших вихованців, майже немає”, – веде далі Наталія Яцишин. Каже, що після табору її син повертається дорослішим. Графік у них чіткий: щодня тренування, плавання в басейні... 
Та найбільше дивують своїми досягненнями юні неповносправні спортсмени саме на показових виступах. “Коли вийшли наші діти, важко було стримати сльози радості. Вони чітко виконували кожен рух, кожну вправу. І весь клуб “Юніон” вболівав за наших дітей. Емоції просто зашкалювали! А ще не так давно син тільки мріяв про карате…” – каже мама Богдана. 
Проте тренер не вважає це тільки власним досягненням, кажучи, що лиш допомагає своїм вихованцям знайти свій шлях у спорті. Антон Нікулін готовий і далі безкоштовно тренувати неповносправних дітей. Побільше б таких самовідданих людей!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7342 / 1.63MB / SQL:{query_count}