«Не бійтеся бути сміливими у своїх ідеях»

Світлана Крижанівська-Блінова, ініціаторка проєкту «Коворкінг на селі», – про сучасний креативний простір у селі Красів, важливість змін і згуртованість

«Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете», – так любив казати Кузьма Скрябін. І в цій фразі стільки глибокого змісту. Небайдужі люди таки змінюють, зокрема й Львівщину, на краще. От, власне, рушієм змін є львів’янка, фахівець з комунікацій, громадська активістка Світлана Крижанівська-Блінова, яка є ініціаторкою та авторкою прекрасної ініціативи – проєкту «Коворкінг на селі», що у с. Красів Львівської області.

Це історія про те, як сільський клуб за два роки перетворився на сучасний мультифункціональний простір. Це історія успіху, коли небайдужі люди об’єднуються заради змін у громаді. Це історія віри в ідею та праці. Праці крок за кроком до реалізації задуму. «Коворкінг на селі» – це натхненна та унікальна історія для наслідування в інших громадах Львівщини і загалом в Україні. Мали задум – взялися і таки зробили!
Перша подія у «Коворкінгу на селі» відбулася 20 травня. Від задуму до реалізації минуло два роки. І коронавірусний 2020-ий не зупинив втілення проєкту у життя. Для Світлани Крижанівської-Блінової «Коворкінг на селі» – це як друга дитина після донечки Вікторії. Народний дім після капітального ремонту перетворився на «Коворкінг на селі» – сучасний простір, який стане місцем розвитку культури, відпочинку, гуртків для дітей та дозвілля для дорослих. Перетворився на платформу, де проводитимуть тренінги, семінари та стратегічні сесії. Локація – поблизу Львова, їхати приблизно 25 хвилин автомобілем від міста.

– Світлано, ти львів’янка, але взялася реалізовувати проєкт не у Львові, а в селі. Чому саме у Красові? Це був твій давній задум перетворити сільський клуб на «Коворкінг на селі»?
– У дитинстві всі літа я проводила у селі – нашому мальовничому Красові. Колись у селі відбувалися хіба дискотеки і все. Коли вже виросла та приїздила до бабусі на свята, побачила, як підлітки збираються на зупинці громадського транспорту. І мені якось сумно стало. Я живу у Львові, де є медіатеки, коворкінги, різноманітні тренінги, тобто для містян є багато можливостей, а в Красові всього цього немає. Подумали, обміркували спільними зусиллями громади Красова та подалися на обласний конкурс мікропроєктів. Водночас чітко розуміли, що аби перемогти, це має бути унікальний, особливий та цікавий проєкт. Це був 2019 рік.
Перша подія у «Коворкінгу на селі» відбулася 20 травня. Від задуму до реалізації минуло два роки
Щиро тішуся, що під час написання проєкту допомогла та надихнула одна зі закордонних поїздок. Це була поїздка від Інституту лідерства Українського католицького університету на навчальні семінари до Польщі та Німеччини. Зокрема, у кожному районі Варшави бібліотеки перетворили на мультифункціональні простори. Скажімо, вранці – йога для вагітних, потім – IT-курси для школярів, майстер-клас для пенсіонерів, конференція, а далі – гуртки. Особливо вразило те, що мама у коворкінг може прийти працювати, а дитину впродовж дня пильнуватиме няня. І це так зараз на часі.
Отже, якщо в тебе є чотири стіни, тепло та світло у приміщенні, можна робити все, що завгодно. Як було та є досі у Народних домах? Вони півдня стоять пусткою… Подумала: якщо в нас немає нічого, але є чотири стіни, то чому ці чотири стіни не можуть бути для нас всім?! Можуть і будуть!
Ми вирішили це назвати «Коворкінгом на селі». Є вчителька української мови, яка може готувати дітей до ЗНО. Є викладачка, яка може вести хореографічний гурток для дітей. Може бути кінотеатр і для дорослих, і для дітей. Для цього у селі має бути комфортна будівля. Ми знайшли дизайнера, який нам безкоштовно намалював проєкт, ми подалися на обласний конкурс мікропроєктів – 2019 і посіли сьоме місце з 300 проєктів. Тобто наш проєкт співфінансувала і обласна рада, і Тростянецька ОТГ, і громада. Вдячні будівельній фірмі (вона виграла тендер), яка якісно провела роботи на об’єкті. Керівник фірми «Віоліка» пан Олександр так перейнявся нашим проєктом і старався все зробити добре. Зробили, як кажуть, «цукерочку». Укріплювали фундамент, стіни, проводили всі внутрішні роботи.
Народний дім після капремонту перетворився на сучасний простір, який стане місцем розвитку культури, відпочинку, гуртків для дітей та дозвілля для дорослих. Перетворився на платформу, де проводитимуть тренінги, семінари та стратегічні сесії
Вдячні також за подаровану сантехніку інтернет-магазину сантехніки «Керамасвіт», вдячні їм за знижки на товари, які ми самі придбали у них. У коворкінгу тепер є дві туалетні кабінки, два рукомийники, душ, є електричний бойлер. Тішуся, що моя товаришка подарувала нам двері компанії «Фабрика дверей Гранд» у переговорну кімнату, які коштують 10 тисяч гривень.

– Громада Красова одразу підтримала ідею коворкінгу чи ні?
– Одразу і це тішило. І люди розуміли, що потрібно й співфінансування громадою проєкту. Люди повірили в ідею та частково профінансували проєкт, за що всім вдячні. Також виник задум, що в приміщенні коворкінгу можна буде проводити, скажімо, стратегічні сесії – кажу про фірми чи компанії зі Львова. Адже на природі – це вихід за звичні межі, тут можуть народитися цікаві ідеї та задуми.
– Мовиться про оренду коворкінгу?
– Саме так, це платні послуги Народного дому. Ми придумали модель, що люди у час, який коворкінг не буде використовувати громада села, зможуть орендувати приміщення. І ще у 2019 році ми про це оголосили, зокрема через соцмережі. Отже, чимало організацій нас підтримали і вже тоді завчасно орендували приміщення, у такий спосіб фінансово підтримавши нас. Дякуємо за цю підтримку, адже це так цінно для нас! Тішуся, що люди довіряють, зокрема мені. Мене знають як людину, яка всі справи, за які беруся, доводжу до завершення. І тут важливою була комунікація.
– Отож важливим чинником реалізації проєкту була довіра?
– Так, довіра нам, віра в нашу ідею. Люди повірили та переказували гроші мені на банківську картку. Тішимося, що ідея спрацювала, адже не кожен день у селах створюють коворкінги. Львів’яни переказували кошти, розуміючи, що згодом і вони зможуть приїхати у «Коворкінг на селі». Якби я у Львові збирала гроші на коворкінг, я б їх не зібрала, бо у місті їх багато. А наша історія є іншою, нестандартною. Це приміщення не зводили як клуб, і лише згодом воно стало клубом.
– Коли переказали перші гроші, з чого розпочали роботи?
– З технічного дослідження приміщення – мовиться про технічну документацію та дослідження, чи реально цю будівлю врятувати. Адже в стінах були наскрізні тріщини. Отримали висновок, що все добре. Адже безпека – це вкрай важливо! Нам вдалося залучити місцевих жителів до ремонту приміщення. Робили толоку, і не одну. Чому важливо було залучати громаду? Якби ми виграли грант на мільйон доларів, збудували триповерховий коворкінг і сказали, що можна користуватися, то в перший же день приміщення розписали б графіті та побили вікна. Тому й важливо було залучити громаду до співпраці, аби вона цінувала, що й вони спільною працею долучилися до створення «Коворкінгу на селі». Аби люди згодом не казали, що «це продадуть, бо це не для нас». Ні, це для громади!

– Скажи, будь ласка, наскільки громада почула вас, наскільки була активною?
– Дякую громаді за суперактивність! Це так цінно. Люди запитували у чаті села, чим можна допомогти, що та коли зробити. Це люди різного віку та різних професій. Коли ми робили толоку перед відкриттям, на допомогу прийшли і підлітки, і старші люди.
Стратегічні сесії вже провели Агенція трансформацій M.CLASS, Zero Waste Lviv та комунікаційна агенція Try It Agency
Ось так громада гуртується та цінує, коли давній об’єкт у селі перетворюється на сучасний мультифункціональний об’єкт. Безперечно, це історія про згуртування громади навколо доброї та цікавої ідеї.
– А чи були противники реалізації ініціативи?
– Чого ж не було. У селі є 1% людей, які ненавидять мене. Це ті люди, які підтримували автошрот, які підтримували депутата, нечесну людину. На жаль, вони запускали різноманітні байки про наш задум. Мовляв, говорили про те, що я зроблю ремонт руками громади, а згодом клуб собі приватизую і відкрию там бар. Звісно, що це нісенітниці та неправда. Також була байка про мого дідуся, що він ходить по селі та краде картоплю. Також неправда.
– Чи підтримала родина твою ідейність, зокрема ініціативу створення «Коворкінгу на селі»?
– Якщо мовиться про мою громадську активність, тобто боротьбу проти автошроту, то мама хвилювалася за мою безпеку. Щодо коворкінгу, то дуже підтримали задум, за що вдячна. Родина хотіла зрозуміти, навіщо мені це, адже це роблю на громадських засадах. Мала мрію перетворити сільський клуб на сучасний об’єкт, поступово вона реалізувалася. Це ж так класно!
– Чи були моменти, що опускалися руки і ти засмучувалася, що ті чи інші речі проєкту не вдаються? Хто допомагав?
– Так, були. Разів зо п’ять була думка все кинути. У кожній справі бувають моменти, коли важко. Ідеального ж у житті не буває. У непрості часи допомогла моя самодисципліна. Вдячна сім’ї за підтримку. Вдячна й ініціативній групі та громаді за підтримку в кризові моменти. Нам вдалося – це найголовніше!

– Як і чим допомогла Тростянецька сільська рада, до якої входить село Красів?
– Керівництво нас підтримало, і це класно! Зокрема, голова Тростянецької сільської ради Михайло Цихоляк нам дуже допомагав під час всіх етапів, за що йому вдячні. Тішить, що перший громадський внесок зробив місцевий лісничий Юрій Ткачук. Коли він прийшов на відкриття, то сильно радів, що тепер у Красові є «Коворкінг на селі».
– Ти вже згадала тих, кому вдячні за поміч. Кому ще хочеш подякувати за те, що коворкінг запрацював?
– Це сто прізвищ буде. Подяка всім, хто нам повірив і радо запрошуємо до Красова у «Коворкінг на селі»! Дякую чоловіку за розуміння і що не розлучився за цей період. Коли дружина прийшла додому та вибирає фарбу для стін у коворкінгу, а чоловік питає, що є повечеряти. Одна порада: коханий, сьогодні вечерю готуєш ти. Велика подяка громаді, яка повірила в ідею, підтримала її грішми та спільною роботою. Загалом у Красові мешкає майже 400 жителів.
– «Коворкінг на селі» запрацював у травні 2021 року: що це означає для громади Красова? Це унікально і для Львівщини, і України загалом.
– Важливим є те, що громада вчиться працювати разом. Будь-який проєкт дуже рекомендую іншим громадам реалізовувати разом. Такі коворкінги – це можливість згуртуватись, працювати разом і можливість заробляти гроші. Потрібно не боятися бути сміливими у своїх ідеях. Якщо ти впевнено подаєш свою ідею, то й люди її впевнено сприймають. Андрій Федорів у своєму онлайн-курсі озвучив цікаву тезу: люди чують те, що ви їм кажете, і люди не чують того, що ви їм не кажете. Геніальна фраза. Пораджу: якщо організовуєте такі проєкти, то розповідайте про них у соціальних мережах.
Підтримка та допомога може прийти звідти, звідки її не очікуєте та може вилитися у щось дуже масштабне. Наш коворкінг і наша локальна боротьба перетворилася на «Львівське Опілля», ремонт дороги та агротуристичний кластер. Адже до нашої ініціативи приєдналися класні люди зі своїми ідеями. Хороша комунікація – це вимоги сучасного світу.
Локація – поблизу Львова, їхати приблизно 25 хвилин автомобілем від міста
Радіємо, що в коворкінгу запрацювали гуртки. У суботу у нас кінотеатр для дорослих, а в неділю – для дітей. Також збираю групу на школу журналістики для тих, хто бачить себе в цій сфері. Планую запрошувати різних спікерів, зокрема і тебе запрошую. Мріємо про гурток танців – шукаємо зараз викладача. Є у планах придбати для хлопців шведську стінку з брусами.

– Певна, що якщо запросити наших львівських спортсменів, скажімо, каратиста Станіслава Горуну, то вони радо погодяться приїхати до Красова та розповісти дітям про спорт та свої досягнення. Чи, скажімо, запросити рятувальників, які розкажуть дітям про свою професію та важливість дотримання правил пожежної безпеки. Можливо, після таких бесід у когось із дітвори з’явиться мрія стати рятівником.
– Гарна ідея, дякую.
– І, як вже згадувалося, коворкінг може на себе заробляти, зокрема, завдяки оренді приміщення. Розкажи, будь ласка, про перших відвідувачів, які події вже відбулися?
– У нас був семінар-тренінг у межах проєкту ПРООН, під час якого проводили навчання з розвитку зеленого туризму для місцевих громад. Люди вчилися, як перетворити половину своєї хати на «зелену» садибу. Презентували дорожню карту розвитку туризму у «Львівському Опіллі».
Закупівля меблів для коворкінгу, розробка стратегії та проведення семінару стало можливим завдяки підтримці спільним проєктом уряду Швеції та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні «Посилене партнерство для сталого розвитку».
Перші наші орендарі – Агенція трансформацій M.CLASS та Zero Waste Lviv, які провели стратегічні сесії. Оренда приміщення у «Коворкінг на селі» коштує дві тисячі гривень. А частування – кава, пляцки та сирник – це додаткова оплата. Ми залучили місцевих господинь. Зокрема, Галя Сіканів, голова Народного дому, пече дуже смачний сирник – у неї все домашнє!
Маємо самі створити собі ту Європу, а не чекати, що нам хтось її та й зробить. Потрібно не скиглити, а працювати
Також у нас вже була стратегічна сесія комунікаційної агенції зі Львова Try It Agency – команда була дуже задоволена, що до нас приїхали. Загалом організації щасливі, що завітали до нас. Солом’яні лави у дворі стали крутим місцем для стратегічних сесій. Найкращі ідеї приходять за містом, на свіжому повітрі!

Цього тижня сесія сільської ради прийме калькуляцію, скільки коштує година, тож кошти надходитимуть на рахунок вже Народного дому. Все буде офіційно, Народний дім зможе їх витрачати на свою статутну діяльність. Звісно, кошти потрібно контролювати.
– Які події заплановані найближчим часом?
– Конференція місцевої молодіжної ради, зустріч з представниками громадської організації «Освіторія». Є у планах зустріч з громадою, де під час стратегічної сесії обговоримо, які пріоритети, зокрема гуртки, обирають жителі Красова.
Що ми наразі ще хочемо зробити? Купити штори, які не пропускають світло, для кінотеатру та кріплення. Купити меблі для облаштування дитячого простору та бібліотеки, мішки-крісла. Облаштувати кухню, бо які події без кави? Купити ноутбук для роботи простору та кращий, більш сучасний, проєктор. Якщо є охочі нас підтримати та допомогти чимось зі цього списку, ми будемо вдячні. Моя картка – 5375 4141 0715 7264.
– Які ще можеш дати настанови тим громадам, які хотіли б наслідувати приклад Красова?
– Громади мають бути свідомі, що само собою нічого не зробиться. Є два варіанти. Перший – сидіти перед телевізором, дивитися серіали і нарікати на голову сільради, що він ледар і нічого для села не робить. Другий – якщо хочете іншого життя, то немає іншого варіанту, ніж робити його кращим самому. Ми маємо самі створити собі ту Європу, а не чекати, що нам хтось її та й зробить. Потрібно не скиглити, а працювати. І громади мають свідомо обирати під час виборів порядних, відповідальних, працьовитих, активних та ініціативних людей. Важливо також максимально ефективно змінювати на краще простори, які є в селах, на сучасні та мультифункціональні. Ми маємо у свої руки брати розвиток громад і розвивати так, як це бачимо. І робити все натхненно, з великою любов’ю та старанням.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7906 / 1.73MB / SQL:{query_count}