Як не впасти духом під час хвороби

П’ять порад від глави Православної церкви України Митрополита Епіфанія

Упродовж останніх двох років у храмах помісної Православної церкви України постійно лунає молитва про захист українського народу та людей по всьому світу від пошесті згубної – коронавірусу. Хвороби, яка, на жаль, стала гнітючою буденністю для всього людства.
«Одужавши від коронавірусної хвороби, хочу сердечно подякувати усім тим, хто турбувався про моє здоров’я, підносив молитви та надсилав щирі побажання одужання. А також висловити слова підтримки усім тим, хто нині веде боротьбу із коронавірусом. Це справді страшна недуга, адже ослабивши тіло, вона робить вразливішою й душу», – зазначив Митрополит Епіфаній.
Не бійтеся. Страх знесилює, а зневіра веде до падіння. У страху людина здатна чинити так, як ніколи би не вчинила без нього: відступатися від власних цінностей, зраджувати своїм ідеалам, переступати Божі заповіді. 
Людина відчуває страх, коли відчуває загрозу, з якою вона не зможе впоратися сама. «Не бійся, бо Я з тобою» (Іс. 41: 10), – говорить Господь. Пам’ятайте, що ви не самі, і Господь завжди з вами. Він підтримає вас і спрямує.
Моліться. Відверта розмова з Богом зміцнює людину у миті найбільших переживань і найбільшого болю. Завжди радіти, безперестанно молитися та за все дякувати – до цього закликає апостол Павло (1 Сол. 5: 16-18).
У радості, молитві та вдячності людина найбільш сильна. Адже у цих трьох діях вона завжди спирається на Господа: радіючи Його присутності у своєму житті, спілкуючись із Ним у молитві та дякуючи Йому за все, що Він подає Своєю рукою.
Спілкуйтеся з важливими для вас людьми. Коронавірус здатен позбавити нас можливості зустрічатися одне з одним, але йому не під силу відняти в нас можливості технічного прогресу. На щастя, ми можемо спілкуватися за допомогою засобів зв’язку, у соцмережах, отримувати підтримку від близьких, друзів, тих, кого любимо, і людей, яким ви небайдужі. Любов має зміцнюючу силу, і спілкуючись із тими, хто любить нас і кого любимо ми, ми стаємо сильнішими духовно і фізично.
Знаходьте приводи для радості. «Радійте завжди в Господi, i ще кажу: радійте» (Фил. 4: 4) – навчає апостол Павло. Радість протистоїть страху і знищує його, у радості ми стаємо сильнішими, у тому числі у боротьбі з хворобою. Це не просто, але можливо та реально. 
Ми можемо радіти найменшим дрібницям: сонячному промінню й чистому небу серед зими, лапатому снігу за вікном, трохи кращому самопочуттю після лихоманки. І завжди маємо пам’ятати, що у нас уже є найбільша причина для радості – Господь із нами по всі дні, до кінця віку (Мф. 28: 20).
Пам'ятайте про те, ким ви є та для чого живете. Зберігайте вірність своїм цінностям та ідеалам. Під час хвороби ми слабшаємо тілом, і через це дух теж стає вразливим. Так легко відійти вбік, а у декого з’являється спокуса зрадити себе і спокуса в Тому, в Кого ти віриш, адже навіть може здатися, що все втратило сенс.
Але не похитнувшись, не здавшись, ми станемо тільки сильнішими і з Божою допомогою та Його підтримкою йтимемо далі, пам’ятаючи цей досвід та дякуючи Богу за все.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9016 / 1.55MB / SQL:{query_count}