Ковідний сертифікат: Україна планує впровадити до 1 липня

Його інтегрують з документами ЄС. Тут буде інформація про вакцинацію, негативні ПЛР-тести та одужання від Covid-19

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) спільно з Міністерством цифрової трансформації (Мінцифри) і Національною службою здоров’я України (НСЗУ) працюють над впровадженням «ковідних сертифікатів» – це робоча назва внутрішнього документа, який міститиме дані про вакцинацію, зроблені негативні ПЛР-тести та про одужання від Covid-19.
Український сертифікат буде інтегрований з документами ЄС. Документ розробляють з урахуванням вимог Digital Green Certificate Європейської комісії (ЄК) та Smart Vaccination Certificate Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), інформує пресслужба МОЗ. Його мета – вільне та безпечне пересування громадян під час пандемії Covid-19. Дані вноситимуть через електронну систему охорони здоров’я eHealth, а сам сертифікат можна буде отримати в лікаря або згенерувати в застосунку чи порталі «Дія».
До впровадження ковідних сертифікатів українці, яким зробили дві дози щеплення, зможуть отримати за їх запитом і за потреби пред’явлення під час перетину державного кордону паперове Міжнародне свідоцтво про вакцинацію (яке наразі є чинним).
Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов наголосив, що документ планують розробити якнайшвидше, та він може запрацювати вже з 1 липня. «Ми знаємо, які потенційно дані будуть вносити в ковідні сертифікати в європейських країнах, навколо чого триває дискусія. Моє бачення – нам треба давати можливість внести всі необхідні дані, робити свій український сертифікат, який потім буде інтегрований з сертифікатами ЄС», – пояснив міністр.
«Український сертифікат надаватиме його власникам певні переваги під час відвідування розважальних заходів та подорожей. У такий спосіб ми будемо мотивувати українців більш свідомо ставитися до свого здоров’я – не займатися самолікуванням, звертатися до лікаря за наявності перших симптомів хвороби, ізолюватися, щоб не заразити своє оточення, та тестуватися на ковід», – додав Максим Степанов.

Україна законтрактувала 42 млн доз

Також міністр похвалився, що Україна законтрактувала 42 млн доз вакцин проти Covid-19. «Україна законтрактувала і вже до кінця 2021 року має отримати 42 мільйони доз вакцин. Це препарати за прямими контрактами між державою Україна й виробниками вакцин. Йдеться про 20 мільйонів доз Pfizer, 2 мільйони доз AstraZeneca, 10 мільйонів NovaVax та 1,9 мільйона доз Sinovac/CoronaVac. А також 8 мільйонів доз вакцин від глобальної ініціативи Covax», – заявив Максим Степанов 11 травня.
Міністр зазначив, що це саме та кількість доз вакцин, якої буде достатньо для щеплення більшості дорослого населення України вже до кінця 2021 року. Мета МОЗ – доставити в Україну 48 млн доз препаратів для вакцинації 70% українців.
Максим Степанов наголосив, що міністерство постійно працює над удосконаленням процесу вакцинації. Попри дефіцит вакцин у світі, Україна веде перемовини про контракти вже на 2022-й і 2023-й роки. «Міжнародне право не працює на ринку вакцин, його просто не існує. Кожна країна виборює вакцини для захисту власного населення», – наголосив міністр.
За його словами, протягом останніх 10 днів Україна отримала 1 млн доз вакцин компанії Sinovac. У квітні в межах глобальної ініціативи СOVAX – 367 тис. AstraZeneca та 117 тис. доз Pfizer. Додатково 1,4 млн доз вакцин за програмою COVAX очікуються вже до кінця травня. 500 тис. доз Pfizer за прямими контрактами мають прибути в Україну в травні-червні. 
Нагадаємо, що в першому кварталі 2021 року Україна очікувала прибуття 3,184 млн доз вакцин, з яких фактично отримано 500 тис., у другому кварталі – 5,016 млн, з яких є 1,699 млн доз. У третьому кварталі планувалось прибуття 10,6 млн та у четвертому кварталі 2021 – 23,1 млн доз вакцин.

Четверта хвиля прийде з Індії

Водночас розслаблятися зарано – міністр охорони здоров’я заявив, що в Україні може бути четверта хвиля коронавірусу. «Чергову хвилю Covid-19 подолано, але розслаблятися зарано. Ми прогнозуємо, що в нас може бути четверта хвиля коронавірусу. Ми маємо все зробити, щоб цей удар не був жорсткий», – зазначив Максим Степанов. 
За його словами, над світом нависла загроза поширення «індійського» штаму коронавірусу, який є небезпечнішим та агресивнішим, ніж «південноафриканський» та «британський» штами. Цей вірус характеризується надважкою клінічною картиною, з ураженням не тільки органів дихання, а й шлунково-кишкового тракту та нирок. У пацієнтів спостерігається важка інтоксикація. За повідомленнями індійських ЗМІ, також є випадки сліпоти та мікромікозу – некротичних уражень слизових оболонок носа та горла. 
Загалом в Індії вже зареєстровано понад 23 млн підтверджених випадків хвороби та майже 254 тис. смертей унаслідок Covid-19. Водночас експерти вважають, що навіть ці цифри є значно нижчими, ніж реальні. Найбільшою проблемою в країні є відсутність кисню для хворих, а також недостатня кількість місць у лікарнях. 
«Індійський» штам коронавірусу вже зафіксували у Польщі, Румунії, інших країнах Європи. Для України це серйозний виклик, наголосив Максим Степанов.

Європейська бюрократія

Тим часом у самому Європейському Союзі впровадження уніфікованого паспорта вакцинації, який також називають «цифровим зеленим сертифікатом», триває повільно. Хоче ще в лютому чиновники ЄС бадьоро обіцяли, що документ впровадять до 15 червня. Причина – вкрай складна бюрократична процедура ухвалення рішень, які повинні обговорити та спільно затвердити Європейська комісія, Європейський парламент і Рада ЄС, що представляють усі 27 держав-членів Євросоюзу. Представники всіх трьох інституцій мають зійтися в так званих тріалогах, в яких мають узгодити до деталей остаточний текст законодавчого акту. Перший із цих «тріалогів» відбувся 3 травня, попереду ще тривалі суперечки, адже мало не кожна з 27 країн має власні зауваження.
Наприклад, Європарламент хоче безплатні тести на коронавірус для тих, хто не вакцинований або не хоче цього робити, а країни-члени, яким не вистачає коштів через пандемію, не надто радо зустрічають таку пропозицію, повідомляє Радіо Свобода. Але найбільшим стримувальним моментом може виявитись те, що депутати Європарламенту можуть наполягати на тому, що сертифікат має означати неможливість будь-яких додаткових обмежень, як-от додаткове тестування або потенційні карантини, які могли б запроваджувати держави-члени. 
В іншому разі, за словами багатьох євродепутатів, сертифікат буде зведений до простого «папірця», якщо всередині ЄС й далі залишатимуться різні правила. Але уряди багатьох країн-членів ЄС, побоюючись нових штамів коронавірусу, вважають, що вони повинні самі вирішувати, чи будуть вони визнавати цей сертифікат для повного скасування обмежень для його власників. Усе зводиться до питань охорони здоров’я, які є виключною компетенцією окремих держав-членів, на відміну від свободи пересування, яка є компетенцією ЄС.
Для відкриття зовнішніх кордонів ЄС багато що залежить від того, скільки туристів захочуть прийняти країни-члени та звідки. Деякі можуть наполягати на принципі взаємності, особливо коли мовиться про Китай, США та Великобританію, і можуть існувати додаткові критерії, наприклад, тестування та відсоток позитивних випадків.
Держави-члени також хочуть, як і у випадку зі сертифікатами вакцинації, залишати за собою право запроваджувати карантин або додаткове тестування. Європейська комісія також додала варіант на крайній випадок – «аварійний стоп-кран», який дозволив би державі-членові терміново припинити всі поїздки осіб, що не є громадянами держав ЄС, із таких країн, де швидко погіршилася епідеміологічна ситуація або якщо виявлено штам, який викликає занепокоєння.

Подорожі для українських туристів: які вимоги

Зараз на територію ЄС з будь-якої третьої країни світу можуть в’їхати лише громадяни чи резиденти країн Євросоюзу, а також ті, хто має поважну мету поїздки. Ідеться, зокрема, про медиків, фахівців з догляду, водіїв та інших працівників транспорту, сезонних працівників, дипломатів.
3 травня під час першого «тріалогу» Єврокомісія запропонувала пускати до ЄС також людей, повністю вакцинованих проти коронавірусу, незалежно від мети поїздки. Тобто зі щепленням можна буде їхати і на туристичний відпочинок. У ЄК свою пропозицію пояснюють науковими даними, які все переконливіше свідчать, що ймовірність заразитися коронавірусом від вакцинованої людини є надзвичайно низькою.
Пускати до ЄС хочуть тих, хто отримав останню передбачену виробником дозу будь-якої з чотирьох схвалених Європейським агентством медпрепаратів (ЕМА) вакцин – AstraZeneca, BioNTech/Pfizer, Johnson & Johnson і Moderna – принаймні за 14 днів до прибуття. Однак не виключений варіант, що ухвалять рішення пускати в ЄС й тих, хто цілковито щепився й вакцинами, рекомендованими ВООЗ до використання в умовах надзвичайної ситуації. В цьому списку, крім визнаних ЕМА, також містяться AstraZeneca виробництва Південної Кореї та її індійський аналог Covishield і китайська вакцина компанії Sinopharm. Основним підтвердженням щеплення будуть «цифрові зелені сертифікати» та їхні еквіваленти, видані в інших країнах.
Також пропонується послабити методологію ЄС для розрахунку того, які країни «безпечні» – від нинішнього показника в 25 випадків захворювання на Covid-19 на 100 тис. населення за останні 14 днів до 100 на 100 тис. Нині середнє значення для самого ЄС становить 420, і лише сім країн світу потрапляють у чинний «безпечний» режим: Австралія, Нова Зеландія, Руанда, Сінгапур, Південна Корея, Таїланд і Китай.
Водночас кількість нових заражень – це лише один з кількох критеріїв. Серед інших – тренд поширення вірусу (зменшується чи підвищується кількість нових випадків), кількість проведених тестів і частка позитивних результатів. Ці критерії залишаться незмінними.
Те, що вакцинована людина отримає змогу в’їхати, не означає відсутності додаткових умов, як-от наявність негативного ПЛР-тесту на коронавірус, обов’язок тестуватися після приїзду або ж самоізоляції, наголошує Німецька хвиля. Ці додаткові заходи наразі кожна країна встановлює самостійно.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.3368 / 4.07MB / SQL:{query_count}