Хто друкуватиме книги, рахуватиме не прибутки, а збитки

Ігор Паславський, директор львівського видавництва “ПАІС”, – про ризики скасування податкових пільг для українського книговидавництва

Тривожні чутки про те, що оновлений революцією Кабмін в умовах економічної кризи і безгрошів’я пропонує, зокрема, ліквідувати податкові пільги для вітчизняного книговидавництва, поширилися інтернетом і викликали обурення серед видавців та книгорозповсюджувачів України. Прокоментувати ситуацію ми попросили директора львівського видавництва “ПАІС” Ігоря Паславського.
– Ігоре Івановичу, які загрози, на вашу думку, таять оприлюднені наміри Кабміну?
– Без сумніву, наміри та дії чинних урядовців, спрямовані на поповнення розграбованої “папєрєдніками” державної скарбниці, є, загалом, логічними і необхідними. Водночас окремі ініціативи Кабміну не можуть не викликати занепокоєння, бо не враховують суспільних інтересів, балансу здобутків та втрат, а відтак і фактору власної доцільності. 
Справді, чи здатне відчутно поповнити Держбюджет скасування податкових пільг для українського книговидавництва, впроваджених, до слова, з великим запізненням? Сумнівів у протилежному навіть не виникає, бо в сукупному державному доході частка книговидавництва справді нібито крапля в морі. А ось про те, що така ініціатива суттєво підірве (якщо не знищить!) і без того слабкі позиції української книги на вітчизняному ринку, можна говорити напевне.
Зрештою, у книговидавництві, як і в будь-якій іншій галузі, є підрозділи, які більш, аніж зазвичай, вразливі і залежні від факторів зовнішнього економічного впливу. До них, зокрема, належить видавництво української наукової і навчальної літератури, яке через свою вузьку спеціалізацію, як правило, вимушено перебуває за рамками держзамовлень, розмаїтого спонсорства і, тим паче, закордонних грантів. 
А саме такі спеціалізовані видавництва друкують вкрай необхідну для держави продукцію, завдяки якій здійснюється фахова підготовка кадрів у найрізноманітніших сферах життєдіяльності, формується професійний і світоглядний рівень тих, кому найближчим часом довірять життя країни у всіх його багатогранних проявах. Хоча вже зараз, до відміни податкових пільг для книговидавництва, сучасна революційна ситуація переконливо демонструє нам очевидну кадрову кризу у сфері державного управління, за якої колишніх чиновників з підмоченою репутацією доводиться вимушено замінювати посадовцями з “компромісними” достоїнствами.
– Як можуть позначитися вище згадані ініціативи уряду на конкретній практиці вашого видавництва?
– “ПАІС” спеціалізується на виданні саме наукової та навчальної літератури. Видавництво не претендує на статус галузевого гранда, але за час свого майже 20-річного існування на вітчизняному книгоринку воно вже підготувало і надрукувало не одну сотню високоякісних за змістом і поліграфією книг, перелік яких щороку поповнюється на 30-40 найменувань. Видавництво розробляє дизайн, здійснює повну додрукарську підготовку і друк видань якнайширшого діапазону – від “методичок” до солідних наукових монографій. 
Тематика здебільшого гуманітарна – філологія, історія, політологія, юриспруденція тощо, але по-справжньому ми пишаємося тим, що саме за нашими підручниками профільні навчальні заклади всієї України готують нині вітчизняні кадри для журналістики. 
Така ініціатива суттєво підірве (якщо не знищить!) і без того слабкі позиції української книги на вітчизняному ринку
Йдеться, підкреслю, про винятково українську наукову та навчальну друковану літературу цих ремесел, свободу слова, кіно- і фотомистецтво та багато інших сфер, що викликають загальний інтерес. У підручниках процитовано 3 300 авторів з понад 60 країн світу. Така книга, по суті, безальтернативна для нашої держави, адже ні Росія, ні будь-яка інша країна навіть за бажання не здатні бодай частково задовольнити національні потреби в цій сфері. 
Таким чином, видавництва на кшталт “ПАІСу”, з одного боку, задовольняють потреби українських студентів, науковців і фахівців у засобах опанування професії та підвищення кваліфікації, а з іншого боку – допомагають матеріалізувати наукові чи навчальні напрацювання регіональних авторів і максимально наблизити їх до адресата-споживача. Чи ця справа актуальна, потрібна? Чи конче державі в тимчасових меркантильних інтересах чавити цей не вельми дохідний “бізнес”, на ґрунті якого, без перебільшень, твориться її майбутнє? Переконаний, що правильні відповіді на ці риторичні питання урядовці зі здоровим глуздом не шукатимуть довго.
– Чи існують загальногалузеві причини (критерії, нюанси тощо), зваживши на які Кабмін міг би утриматися від збільшення податкового тиску на вітчизняних книговидавців?
– Українське книговидавництво навіть поза будь-якими контекстами (науковим і навчальним зокрема) вартує радше всебічної підтримки хоча б тому, що воно конкурентоспроможне і його продукція користується широким попитом україномовного читача. Це переконливо доводить і практика щорічних книжкових форумів у Львові, і практика регіонального видавництва “ПАІС” зокрема. 
Сьогодні нам до снаги виконання завдань будь-якої складності з дотриманням найвищих галузевих стандартів якості. Предметом особливої гордості, до прикладу, вважаємо видання унікальної “Енциклопедії афоризмів, крилатих фраз і цитат”. Ця оригінальна подарункова книга, обсягом майже в тисячу сторінок великого формату, незважаючи на чималу вартість, витримала вже три видання за 7 років і досі користується неабияким попитом у читачів. 
В енциклопедії зібрано понад 19 тисяч висловів про літературну, журналістську творчість і професійну майстерність представників професії, у ній досконала навігація завдяки розмаїтим покажчикам. Вона по-справжньому універсальна, бо впродовж тривалого часу здатна бути корисною усім – і школярам, і сивочолим професорам. Зауважу, що реалізацією такого масштабного проекту (роботу над яким, до слова, автор-укладач – доцент ЛНУ ім. Івана Франка А.О. Капелюшний – започаткував ще наприкінці 60 років минулого століття!) наразі не може похвалитися книжкова індустрія жодної країни СНД.
Такі і схожі якісні видання українською мовою читачі поки мають змогу вільно купувати в книжкових крамницях або безпосередньо у видавців. Тож хочеться вірити, що наші урядовці не позбавлять їх такої нагоди навіть у дуже скрутний для країни час…
Отож реальна загроза для українського книговидавництва таки існує. Насамперед йдеться про жорстке протиставлення матеріальних потреб духовним запитам суспільства, за рахунок яких дехто намагається вирішити гострі проблеми економічного характеру, що виникли в країні. Питання лише в тому, чи погоджується громадськість саме на таке вирішення дилеми. Видається, що її про це навіть не питали. А варто було б, якщо ми справді вирішили будувати взаємини в державі на засадах демократії. 
Розмовляла Тереза Скорохід
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7760 / 1.6MB / SQL:{query_count}