Дорога до суду

Якщо в Україні людям із особливими потребами не забезпечать доступу до судочинства, справ, виграних позивачами у Європейському суді з прав людини, побільшає

Якщо в Україні людям із особливими потребами не забезпечать доступу до судочинства, справ, виграних позивачами у Європейському суді з прав людини, побільшає

Останнім часом Україні не щастить із рішеннями Європейського суду із прав людини. Минулого року країну зобов’язали виплатити рекордний за сумою штраф. На початку цього, у січні, в один день оприлюднили близько двохсот рішень, в яких теж йдеться про чималі суми. Минулого року Україна вийшла на друге місце за кількістю звернень громадян до Євросуду. Якщо у 2011-ому до Страсбургу надійшли заяви близько 5-6 тисяч українців, то минулого – близько десяти. Тобто маємо зростання майже в два рази. Це при тому, що близько 60-70% заявок не приймають ще на початковому етапі через процедурні моменти.

Ситуація може й далі погіршуватися, якщо в Україні не помічатимуть проблеми із доступом до правосуддя громадян із особливими фізичними потребами. На цьому наголошують експерти фонду “Право і демократія”, які, власне, й досліджували доступ до судів. “Під час моніторингу ми виявили, що в Україні абсолютно не вирішена проблема доступності до судів людей із особливими фізичними потребами (осіб, які пересуваються на інвалідних візках, мають вади зору чи слуху). Це найбільш болюче питання. Такі люди часто не можуть захистити свої права в судових органах. Для зміни ситуації, для оголошення проблеми, аби її помітили, ми й розпочали проект, який стосується покращення доступу до судочинства осіб із особливими фізичними потребами”, – розповідає директор регіонального громадського благодійного фонду “Право і демократія” Віталій Разік.

Фінансово “Проект покращення доступності до правосуддя осіб із особливими фінансовими потребами” підтримало посольство Королівства Нідерландів. Поки спеціальними засобами облаштовано один суд: Личаківський районний суд Львова став першим в Україні, в якому забезпечили належні умови для осіб із вадами зору. Жодної революції – таблички шрифтом Брайля (інформація про адміністрацію, прийом, кабінети) та пофарбовані у жовтий сходинки (для осіб із слабким зором). Але досі такого ніхто не робив, називаючи традиційну проблему – нема грошей. Хоча, за словами Віталія Разіка, облаштування Личаківського райсуду обійшлося у близько 800 гривень.

Існують й інші проблеми, які потребують нагального вирішення. На Львівщині всього дванадцять сурдоперекладачів, які можуть допомагати глухим чи глухонімим особам у судах. У Львівській обласній організації Українського товариства глухих кажуть, що бувають випадки, коли перекладачу в один день слід бути в двох різних кінцях міста на судових засіданнях. Не меншою є й проблема облаштування входів у споруди для людей на візках, адже лише у рідкісних випадках державні споруди мають пандуси. Втім, в Україні є цікавий прецедент: громадянин виграв справу у суді, що стосувалася неналежного облаштування доступу до аптеки – не було пандуса. Ліцензію в закладу забрали.

Усі перелічені проблеми порушують шосту статтю Конвенції про захист прав людини, в якій йдеться про забезпечення рівного доступу до правосуддя. Щоправда, як зазначають експерти, досі Україна віддавала перевагу не подоланню проблеми, а оплаті сум штрафів, які визначає Євросуд. “Україна не робить жодних зусиль для вирішення на сто відсотків справ, що були програні в Європейському суді. Існує така дилема: Україні простіше сплачувати штрафні санкції, аніж системно міняти практику судочинства”, – каже Віталій Разік. За даними фонду “Право і демократія”, уповні не вирішеними залишаються близько 95% рішень Євросуду. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8393 / 1.56MB / SQL:{query_count}