Вроджена нерівність по-українськи

Уряд вирішив долати нерівномірність доходів українців. Обіцяють взятися за багатіїв

Уряд вирішив долати нерівномірність доходів українців. Обіцяють взятися за багатіїв

Урядовці все частіше говорять про необхідність вирівнювання доходів українців. Із чотирьох засідань уряду, що відбулися у 2012 році, на двох Азаров роздумував, як це слід зробити. Робоча версія прем’єра така: багаті мусять платити більше, а бідним треба піднімати зарплату. Деталі – у законопроектах, які ще навіть не подали до парламенту.

“За 20 років в Україні склалася абсурдна, якщо вдуматися, деформація суспільних відносин: значно збільшився розрив між багатими та бідними, в тому числі в оплаті праці”, – розповідав прем’єр, зазначаючи, що зарплата лікаря в Україні майже у 20 разів нижча, аніж зарплата міністра.

“Соціальні стандарти, які встановлювались урядами, не сприяли скороченню цих розривів. Значно розповсюдилась виплата зарплати в конвертах. Це викривило соціальні відносини в країні, підірвало довіру до влади”, – продовжував головний урядовець. Уже цього тижня він доручив міністрам Клюєву та Тігіпку “глибоко вивчити” питання обґрунтованого збільшення рівня оплати праці та запропонувати відповідні механізми стимулювання росту оплати праці.

КОМЕНТАР

Людмила Шангіна, директор соціальних програм Центру Разумкова:

- Офіційно, у нас ніби усе в порядку. Індекс Джині теж нормальний. Але наша статистика і обстеження домогосподарств, яке здійснює Держкомстат, не захоплюють ті 2-5% надбагатих сімей України за допомогою яких і можна було б визначити дійсну прірву між багатими і бідними в Україні. Реальні оцінки існують різні, але всі вони схиляються до того, що ми маємо латиноамериканську модель суспільства за майновою ознакою. І різниця між 10% найбіднішими та 2-5% найбагатших становить від 40 до 60 разів. Така ж є лише в Латинській Америці, до того ж не в усіх країнах. Ми маємо не просто різницю між багатими і бідними, що в нормальній країні має становити 4-6 разів, а маємо ось ці 40-60 разів. Це перший момент.Другий момент: чи можна за допомогою тих заходів, які зараз проводяться якимось чином згладити цю прірву? Я за те, аби були запроваджені усі можливі податки на розкіш. Вони існують в усіх країнах світу. Як правило, існує диференціація податку на дохід фізичної особи. У нас же - плоска шкала цього податку: ми всі сплачуємо 15% свого доходу і держава не соромиться брати цю частку навіть із мінімальної заробітної плати, чого не робить жодна держава, яка себе поважає. Мінімум на те і мінімум, що він не оподатковується. У нас відсутні ті податки, які мають бути: не лише податок на розкіш, а й на нерухомість, на відсотки із депозитів, на операції із цінними паперами, на роялті... на дуже багато речей, які дійсно дають хороший дохід і місцевим, і центральному бюджетам.Але головний момент полягає у тому, що у нас створена така економічна система, яка працює винятково і є конкурентоспроможною винятково через обезцінення праці. Тому будь-які заходи перерозподілу національного доходу через податки становище не врятують. Перше, що слід зробити, це встановити адекватну оплату праці. А далі - обмеження корупції, скасування угоди із Кіпром та жорсткий контроль за використанням офшорних зон крупними роботодавцями країни.

За офіційними даними, які, втім, чимало експертів ставлять під сумнів, доходи 10% найбагатших українців вищі за доходи 10% найбідніших співгромадян лише у 5 разів. Однак, точно дослідити доходи найзаможніших Держкомстату, як і більшості соціологічних компаній, не під силу – надто вже закрита це частина суспільства. 

За показником нерівномірності розподілу доходів у суспільстві (індекс Джині) Україна теж не вирізняється складністю ситуації: у нас він сягає позначки у 27,5 (при цьому 0 означає відсутність нерівності, а 100 – максимально можливу розшарованість суспільства). 

До прикладу, для ЄС ана­логічний показник сягає 30,4; для Польщі – 34,2; для Росії – 40,2; США – 45. Незважаючи на відсутність точної інформації про прибутки найбагатших, навіть дослідження Держкомстату щодо ситуації у більшості українських сімей дає чимало. Відповідно до останнього такого дослідження, 55% сукупних доходів українські сім’ї витрачають лише на харчування, а ще під 10% додатково – на оплату комунальних послуг. І це лише “середні дані” по країні, а є ж сім’ї із помітно відмінною картиною.

Ініціативою боротися із нерівністю раніше відмітилося і Мінсоцполітики. Ще від листопада міністерство веде громадське обговорення законопроекту, яким мають запровадити податок на розкіш. Хоча, коли Азаров заявляє, що слід досягати справедливості, то мова не йде саме про ці законопроекти. 

За словами прес-сек­ре­таря прем’єра Віталія Лук’яненка, мова йде про документи, які уряд ще тільки має намір розробити. За його словами, українці, які отримують понад 100 тисяч гривень у місяць, повинні будуть платити 30-40% податку на прибуток, а не 17%, як це перед­бачено нинішнім варіантом Податкового кодексу. Внести відповідний законопроект урядовці мають намір вже наступного тижня – саме після завершення депутатських канікул. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8582 / 1.59MB / SQL:{query_count}